справа№380/3054/21
27 травня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ДРАЙВ" до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОККО-ДРАЙВ" (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. І.Франка, 14А) звернулося в суд з позовом до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Перекопська,17) в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області №06-3-7/3 від 02.03.2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийнята відповідачем на підставі акту перевірки від 29.12.2020 №06-3-3/356, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів на АЗС ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Перекопська, 203/а, постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 02.03.2021 №06-37/3 є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на наступне. В основу оскаржуваної постанови покладено помилкові дані Протоколу випробувань №2332/20КР від 22.12.2020, отриманого від Відповідача за показником «Об'ємна частка кисневмісних сполук» зразок бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 та ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови», хоча відповідно до Протоколу випробувань №1 від 29.01.2021, проведеного лабораторією Випробувального центру ІП «СЖС Україна», значення показників «Об'ємна частка кисневмісних сполук» не виходять за межі значення норм екологічних класів, зазначених в ДСТУ 7687:2015 і Технічного регламенту щодо вимог автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927. Просив позов задоволити.
Ухвалою суду від 10 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
02 квітня 2021 року представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву (вх. № 22113), в якому просив відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. За результатами проведення позапланової перевірки державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів на АЗС ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Перекопська, 203/а складено Акт від 29.12.2020 №06-3-3/356, яким зафіксовано реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів, а саме: за показником «Об'ємна частка кисневмісних сполук» зразок бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 не відповідає вимогам Технічного регламенту щодо вимог автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №927 та ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови». Під час перевірки в уповноваженого суб'єкта господарювання зауваження щодо проведеної перевірки та складеного акта відсутні, про що зазначено в Акті. Порядок відбирання проб нафтопродуктів встановлений п. 4.2 Інструкції контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України. Відсутність заперечення Позивача щодо порушення порядку отримання зразків пального в актах можуть свідчити про дотримання самого порядку.
Представник відповідача зазначає, що за змістом ч. 3 ст. 18 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом. Так, у матеріалах справи є два експертних дослідження товарних зразків, відібраних і опломбованих під час перевірки, з різними висновками на відповідність бензину А-92-Євро4-Е5 вимогам ДСТУ, один із яких спростовує інший. Таким чином, на суд покладено здійснення оцінки доказів наданих сторонами. Головне управління Держспоживслужби в Херсонській області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, зокрема, у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів. Тобто є єдиним важелем контролю у даній сфері. Сам факт процедури відбору зразків дотримано, спірна постанова про накладення стягнень, з огляду на норми законодавства, винесена обґрунтовано. Протокол випробувань №2332/20КР від 22.12.2020 року є належним і допустимим доказом, оформлений згідно вимог чинного законодавства.
Представник позивача через канцелярію суду подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. В Протоколі випробувань №2332/20КР від 22.12.2020 року, на який покликається Відповідач в розділі 2 «Характеристика зразка продукції, що випробовується» не зазначено номер проби, яка піддавалась випробуванню. Тобто, зразок продукції, який піддавався аналізу неможливо ідентифікувати як зразок відібраний згідно Акту відбору проб №1 від 17.12.2020 року, складеному комісією перевіряючих. Так в Акті відбору проб №1 від 17.12.2020 року зазначено, що відібрано проби нафтопродукту за №397, 398, 399, 400 (4 зразки) бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 ДСТУ 7687:2015 «Бензин автомобільний Євро. Технічні умови». Відповідач не спростовує зазначені обставини. Хибним є твердження Відповідача про згоду Позивача із висновками Акта складеного за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів №06-3-3/356 та відсутність зауважень до такого Акту. Вказаний Акт направлявся Позивачу поштовим відправленням, відтак, не підлягав підписанню з боку Позивача. Незгоду з Актом перевірки ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» висловило у листі вих..№156-21/1 від 21.01.2021 року.
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОККО-ДРАЙВ" зареєстроване як юридична особа з 30 червня 1994 року; основним видом діяльності згідно КВЕД 47.30 Роздрібна торгівля пальним (основний).
