справа № 380/1649/21
21 травня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (Відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (Третя особа), в якому просить:
- визнати протиправними дії у вигляді відмови Міністерства внутрішніх справ України, вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом № 1990/15-2021 від 20 січня 2021 року та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 14 січня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в сумі 315300,00 грн. та скерувати таке рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для проведення виплати;
- судові витрати покласти на відповідача.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 листопада 2020 року на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року, якою зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, матеріали щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги скеровано до Міністерства внутрішніх справ України. Міністерство внутрішніх справ України за наслідками розгляду цих матеріалів прийняло рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, яке оформлене листом № 1990/15-2021 від 20 січня 2021 року. Мотивами відмови є те, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департамент охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказав на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пунктів 10 та 16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (надалі - також Положення).
Щодо посилань відповідача на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС, а такі до проведення експертизи не залучалися позивач вказує, що жодних особливих вимог до проведення медико-соціальної експертизи колишнім працівникам міліції, чи комісіями спеціалізованого профілю, до складу якого входять представники МВС Положенням не передбачено. Зауважує, що відповідно до пункту 10 Положення комісії можуть бути загальними або спеціалізованими, залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності, але аж ніяк не в залежності від того, чи є особа колишнім працівником міліції. Позивач зазначає, що згідно з пунктом 4 Положення медико-соціальні експертні комісії утворюються в установленому порядку: центри, бюро, що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я, і жодного впливу на склад тієї чи іншої комісії він не має.
Щодо тверджень відповідача про порушення пункту 16 Положення, зокрема, про те, що під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалося позивач вказує, що хворого під час засідання комісії представляє голова відповідної комісії, а не будь-яка інша особа. Тому покликання відповідача на пункт 16 Положення не заслуговують на увагу. Окрім того, у листі № 1990/15-2021 від 20 січня 2021 року не вказано документу, на підставі якого відповідач дійшов висновку про те, що до складу комісії не входили представники закладів охорони здоров'я МВС.
На думку позивача, покликання відповідача на неподання довідки про встановлення йому 25% втрати ступеня працездатності, як на підставу для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є безпідставними, оскільки пункт 7 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року (далі - Порядок № 850) передбачає вичерпний перелік документів для прийняття рішення про виплату такої допомоги. Звертає увагу на те, що до матеріалів справи долучений оригінал довідки про визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності від 14 січня 2020 року.
Також позивач зазначає, що пунктом 14 Порядку № 850 визначено вичерпний перелік підстав, коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється. Проте, відмовляючи у призначенні такої допомоги, відповідач не покликається на жодну з підстав, передбачених зазначеним пунктом 14 Порядку № 850.
Крім того, позивач зауважує, що встановлена йому інвалідність ІІІ групи є наслідком захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, і ця обставина підтверджена актом огляду МСЕК від 14 січня 2020 року.
З огляду на вищевикладене, позивач уважає, що належить зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у розмірі 315300,00 грн.
У зв'язку з цим просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву. Відповідач вказує, що раніше матеріали щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги були повернуті ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області на доопрацювання оскільки медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пункту 10 Положення відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні позивачу медико-соціальної експертизи представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися. На думку, відповідача, наведене свідчить про те, що МВС України вчинило дії відповідно до вимог законодавства та з урахуванням висновків суду.
Також відповідач зазначає, що відповідно до вимог Порядку № 850 на МВС України покладено обов'язок лише у прийнятті відповідного рішення, а не про виплату одноразової грошової допомоги.
Підсумовуючи викладене, відповідач стверджує, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Третя особа подала пояснення щодо позову, у якому зазначає про те, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 380/3361/20 Головне управління МВС України у Львівській області повторно скерувало до МВС України подані позивачем матеріали для виплати одноразової грошової допомоги та відповідний висновок для прийняття рішення. У зв'язку з поверненням матеріалів Департаментом фінансово-облікової політики МВС України листом від 20 січня 2021 року № 1990/15-2021 ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області повідомила позивача про прийняте Департаментом рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 11 лютого 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до пункту 16 свідоцтва про хворобу № 173 від 28 березня 2008 року Військово-лікарською комісією ГУМВСУ у Львівській області зроблено висновок про непридатність ОСОБА_1 до військової служби зі зняттям з військового обліку (а.с.14).
Згідно з довідкою Обласної МСЕК № 1 серії 12 ААА № 011316 від 14 січня 2020 року про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, позивачу встановлено 55% (з врахуванням раніше встановлених 25%) втрати працездатності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.12).
Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 14 січня 2020 року до довідки серії 12ААБ №333281 ОСОБА_1 присвоєно третю групу інвалідності, що пов'язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.13).
З метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 та пункту 7 Порядку № 850 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням третьої групи інвалідності, до якої, серед іншого, додав: довідку серії 12 ААА № 011316 від 14 січня 2020 року про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, копію виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 14 січня 2020 року № 333281; свідоцтво про хворобу № 173 від 28 березня 2008 року (а.с.11).
Листом № 39 від 27 квітня 2020 року Головне управління МВС України у Львівській області повідомило позивача про те, що подані ним матеріали з відповідним висновком направлено до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги, зазначені матеріали повернуто до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області. Відповідно до інформації, зазначеної у листі Департаменту фінансово-облікової політики МВС України, за результатами опрацювання матеріалів, які стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами (а.с.23).
Згідно листа № 8996/15-20 від 18 березня 2020 року, адресованого Департаментом фінансово-облікової політики МВС України до ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області, матеріали щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 повернуто у зв'язку із неналежним оформленням документів (а.с.22).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 380/3361/20 позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без прийняття рішення заяви ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду відповідно до п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, прийняти відповідне рішення. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 (а.с.24-28).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 380/3361/20 апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 380/3361/20 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-денний строк після отримання заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015, та в цій частині ухвалено нове рішення. Зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для прийняття рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № 380/3361/20 залишено без змін (а.с.29-32).
На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 380/3361/20 ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області склала Висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, згідно з яким сума нарахованої йому одноразової грошової допомоги становить 315300,00 грн. (а.с.9). Зазначений Висновок разом з поданими позивачем для виплати одноразової грошової допомоги документами ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області скерувала до МВС України для прийняття відповідного рішення.
З листа Департаменту фінансово-облікової політки Міністерства внутрішніх справ України № 1990/15-2021 від 20 січня 2021 року «Про надсилання матеріалів» (а.с.8), адресованого Ліквідаційній комісії ГУМВС України у Львівській області суд встановив наступне: «Так, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія йому проведена з порушеннями, зокрема: пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» (далі - Положення), відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися; пункту 16 Положення - під час проведення медико-соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось.
Крім того, пунктом 4 Порядку передбачено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно з доданою Довідкою про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 14.01.2020 № 011316 ОСОБА_1 встановлено 55% втрати працездатності з урахуванням раніше встановлених 25%.
Проте, документ на підтвердження 25% втрати професійної працездатності заявнику для з'ясування відповідності надісланих матеріалів умовам пункту 4 Порядку не додано.
Невідповідність надісланих матеріалів вимогам Положення та Порядку унеможливила прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , згідно з Порядком.
Ураховуючи викладене, прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та 18.01.2021 затверджено відповідний висновок.
Висновок із матеріалами додаються».
Позивач, уважаючи дії відповідача щодо відмови у призначенні йому одноразової грошової допомоги, які вчинені у формі письмової відповіді Міністерства внутрішніх справ України, оформленої листом № 1990/15-2021 від 20 січня 2021 року, протиправними, звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності підстав для зобов'язання відповідача прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 14 січня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в сумі 315300,00 грн. та скерувати таке рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для проведення виплати.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ).
Так, частиною шостою статті 23 Закону № 565-ХІІ встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
З 07 листопада 2015 року Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Таким чином, норми статті 23 Закону № 565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації положень статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21 жовтня 2015 року прийняв постанову № 850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
За змістом пункту 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;
За приписами пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з пунктом 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти наступних висновків з метою правильного їх застосування до спірних правовідносин:
- за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ;
- розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги). Повернення документів як таких, що не відповідають вимогам законодавства, для доопрацювання, Порядком № 850 не передбачено.
- обов'язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.
Суд встановив, що ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 380/3361/20 склала Висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, який разом з поданими позивачем на виплату цієї допомоги документами, надіслала до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Таким чином, в силу вимог пункту 9 Порядку № 850, МВС України у місячний строк після надходження зазначених вище документів зобов'язане було прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та надіслати таке рішення (разом із зазначеними документами) керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.
Втім, як слідує з матеріалів справи, отримавши від ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області документи на виплату позивачу одноразової грошової допомоги Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України фактично листом від 20 січня 2021 року № 1990/15-2021 «Про надсилання матеріалів» відмовив позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, виклавши у цьому ж листі підстави такої відмови.
З цього приводу суд зауважує, що лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 20 січня 2021 року № 1990/15-2021 «Про надсилання матеріалів» не є рішенням в розумінні пункту 9 Порядку № 850, оскільки формулювання причин відмови у листах не може розцінюватись як належний спосіб прийняття та обґрунтування рішень суб'єктом владних повноважень.
Крім того, як уже було зазначено вище, відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 відповідач, як уповноважений орган зобов'язаний був не тільки прийняти відповідне рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а й надіслати таке рішення (саме рішення, а не листа із зазначенням, що відповідне рішення прийнято) разом із документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач.
Проте доказів наявності відповідного рішення, та що таке рішення було надіслано до ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області матеріали справи не містять.
З огляду на викладене, суд констатує, що з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850 відповідач, як уповноважений орган, за результатами розгляду поданих позивачем документів та висновку ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області не прийняв жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Разом з тим, суд враховує, що за результатами розгляду поданих позивачем документів та висновку ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області відповідач оформив листа від 20 січня 2021 року № 1990/15-2021 «Про надсилання матеріалів», яким і фактично відмовив позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.
За таких обставин, суд вважає, що необхідно визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги листом від 20 січня 2021 року № 1990/15-2021 «Про надсилання матеріалів».
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дії відповідача щодо відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги листом від 20 січня 2021 року № 1990/15-2021 «Про надсилання матеріалів» не відповідають вимогам пункту 1 частини 2 статті 2 КАС України, оскільки вчинені не у спосіб, що визначений законом.
Щодо способу захисту порушеного права позивача суд зазначає таке.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 14 січня 2020 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 в сумі 315300,00 грн. та скерувати таке рішення до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області для проведення виплати.
Втім, як уже зазначав суд вище, відповідач фактично здійснив розгляд поданих позивачем документів та висновку ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області, проте за результатами такого розгляду з порушенням вимог пункту 9 Порядку № 850 не прийняв жодного рішення з числа тих, які передбачені вищезазначеним пунктом, а саме про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу.
Тому з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача належить зобов'язати відповідача повторно розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і додані до нього документи та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення.
Суд встановив, що МВС України повернуло усі матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області, яка передала такі документи позивачу, що підтверджується листом № 20 від 29 січня 2021 року.
З метою виконання цього рішення суду, суд встановлює такий спосіб та строки його виконання (з урахуванням вимог Порядку № 850), котрі дозволять забезпечити ефективне та дієве відновлення прав позивача:
- ОСОБА_1 впродовж тижня після набрання цим рішенням суду законної сили подає оригінал заяви (рапорта) (вх. № Г-11/Огд від 27 січня 2020 року) про призначення одноразової грошової допомоги з доданими до нього документами до Головного управління МВС України у Львівській області;
- Головне управління МВС України у Львівській області в 15-денний строк з дня реєстрації зазначених документів скеровує такі разом із копією висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до МВС України;
- МВС України приймає рішення по суті заяви (рапорта) в місячний строк після надходження документів від Головного управління МВС України у Львівській області.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до квитанції № 0.0.2004012881.1 від 05 лютого 2021 року при поданні позовної заяви позивач сплатив судовий у збір у розмірі 908,00 грн. Отже, враховуючи часткове задоволення позову судом за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 681,00 грн.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів, 79007) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги листом від 20 січня 2021 року № 1990/15-2021 «Про надсилання матеріалів».
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і додані до нього документи та прийняти одне із рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
В решті позовних вимог відмовити.
Встановити такий спосіб та строки виконання цього рішення суду:
- ОСОБА_1 впродовж тижня після набрання цим рішенням суду законної сили подає оригінал заяви (рапорта) (вх. № Г-11/Огд від 27 січня 2020 року) про призначення одноразової грошової допомоги з доданими до нього документами до Головного управління МВС України у Львівській області;
- Головне управління МВС України у Львівській області в 15-денний строк з дня реєстрації зазначених документів скеровує такі разом із копією висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до МВС України;
- МВС України приймає рішення по суті заяви (рапорта) в місячний строк після надходження документів від Головного управління МВС України у Львівській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 681,00 грн. сплаченого судового збору, згідно квитанції № 0.0.2004012881.1 від 05 лютого 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 26 травня 2021 року.
Суддя Клименко О.М.