справа № 380/8290/21
27 травня 2021 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Клименко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача від 24 травня 2021 року про забезпечення позову у справі № 380/8290/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України № 371 від 17 травня 2021 року та додаток № 2 до нього в частині зупинення дії Спеціального дозволу № 2989 від 25 липня 2007 року, виданого ТОВ «Трубопласт»;
- стягнути на користь позивача судові витрати, пов'язані з розглядом справи, за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України.
Ухвалою судді від 26 травня 2021 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву (вх. № 36874 від 25 травня 2021 року) про забезпечення позову. Указана заява мотивована тим, що 17 травня 2021 року Державною службою геології та надр України виданий наказ № 371 «Про поновлення дії, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень» (далі - Наказ № 371), пунктом 2 та Додатком 2 якого, зокрема, зупинено дію Спеціального дозволу на користування надрами № 2989 від 25 липня 2007 року, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Трубопласт» (надалі по тексту також - Спеціальний дозвіл).
Позивач переконаний, що оскаржуваний наказ відповідача в частині зупинення дії Спеціального дозволу винесений передчасно, необґрунтовано, суперечить нормам законодавства України та порушує охоронювані законом інтереси позивача в частині можливості користуватися надрами. Уважає, що існують ознаки, які свідчать про очевидну протиправність такого наказу, адже Державна служба геології та надр України раніше вже вчинила протиправну бездіяльність стосовно невнесення змін до Спеціального дозволу, що в подальшому і стало підставою для зупинення його дії. Саме бездіяльність відповідача призвела до існування формальних порушень у сфері надрокористування, а позивач ужив всіх можливих заходів задля їх усунення.
Позивач зазначає, що обставинами поданого позову а також доданими до нього доказами підтверджується нагальна необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення дії Наказу № 371, адже зупинення дії Спеціального дозволу призведе до неможливості видобування природного газу та необхідності заморожування діючих свердловин, що технічно є дуже складним та дороговартісним процесом, і може призвести до непередбачуваних техногенних наслідків.
Позивач наголошує, що станом на сьогодні відбувається поступовий відбір газу з родовища при оптимальних режимах експлуатації надр. Зупинка видобутку призведе до обводнення пластів-колекторів, що загрожує ризиком неможливості в майбутньому експлуатувати ці свердловини, але в будь-якому разі негативно вплине на подальшу експлуатацію свердловин та призведе до зменшення видобутку природного газу. Окрім того, для повторного запуску свердловини доведеться задіяти підрядну компанію для відведення пластових вод зі свердловини за допомогою компресорного агрегату, що вимагає додаткових великих фінансових затрат.
Також позивач вказує, що неможливість видобування ним газу спричинить різкий дисбаланс у Газотранспортній системі України, адже Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» подає до Регулятора ГТС прогнозовані об'єми видобутку газу у наступні періоди, і на ці об'єми розраховують кінцеві споживачі при обігріві приміщень чи при здійсненні виробництва. Крім того, зупинення видобутку газу Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» негативно вплине на його ділову репутацію, адже Товариство завжди дотримувалося своїх зобов'язань по газопостачанню своїх контрагентів, а також значною мірою цей факт знизить енергонезалежність України. Національна газорозподільна система недоотримає вагомий прогнозований об'єм газу, що може спричинити необхідність термінового пошуку додаткових постачальників газу, та завдасть збитків державі Україна (в особі її державних енергетичних підприємств).
Позивач уважає, що застосування заявленого виду забезпечення позову (зупинення дії оскаржуваного наказу) спричинене насамперед існуванням очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» (як позивача та сумлінного надрокористувача) до ухвалення рішення в адміністративній справі. Зокрема, оскаржуваний наказ є діючим, а відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» не має права здійснювати власну господарську діяльність з видобутку природного газу на Північнозарічнянській площі Львівської області. У разі не застосування такого виду забезпечення позову, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» зазнає значних економічних втрат, через неможливість видобування та продажу природного газу його кінцевим споживачам. А для відновлення порушених прав і свобод Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» необхідно буде докласти значних зусиль та витрат як економічного характеру (прямі збитки, втрачена вигода, стягнення неустойки через невиконання взятих зобов'язань і таке інше), так і значних зусиль для відновлення репутаційних втрат через неможливість виконання зобов'язань перед кінцевими споживачами газу.
Із урахуванням наведеного, позивач просить суд:
- постановити ухвалу про забезпечення поданого 24 травня 2021 року позову ТОВ «Трубопласт» до Державної служби геології та надр України, шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України № 371 від 17 травня 2021 року та додатку № 2 до нього у частині зупинення дії Спеціального дозволу № 2989 від 25 липня 2007 року, виданого ТОВ «Трубопласт», до набрання рішенням у справі законної сили.
- викликати позивача для надання пояснень, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Вирішуючи подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Стосовно виклику позивача для надання пояснень, що підтверджують необхідність забезпечення позову суд зазначає, що норма частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України надає можливість суду у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
По суті заяви про забезпечення позову суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою-третьою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Згідно з частинами першою, другою статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Частинами четвертою - шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Системний аналіз наведених норм вказує, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Предметом оскарження у цій справі є наказ Державної служби геології та надр України № 371 від 17 травня 2021 року та додаток № 2 до нього в частині зупинення дії Спеціального дозволу № 2989 від 25 липня 2007 року, виданого ТОВ «Трубопласт».
Обґрунтовуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач покликається, зокрема, на те, що унаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного наказу існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» (як позивача та сумлінного надрокористувача) до ухвалення рішення в адміністративній справі. У разі не застосування такого виду забезпечення позову, який зазначений у поданій заяві, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» зазнає значних економічних втрат, через неможливість видобування та продажу природного газу його кінцевим споживачам. А для відновлення порушених прав і свобод Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРУБОПЛАСТ» необхідно буде докласти значних зусиль та витрат як економічного характеру (прямі збитки, втрачена вигода, стягнення неустойки через невиконання взятих зобов'язань і таке інше), так і значних зусиль для відновлення репутаційних втрат через неможливість виконання зобов'язань перед кінцевими споживачами газу.
З цього приводу суд зазначає про те, що обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є достатнє обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв'язку із чим, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Проте, всупереч наведеному, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Долучені позивачем до заяви про забезпечення позову копії Договору № ТП-ОПІ-18/12-2017 купівлі продажу природного газу від 18 грудня 2017 року, додаткової угоди № 32 до Договору № ТП-ОПІ-18/12-2017 купівлі продажу природного газу від 18 грудня 2017 року та комерційних звітів, на переконання суду, підтверджують лише факт здійснення позивачем господарської діяльності, проте не свідчать беззаперечно про наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.
Суд також не враховує доводи позивача про ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення відповідача - наказу Державної служби геології та надр України № 371 від 17 травня 2021 року та додатку № 2 до нього в частині зупинення дії Спеціального дозволу № 2989 від 25 липня 2007 року, виданого ТОВ «Трубопласт», як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду. Крім того, безумовно, рішення чи дії суб'єктів владних повноважень можуть справляти певний вплив на особу. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що фактичні обставини справи, зокрема, встановлення правомірності чи неправомірності (протиправності) наказу Державної служби геології та надр України № 371 від 17 травня 2021 року та додатку № 2 до нього в частині зупинення дії Спеціального дозволу № 2989 від 25 липня 2007 року, виданого ТОВ «Трубопласт», підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.
Тому суд не встановив підстав для забезпечення позову з мотивів очевидної протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу, суд дійшов висновку, що в заяві позивача від 24 травня 2021 року про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 150-154, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви позивача від 24 травня 2021 року про забезпечення позову - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду відповідно до ст. ст. 293-297 КАС України, з урахуванням п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Повний текст ухвали складено 27 травня 2021 року.
Суддя Клименко О.М.