08 грудня 2020 року на адресу Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 , у якій останній зазначив, що « 04.12.2020 року за адресою АДРЕСА_1 на заправці «ОККО-ДРАЙВ» було придбано 20 літрів бензину А-92. У період використання продукція показала її непридатність».
Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області було направлено звернення громадянина для одержання належним чином затвердженої Згоди встановленого зразка на проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів (заява про надання згоди №06-2-16/764-20 від 09.12.2020 року).
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів листом від 11.12.2020 №15.5-10/2/18983, за результатами розгляду заяви Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №06-2-16/764-20 від 09.12.2020 року повідомила про погодження проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині захисту прав споживачів на підставі звернення фізичної особи про порушення її законних прав суб'єктом господарювання ТОВ «ОККО-ДРАЙВ».
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області №Н/4646-20 від 16.12.2020 року «Про проведення позапланової перевірки» доручено заступнику начальника Управління захисту споживачів - начальнику відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області провести позапланову перевірку ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» за адресою: вул. Перекопська, 203а, м. Херсон, на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів в частині скарги від 08.12.2020 №З-923. Видано направлення на проведення перевірки №2820 від 16.12.2020 року.
17 грудня 2020 року на підставі статті 13 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та відповідно до Порядку відбору зразків продукції відібрано зразки продукції, а саме: бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 ДСТУ 7687:2015 «Бензин автомобільний Євро. Технічні умови» (Рішення про відбір зразків продукції №7 від 17.12.2020 року).
На виконання вимог статті 17 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було вирішено призначити експертизу продукції, зазначеної в рішенні про відбір зразків №7 від 17.12.2020 року. Складено акт відбору зразків №7 від 17.12.2020 року. Відповідно відібрано проби нафтопродукту за номерами проб 397, 398, 399, 400 бензину А-92-Євро5-Е5 (акт відбору проб №7 від 17.12.2020 року). Актом приймання передачі зразків продукції від 17.12.2020 року відібрану продукцію відповідно до Акту відбору проб №7 від 17.12.2020 року передано для проведення випробувань, а представник ТОВ «Інспекторат Україна» приймає продукцію для проведення випробувань.
Протоколом №2332/20КР від 22.12.2020 року випробувальним центром було проведено випробування представленого зразку бензину. Згідно висновків якого, за показником «Об'ємна частка кисневмісних сполук» зразок бензину А-92-Євро5-Е5 не відповідає вимогам Технологічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2019 №927 та ДСТУ 7687:2015 «Бензин автомобільний Євро. Технічні умови».
29 грудня 2020 року за результатами проведення позапланового заходу було складено Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів №06-3-/356. Вище вказаний Акт разом із результатами випробування продукції було направлено ТОВ «ОККО-ДРАЙВ».
В свою чергу ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» провело лабораторний аналіз проби №398 цього ж бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5, який був відібраний 17.12.2020 року. Лабораторний аналіз було проведено акредитованою Вінницькою випробувальною лабораторією Центру паливних випробувань «TFC АТ «Концерн Налнафтогаз». Результат аналізу викладений у паспорті якості №24 від 18.01.2021, а також протоколі випробувань №01-01-2021 від 18.01.2021, якими підтверджена повна відповідність якісних показників бензину автомобільного А-92-Євро5-Е5 вимогам як Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, так і вимогам ДСТУ7687:2015.
На пропозицію ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» провести арбітражне випробування в нейтральній лабораторії відповідач зазначив, що у разі розходження результатів експертизи випробування, проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом.
Листом №06-3-14/639-21 від 17.02.2021 року було повідомлено ТОВ «ОККО-ДРАЙВ про розгляд справи, який призначено на 02.03.2021 о 10 год. 00 хв.
02 березня 2021 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області за результатами розгляду Акту за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів №06-3-/356 від 29.12.2020 року, винесено постанову №06-3-7/3 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою на позивача накладено штраф у розмірі 425 грн.
Позивач, не погоджуючись із прийнятою постановою, звернувся за захистом своїх прав до суду.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлені Законом України «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1023-ХІІ продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Згідно із частиною четвертою статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів» продукція, щодо якої нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, встановлені вимоги стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, повинна вводитися в обіг та реалізовуватися з додержанням зазначених вимог.
Пунктом 3 частини першої статті 26 Закону № 1023-ХІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Статтею 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідно до частин першої та другої статті 8 Закону № 877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом; застосовувати санкції до суб'єктів господарювання, їх посадових осіб та вживати інших заходів у межах та порядку, визначених законом.
Статтею 11 Закону України ««Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»» передбачено, що суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати зразки продукції з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону.
Відповідно до статті 13 Закону № 877-V відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу) згідно із законом.
У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.
Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.
Статтею 14 Закону України ««Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженої ним особи (фізичної особи - підприємця або уповноваженої ним особи) і засвідчується актом відбору зразків продукції.
До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.
Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.
Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.
Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані). Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.
Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).
З аналізу наведених вище норм вбачається, що передумовою відбору зразків продукції є відповідне рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), яке повинно бути мотивованим згідно із законом. При цьому законодавець зобов'язав посадову особу органу державного нагляду (контролю) до початку відбору зразків продукції довести до відома перевіряємого суб'єкта господарювання вказане рішення та роз'яснити йому порядок відбору зразків продукції.
Відповідно до статті 15 Закону № 877-V за наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.
Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.
В акті відбору зразків продукції зазначаються: місце і дата складення акта; номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю) (голови державного колегіального органу) або його заступника (члена державного колегіального органу), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір; найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції; посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання; перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.
Відтак, загальний порядок проведення перевірок органами державного нагляду (контролю), до яких відноситься відповідач, відбору зразків продукції визначено Законами № № 1023-ХІІ та 877-V. При цьому дані законодавчі акти зазначають, що порядок і правила відбору зразків визначаються Кабінетом Міністрів України.
На виконання статей 14, 15 Закону № 877-V постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відбору зразків продукції для визначення її якісних показників та форми акта відбору зразків продукції» від 31.10.2007 № 1280 затверджено відповідний Порядок № 1280, який визначає механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи (випробування) та форми акта відбору зразків продукції.
Водночас, суд зазначає, що за змістом частини другої пункту 1 Порядку № 1280 передбачено, що особливості відбору зразків окремих видів продукції визначаються іншими нормативно-правовими актами.
Так, у пунктах 2, 3 та 4 Порядку № 1280 дублюються вимоги передумов та порядку проведення відбору зразків продукції із вимогами зазначеними вище у статтях 13, 14 та 15 Закону № 877-V.
Враховуючи вищевикладене, загальний механізм здійснення органами державного нагляду (контролю) відбору зразків продукції у суб'єктів господарювання для проведення експертизи визначений Законом № 877-V та Порядком № 1280, водночас окремі види продукції потребують врахування певних особливостей в частині відбору зразків, зокрема це стосується порядку відібрання проб нафти (нафтопродуктів), які є специфічними продуктами, що потребує особливої деталізації порядку відібрання зразків для дослідження.
Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов'язаних з контролем якості товарної нафти (далі - нафта) та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Міністерства палива та енергетики від 04.06.2007 № 271/121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.07.2007 за № 762/14029 (далі - Інструкція).
Порядок відбирання проб нафтопродуктів встановлений пунктом 4.2 Інструкції, відповідно до підпункту 4.2.1 якого проби повинні відбиратись під час приймання, зберігання, відпуску нафти та/або нафтопродуктів і в усіх інших випадках, коли необхідно визначити їх якість в обсязі приймально-здавальних, контрольних, повних випробувань або за окремими показниками якості. Підготовку посуду, пробовідбірників і відбирання проб нафти та/або нафтопродуктів необхідно здійснювати, дотримуючись вимог ДСТУ 4488.
Суд зазначає, що положеннями пп.4.2.5 пункту 4.2 Інструкції визначено, що під час відбирання проб для випробувань у сторонніх акредитованих або атестованих лабораторіях, а також під час проведення перевірок якості нафти та нафтопродуктів складається акт за формою 2-НК (додаток 2) у двох примірниках, один з яких разом з пробою направляється до лабораторії. Другий примірник залишається на підприємстві, на якому відбиралася проба нафти та/або нафтопродуктів. Термін зберігання актів відбирання проб - 3 роки.
