справа № 380/8116/21
про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2021 року м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна ознайомилася із позовною заявою ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення коштів -
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Галицької митниці Держмитслужби, у якій просить:
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Львівської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/01310 від 20.11.2019;
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA2090900/2019/000540/2 від 20.11.2019;
- стягнути на користь позивачки доплату за митне оформлення в розмірі 38528,70 грн за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до приписів п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Із матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що позивачка в обґрунтування своїх вимог вказала, що нею подано до митного оформлення митну декларацію № UA209190/2019/071582. Однак до матеріалів позовної заяви такої не долучено, що суперечить вимогам п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Отже, на виконання вищевказаної норми позивачці слід подати до суду належним чином засвідчену копію митної декларації № UA209190/2019/071582, на яку вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).
Статтею 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом на 1 січня 2021 року, становить 2270,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб квитанція на перерахування судового збору, що додається до заяви, містила відомості про те, за яку саме заяву сплачується судовий збір. Також оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені законодавством, зокрема у разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
З матеріалів справи слідує, що на підтвердження сплати судового збору позивачкою до позовної заяви долучено квитанцію № 15589632 від 15.06.2020 про сплату судового збору у сумі 2522,40 грн.
Зі змісту платіжного документа встановлено, що судовий збір сплачено не за належними реквізитами.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) у розділі «Судовий збір», де також можна автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належними платіжними реквізитами є такі: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).
Крім цього, згідно з довідкою від 21.05.2021, складеною начальником Відділу документального забезпечення та архіву (канцелярія) Львівського окружного адміністративного суду, при внесенні даних щодо сплати судового збору за подання позовної заяви у справі № 380/8116/20 за позовом ОСОБА_1 комп'ютерною програмою «Діловодство спеціалізованого суду» надано інформацію про те, що «Номер платіжного документа вже внесений до бази даних» у справі № 380/274/20 судді Карп'як О.О. та у справі № 380/11985/20 судді Лунь З.І.
Отже, позивачкою при зверненні до суду із позовною заявою не долучено належних документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 152 КАС України.
Із прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачкою заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру (пункт 1 прохальної частини позовної заяви) та одну вимогу майнового характеру (пункти 2, 3 прохальної частини позовної заяви).
Сума судового збору, яка підлягає сплаті за вимогу немайнового характеру, становить 908,00 гривень.
Щодо позовної вимоги майнового характеру суддя зазначає таке.
Позивачка просить визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA2090900/2019/000540/2 від 20.11.2019 та стягнути на користь позивачки доплату за митне оформлення в розмірі 38528,70 грн за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби.
Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020 (К/9901/30593/19) сформульовано правовий висновок, що при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, рішення митного органу, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товарів у сторону збільшення, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи у вигляді забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом, а тому вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення носить майновий характер.
Із рішення № UA2090900/2019/000540/2 від 20.11.2019 про коригування митної вартості товарів видно, що позивачем митна вартість товару розрахована в розмірі 6419,51 канадських доларів (120243,51 грн за курсом 18,73093 на день прийняття рішення), а відповідачем митна вартість відкорегована до 9600,00 доларів США (236736,00 грн), тобто різниця між вказаними сумами складає 116492,49 грн.
Таким чином, відповідно до поданої позивачкою митної декларації № UA209190/2019/071582 сума донарахованого мита становить 11649,25 грн (10%), а податку на додану вартість - 23298,50 грн (20%), всього - 34947,75 грн.
Відтак за вказану вимогу майнового характеру позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 908,00 (0,4 розміру прожиткового мінімуму).
Отже, за подання до суду цієї позовної заяви позивачці слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 1816,00 грн за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; код отримувача: 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ (суду, де розглядається справа).
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням того, що позивачкою не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати строк позивачці для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 248, 256, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів, стягнення коштів залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачці усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) таких документів:
- належним чином засвідченої копії митної декларації № UA209190/2019/071582, на яку позивачка посилається як на підставу своїх вимог;
- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 1816,00 грн.
3. Роз'яснити позивачці, що в разі неусунення недоліків позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Р.П. Качур