про закриття провадження в адміністративній справі
27 травня 2021 р. № 400/1892/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянув матеріали адміністративної справи
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Катеринки", вул. Лісова, 1,Катеринка,Первомайський район, Миколаївська область,55263
до:Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22,м.Миколаїв,54001
треті особи:Державне агенство лісових ресурсів України, вул. Шота Руставелі, 9-А,Київ,01601 Миколаївська обласна рада, вул. Адміральська, 22,Миколаїв,54001
про:визнання дій протиправними та припинення дії листа від 11.11.2019 № 1998/10-05-30/6-19,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мисливці Катеринки" звернулось до адміністратиного суду із позовом про визнання протиправними дій Миколаївської обласної державної адміністрації з відкликання листом від 11.11.2019 року свого погодження питання Державному агенству лісових ресурсів України про надання у користування мисливських угідь ТОВ "Мисливці Катеринки" та припинити дію листа Миколаївської обласної державної адміністрації від 11.11.2019 року за № 1998/10-05-30/6-19 "Про повідомлення щодо відкликання питань" в частині відкликання погодженого питання "Про надання у користування мисливських угідь ТОВ"Мисливці Катеринки".
Ухвалою суду відкрито провадження за цим позовом та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження 27.05.2021 року.
30.04.2021 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження по справі, в обгрунтування якого зазначає, що відповідачем виправлені оскаржувані порушення, а саме листом від 23.04.2021 року № 1212/10.8-05-50/4-21 Миколаївська обласна державна адміністрація відкликала лист від 11.11.2019 № 1998/10-05-30/6-19.
27.05.2021 року від позивача надійшло клопотання, в якому повідомляє, що не заперечує проти закриття провадження по справі, а також просить суд вирішити питання повернення сплаченого судового збору та понесених витрат на правову допомогу.
Дослідив матеріали справи, суд встановив, що відповідачем направлено до Миколаївської міської ради лист від 23.04.2021 року № 1212/10.8-05-50/4-21, яким Миколаївська обласна державна адміністрація відкликала лист від 11.11.2019 № 1998/10-05-30/6-19, що і є предметом спору у даній справі.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження по справі № 400/1892/21.
Частиною 2 ст. 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 1 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Тому, суд вважає за необхідне повернути позивачу судовий збір, сплачений відповідно до квитанції № 90915 від 16.03.2021 року в сумі 2270 грн.
Також, відповідно до ч. 6 ст. 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
18.05.2021 позивачем, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, надано Договір про надання правової допомоги від 15.03.2021 року, шо був укладений між ТОВ "Мисливці Катеринки" та Адвокатом Вуїв О.В., розрахунок вартості наданої допомоги, відповідно до якого надано послуг на суму 3600 грн.
Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз вищезазначених положень КАС України дає підстави вважати, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.
Положеннями ст. 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі “Баришевський проти України” (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі “Двойних проти України” (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі “Меріт проти України” (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, квитанції про сплату послуг адвоката не надано.
Проте, нормами КАС України передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
За таких обставин, подання квитанції про сплату послуг адвоката не є обов'язковим при вирішенні питання відшкодування витрат на правничу допомогу.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94296537).
Отже, сума витрат на правову допомогу в розмірі 3600 грн є цілком розумною, виходячи з обсягу наданих послуг.
Таким чином, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 3600 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Закрити провадження по справі № 400/1892/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Катеринки" до Миколаївської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій.
2. Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Катеринки" (вул. Лісова, 1,Катеринка,Первомайський район, Миколаївська область,55263, код ЄДРПОУ 32534548) судовий збір в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень, про сплату якого свідчить квитанція від 16.03.2021 №90915.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Адміральська, 22,м.Миколаїв,54001, код ЄДРПОУ 00022579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Катеринки" (вул. Лісова, 1,Катеринка,Первомайський район, Миколаївська область,55263, код ЄДРПОУ 32534548) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3600 (три тисячі шістсот) гривень.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
5. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.
Суддя В. В. Біоносенко