Згідно із підпунктом 4.2.6 пункту 4.2 Інструкції для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки (далі - ПРК), оливороздавальної колонки (далі - ОРК) оператор АЗС задає необхідну дозу і відпускає її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
В акті відбирання проби за формою № 2-НК зазначається, що пробу відібрано з роздавального крана ПРК (ОРК). Якщо на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів не здійснювався протягом 30 хвилин, то перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л, олив - не менше 5л. Нафтопродукти із мірника необхідно злити до резервуарів АЗС, про що повинен бути складений відповідний акт.
Відібрану пробу поділяють на три рівні частини, розливають у сухі чисті скляні пляшки, герметично закупорюють пробками, не розчинними в нафтопродукті. На етикетці проби, відібраної з роздавального крана колонки, зазначають реквізити АЗС, назву, марку та вид (у залежності від масової частки сірки) нафтопродукту, номер нормативного документа на нафтопродукт, номер роздавальної колонки, дату і час відбирання проби, прізвище, ім'я та по батькові працівників(а) АЗС, представника органу контролю (підрозділу) і, за необхідності, - інших посадових осіб, які брали участь у відбиранні проби.
Одна частина проби разом з актом відбирання проби надсилається для лабораторних випробувань, а дві інші з другим примірником акта, у разі суперечностей, - зберігаються на АЗС як арбітражні протягом 45 діб. При отриманні паспорта якості, що підтверджує відповідність нафтопродукту вимогам нормативного документа, проба, що зберігається на АЗС, вилучається раніше завершення терміну, визначеного ДСТУ 4488.
Підпунктом 4.2.7 пункту 4.2 Інструкції передбачено, що у разі відбирання проби для випробування в сторонній лабораторії або державними органами контролю пробу відбирають в об'ємі не менше 3 літрів, яку поділяють на три рівні частини, з яких перша (для випробувань) і друга (арбітражна) направляються до сторонньої випробувальної лабораторії. Третя (арбітражна) залишається на підприємстві. Випробування арбітражних проб здійснюються в лабораторії за згодою і в присутності всіх зацікавлених сторін, які письмово повідомляються про місце і дату проведення арбітражних випробувань їх ініціатором.
Розкриття арбітражних проб здійснюється безпосередньо перед випробуваннями в присутності всіх зацікавлених сторін і оформлюється актом за формою № 15-НК. Вартість випробувань у нейтральній лабораторії сплачується ініціатором випробувань. Якщо результати випробувань нафти або нафтопродуктів у двох лабораторіях, вибраних за згодою сторін, відповідають умовам відтворюваності, передбаченим нормативним документом на метод випробування, то кінцевий результат визначається як середнє арифметичне цих результатів, якщо інше не зазначено нормативним документом на нафту або нафтопродукт або методом випробування. Якщо результати випробувань не відповідають умовам відтворюваності, залишок проби пломбується (опечатується) всіма зацікавленими сторонами зі складанням акта пломбування (опечатування) довільної форми. Випробування проби нафти або нафтопродукту продовжують у наступній нейтральній лабораторії до отримання результатів, що відповідають умовам відтворюваності з одним із раніше отриманих результатів. Якщо будь-яка сторона безпідставно відмовляється від участі в розкритті проби та арбітражних випробуваннях, то випробування проводяться без представників цієї сторони.
З аналізу вищевикладеного можна дійти висновку про те, що законодавець встановив додаткові вимоги для процедури відбирання зразків нафтопродуктів для проведення, зокрема, контрольних лабораторних досліджень з огляду на специфіку зразків таких продуктів для забезпечення збереження їх якості, тому складання акта за формою 2-НК, затвердженого Інструкцією, який містить детальну інформацію про порядок відібрання проб нафти, є обов'язковим для дослідження якості такої продукції та не суперечить положенням чинного законодавства щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Судом встановлено, що відповідачем, в акті відбору зразків продукції №7 від 17.12.2020 року не міститься інформація про те, що працівникам позивача роз'яснювався порядок відбору проб відповідно до вимог ДСТУ 4488:2005 "Нафта і нафтопродукти" і що він був дотриманий, не зазначено метод відбирання проб, а також не зазначено про те, що відповідно до приписів пп. 4.2.6 п.4.2 Інструкції було здійснено для відбирання проби нафтопродукту з роздавального крана працюючої паливо-роздавальної колонки оператором АЗС необхідної дози і відпущено її до підготовленої чистої металевої ємності, з якої потім здійснюють розливання в скляну тару.
