27 травня 2021 р. № 400/1429/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК ДЕВЕЛОПМЕНТ", площа Заводська, 13, м. Миколаїв, 54052
до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003
про:визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови в прийнятті митної декларації,
Позивач звернувся до суду із позовом до Чорноморської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості № UA508290/2020/000005 від 10.09.2020 та картку відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 10.09.2020 № UA 508290/2020/00030 в частині зобов'язання здійснити митне оформлення із скоригованою вартістю товарів № 2, № 5 відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA508290/2020/000005 .
Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно прийняв рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови, оскільки до митної декларації позивачем надані всі документи, які підтверджують митну вартість товару за основним методом.
Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при виконанні митних формальностей спрацювала форма контролю системи управління ризиками, тому були витребувані додаткові документи. Позивачем зазначено про здійснення страхування товару, проте не надав страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Позивачем не подавалась декларація митної вартості, невірно здійснений розрахунок митної вартості товарів, а саме ним зроблено розрахунок пропорційно до ваги кожного товару, хоча повинен бути зроблений пропорційно вартості, тому позивачем неправомірно відповідно до положень ч.2 ст.58 МК України застосований основний метод визначення митної вартості.
Позивач та відповідач надали суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Позивач уклав зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу з компанією SHANDONG UNITECH ENERGY MACHINERY E QUIPMENT CO., LTD (Китай) № SUEMEC- VDK-202001 від 19.05.2020 вартістю 89110 дол. США.
З метою митного оформлення товару, митним брокером ТОВ «Логос-Фортуна-Брокер», на підставі договору, укладеного з позивачем № 571 від 02.07.2020 подано 08.09.2020 до митниці електронну мину декларацію, до якої надано: пакувальний лист № б/н від 16.07.2020, рахунок-проформу № SUE- VDK 2020518 від 18.05.2020, рахунок-фактуру(інвойс) № SUE- INV- 20200709 від 09.07.2020, коносамент від 16.07.2020,автотранспорту накладну CMR№ 1187 від 07.09.2020, CMR№ 1187/1 від 07.09.2020, платіжне доручення № 8 від 22.05.2020,платіжне доручення № 9 від 07.09.2020, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № SUEMEC- VDK-202001 від 19.05.2020, договір про надання послуг митного брокера від 02.07.2020, технічну довідку б/н від 08.09.2020.
10.09.2020 позивач отримав повідомлення митниці, в якому на підставі ч.3 ст.53, ч.5 ст.54 МК України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, відповідач просив надати 1) договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товарів митна вартість яких визначається, 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, 3) рахунки про сплату комісійних, 4) виписку з бухгалтерської документації щодо транспортування, пакування, маркування та страхування товарів. 5) каталоги, специфікації, прейскуранти,6) копію митної декларації країни відправлення,7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами.
10.09.2020 митним брокером електронним повідомленням надіслано заяву ТОВ «ВДК ДЕВЕЛОПМЕНТ», в якій зазначено, що додаткові документи надаватись не будуть, просили здійснити митне оформлення на підставі наданих документів.
У рішенні про коригування митної вартості товарів від 10.09.2020 зазначено, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються не застосовується, у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, необхідні для перевірки числового значення заявленої митної вартості витрат на страхування, пакування, маркування, транспортування. Надані декларантом документи містять розбіжності та ознаки підробки рахунок (інвойс) від 09.07.2020 та контракт від 19.05.2020 містять різні підписи автора документа, а печатки є нечіткими й нерозбірливими, , також відповідно до умов контракту передбачено підписи обох сторін на кожній сторінці контракту, які відсутні, крім того зазначено, що контракт містить 4 сторінки, а поданий декларантом складається з 6 сторінок, надані платіжні доручення від 22.05.2020 № 8 та від 24.06.2020 № 9 не містять відміток банку.
Декларантом не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для підтвердження митної вартості, надані документи не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митним органом митних вартостях. Основою для визначення митної вартості є митна вартість оцінюваних товарів, яка визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі ґрунтується на ціні товару №2 на рівні - 26404,56 дол.США/шт МД від 31.08.2020, товар №5 за рівнем 3,76 дол США/кг. МД від 23.06.2020.
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 10.09.2020 № UA 508290/2020/00030 позивача повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2, 3 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
- обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
- наявну в митного органу інформацію , яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
-обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Аналіз норм Митного Кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Митний орган тільки зазначив, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, декларантом не надано документальне обґрунтування формування митної вартості з урахуванням її числових значень.
Але позивач надав митниці всі документи, які були у нього в наявності: у контракті від 19.05.2020 визначена вартість товару на загальну суму 89110 дол. США, в проформе-інвойсі від 18.05.2020 зазначено сума товару 89110дол. США, комерційний рахунок-фактура від 09.07.2020- 89110 дол. США.
Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознак підробки та містить всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час митного оформлення були надані усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору.
Ненадання позивачем додаткових документів на вимогу митниці не може вважатись обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.
Посилання відповідача на розбіжність підпису у наданих позивачем документах повинно бути обґрунтовано певними доказами, яких матеріали справи не містять. Відповідачем не надано доказів та законодавчого обґрунтування того, що відсутність відміток банку на платіжних дорученнях та підписів сторін на кожній сторінці контракту можна вважати розбіжностями або підробкою, що унеможливлює розмитнення товару за основним методом.
Відповідно до ст.19 Конституції України та ст.2 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Суд надає оцінку спірному рішенню від 10.09.2020 ретроспективно на підставі тих доводів, які зазначені у самому рішенні. Іншим доводам відповідача стосовно недоліків наданих позивачем документів, які зазначені відповідачем у відзиві, суд не надає оцінку, оскільки вони не були підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару № UA508290/2020/000005 від 10.09.2020
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідач не довів суду наявність правових підстав для коригування митної вартості товару, не обґрунтував правомірність застосування другорядного методу для визначення митної вартості товару, тому позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 КАС України та підлягають поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача- Чорноморської митниці Держмитслужби.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК ДЕВЕЛОПМЕНТ" (площа Заводська, 13, м. Миколаїв, 54052, ідентифікаційний код 37031867) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) задовольнити.
2. Визнання протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA508290/2020/000005 від 10.09.2020.
3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні випуску чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 10.09.2020 № UA 508290/2020/00030 в частині зобов'язання здійснити митне оформлення із скоригованою вартістю товарів № 2, № 5 відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA508290/2020/000005 .
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, Херсонська область, 73003, ідентифікаційний код 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВДК ДЕВЕЛОПМЕНТ" (площа Заводська, 13, м. Миколаїв, 54052, ідентифікаційний код 37031867) судовий збір у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень), сплачений платіжним дорученням № 216 від 04.03.2021 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко