Ухвала від 27.05.2021 по справі 380/8371/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8371/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2021 року

м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірив матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Пенсійного фонду України (місцезнаходження: м.Київ, вул.Бастіонна, 9, код ЄДРПОУ 00035323), в якому просить суд:

-«визнати протиправною відмову Пенсійного фонду України, яка у наданні інформації на запит позивач від 27.04.2021;

-зобов'язати Пенсійний фонд України негайно в порядку ч.1 ст.371, п.1 ч.1 ст.263 КАС України надати запитувану інформацію».

Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні бути сформульовані максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п.п.3, 4 ч.2 ст.245 КАС України).

Позовні вимоги повинні бути викладений чітко і зрозуміло, сформульовано спосіб захисту права, який, на думку позивача, є належний для відповідної вимоги.

Натомість, ані з прохальної частини позову, ані зі змісту позовної заяви позивача неможливо встановити зв'язку між підставами позову, його предметом та позовними вимогами. Також у позовній заяві нема чіткого визначення способу судового захисту.

Суддя також додатково зазначає, що відповідно до пунктів 4-5 ч.5 ст.160 КАС у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а також зазначає докази, що підтверджують ці обставини.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд звертає увагу позивача щодо необхідності уточнення позовних вимог з урахуванням вищенаведених положень норм КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи:

подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Велика Палата Верховного Суду та Верховний Суд, посилаючись в ухвалах відповідно від 14.02.2019 та від 28.01.2019 (у справі №9901/43/19) на положення п. 15.1., 15.16. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України зазначили, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Констатовано також, що Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття позовної заяви в електронній формі без наявності власноручного підпису позивача.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі №160/2676/19 до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття апеляційної скарги та клопотань в електронній формі. Верховний Суд зазначив, що саме Законом передбачено, що вимога про подачу процесуальних та інших документів у письмовому вигляді, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, здійснюється у паперовій формі. Ця вимога, за висновком Верховного Суду, переслідує легітимну мету, яка полягає в дотриманні процесуальних прав інших учасників справи, як то отримання копій письмових документів. Крім того, за висновком Верховного Суду, не порушується принцип розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, тобто, відсутність процедури подачі документів в електронному вигляді до початку роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не позбавляє позивача можливості звернення до суду шляхом подання заяв та інших документів у письмовому вигляді. З цих самих підстав колегія судів зазначила, що не порушується принцип доступу до правосуддя. Звернута увага на те, що стаття 45 Регламенту Європейського суду з прав людини встановлює такі самі вимоги до форми скарги та передбачає, що будь-яка скарга, яка подана у відповідності до статей 33 або 34 Конвенції подається також у письмовій формі та повинна бути підписана заявником або його представником.

Однак, позивачем до суду не поданий позов у письмовій формі (на паперових носіях), як і додатки до нього, а відтак, враховуючи те, що функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи не розпочато, подання таким чином позовної заяви не відповідає встановленим вимогам, зазначеним вище та позивачу слід усунути цей недолік шляхом надання до суду позову та додатків до нього у паперовій формі.

Суд акцентує увагу заявника на те, що на даний час ЄСІТС не розпочала своє функціонування.

Наказом ДСА України від 1096 від 07.11.2019 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», на виконання пункту 10 § 2 «Прикінцеві положення» розділу 4 Закону України від 03.10.21017 № 2147-VIII у частині створення та належного функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також у зв'язку із відтермінуванням дати початку функціонування цієї системи, затверджено Концепцію побудови ЄСІТС у новій редакції.

Крім того, визнано такими, що втратили чинність:

-наказ ДСА України від 02.03.2018 №99 «Про забезпечення створення і функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (зі змінами);

-наказ ДСА України від 13.04.2018 № 168 «Про затвердження Концепції Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи».

Відповідно до затвердженої наказом від 07.11.2019 Концепції, передбачено наступні етапи створення ЄСІТС, зокрема: Етап 2 (I - II квартали 2020 року), Етап 3 (III квартал 2020 року - IV квартал 2021 року, у т.ч. «Запуск пілотних проектів ЄСІТС в дослідну експлуатацію у визначених судах, органах та установах системи правосуддя»); Етап 4 (2021 - 2023 роки, зокрема «Забезпечення комплексного функціонування ЄСІТС…).

Наведене вище свідчить про відсутність ЄСІТС як такої та відповідно будь-яких її модулів, що можуть використовуватися як складові системи.

Відповідно до наказу ДСА України від 22.12.2018 № 628 «Про проведення тестування підсистеми «Електронний суд» у місцевих та апеляційних судах» з 22.12.2018 у всіх місцевих та апеляційних судах розпочалась експлуатація підсистеми «Електронний суд» в тестовому режимі.

Пунктом 2 цього наказу було передбачено, що у частині функціонування підсистеми «Електронний суд» судам у ході її експлуатації в тестовому режимі необхідно керуватися вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17 зі змінами).

Оскільки ані системи ЄСІТС, ані її модулі не існують, порядок тестування Державної судовою адміністрацією України судам не надавався, кожен учасник правовідносин визначає межі тестового використання самостійно.

Оскільки відповідно до ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ані накази ДСА України, ані рішення Ради суддів України не можуть використовуватися як джерела права при здійснення адміністративного судочинства.

Проведення тестування підсистеми «Електронний суд», як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов'язковому виконанню судом - в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Накази ДСА України не є замінниками процесуального закону.

Таким чином, неподання позовної заяви та доданих до неї матеріалів у паперовій формі, як і матеріалів на усунення недоліків, свідчить про недотримання вимог п. 15.1., 15.3. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, є недоліком звернення до суду, який слід усунути відповідно до вимог ухвали судді від 25.02.2021. Проведення тестування підсистеми «Електронний суд», як і будь-які накази ДСА України жодним чином не скасовують дії прямих та недвозначних норм процесуального закону, які підлягають обов'язковому виконанню судом - в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та учасниками процесу - в силу ч. 2 ст. 44 КАС України, які мають неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя.

Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України»(п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Згідно з ч.5 ст. 94 КАС України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

У відповідності до п.5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів «Згідно з оригіналом», назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії, що проставляється у лівому нижньому куті документа. Одночасно підпис відповідальної особи на документі має бути засвідчений відбитком печатки організації (п.5.26 цього Національного стандарту України).

На виконання вимог ч.5 ст.94 КАС України позивачу необхідно належним чином завірити всі письмові докази, долучені до позовної заяви.

Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд звертає увагу позивача щодо необхідності уточнення позовних вимог з урахуванням вищенаведених положень норм КАС України.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем у позовній заяві не зазначено поштового індексу та офіційної електронної адреси або адрес електронної пошти відповідача.

Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зокрема наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Порушуючи вимоги зазначеної статті, у позовній заяві не було зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач не долучив позовної заяви з додатками для відповідача.

Частиною 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2270,00 грн.

Як видно зі змісту позовної заяви, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру, кожна з яких у розумінні Закону України «Про судовий збір» є окремим об'єктом справляння судового збору.

Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 908,00грн.

Згідно із дублікату квитанцією №С79В-А4АК-К6МВ-0256 від 25.05.2021 позивач сплатила судовий збір в сумі 908,00грн.

Водночас, суд зазначає, що приписами ч.3 ст.161 КАС України передбачено необхідність подання разом із позовною заявою саме оригіналу документа про сплату судового збору, а не його копії.

Копія вищевказаного платіжного доручення не може бути прийнята судом як належний доказ сплати позивачем судового збору за подання до суду цієї позовної заяви.

Тому, позивачеві необхідно надати оригінал цієї квитанції.

Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: у позовній заяві викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини;надати уточнену позовну заяву у паперовій формі (вигляді); надати належним чином засвідчені всі письмові докази, долучені до позовної заяви; зазначити поштовий індекс та офіційну електронну адресу або адрес електронної пошти відповідача; долучити примірник позовної заяви з додатками для відповідача; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу встановити десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лунь З.І.

Попередній документ
97209372
Наступний документ
97209374
Інформація про рішення:
№ рішення: 97209373
№ справи: 380/8371/21
Дата рішення: 27.05.2021
Дата публікації: 31.05.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на доступ до публічної інформації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (10.06.2021)
Дата надходження: 26.05.2021
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність та зобов"язання вчинити дії
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ЛУНЬ ЗОРЯНА ІВАНІВНА
відповідач (боржник):
Пенсійний Фонд України
позивач (заявник):
КРЕЙДЕНКОВА ВЕРОНІКА ВІКТОРІВНА