Водночас, суд зазначає, що в акті відбору зразків продукції №7 від 17.12.2020 року не вказано про те чи здійснювався на момент відбирання проби з конкретної ПРК, ОРК відпуск нафтопродуктів протягом 30 хвилин, а також про те, що перед початком процедури відбирання проби до мірника відпускається кількість палива, яка становить не менше 10л. Суд зазначає, що в порушення норм Інструкції до суду не надано доказів того, що нафтопродукти із мірника були злиті до резервуарів АЗС, про що мав бути складений окремий відповідний акт.
Відповідачем під час розгляду справи не підтверджено обставин дотримання вищевказаних норм законодавства, а наявні в матеріалах справи докази, доказів протилежного не містять.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вчинення посадовими особами відповідача дій щодо відбору проб продукції у встановлений під час розгляду справи спосіб суперечать вищевказаним вимогам Інструкції.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що отримані з порушенням законодавства зразки продукції не можуть бути предметом подальшого дослідження, за наслідками якого позивача притягнуто до відповідальності.
Суд зазначає, що системний аналіз положень Закону № 877-V, Порядку №1280, Інструкції, вимог ДСТУ свідчить, що порушення підстав та порядку здійснення державного нагляду (контролю) суб'єкта господарювання призводить до визнання такого заходу незаконним. Висновки експертизи, отримані в результаті такого заходу, враховуючи положення щодо допустимості доказів, не можуть визнаватися допустимими доказами у справі, якщо вони одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином рішення, прийняті за наслідками незаконної перевірки на підставі висновків експертизи, які є недопустимими доказами, не можуть вважатись правомірними і обґрунтованими та підлягають скасуванню. Порушення способу перевірки, зокрема передумов та порядку відбору зразків продукції та оформлення їх результатів, порушення права суб'єкта господарювання навести свої доречні аргументи, які обов'язково мають бути досліджені при винесенні рішень доводить неналежне виконання контрольної функції та унеможливлює прийняття будь-яких рішень за наслідками такої перевірки.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що відповідач здійснив захід державного нагляду (контролю) із суттєвим порушенням встановленої Законом №877-V процедури, наслідком чого є визнання протиправними рішень, прийнятих за результатами такої перевірки.
Висновки суду, викладені у даній справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.07.2018 по справі № 818/1511/17, від 05.05.2020 року по справі №520/3681/19.
Відтак, враховуючи обставини справи та з огляду на те, що належним способом захисту порушених прав позивача є саме визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області №06-3-7/3 від 02.03.2021 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", про застосування до ТОВ «ОККО-ДРАЙВ» штрафу в розмірі 425,00 грн., яка безпосередньо здійснює вплив на права та інтереси останнього, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог повністю.
Оскільки позов задоволено повністю понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення з позовом до адміністративного суду, підтверджені платіжним дорученням №2257276 від 04.03.2021 року на суму 2270,00 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Окрім того, позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 18096,00 грн.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об'єднанням «ЛОВЕЙЛС» укладено Договір про надання правової допомоги №АО/С-21/75 від 15.02.2021 року.
Згідно з пунктом 1.1, цього договору адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту правову допомогу в сфері представництва Клієнта в місцевих загальних судах, місцевих господарських і місцевих адміністративних судах України, апеляційних судах апеляційних господарських судах та апеляційних адміністративних судах України, Верховному Суді, третейських судах, в Міжнародному комерційному арбітражі при Торгово-промисловій палаті України, як представника при розгляді цивільних справ, господарських справ, в тому числі справ про банкрутство, адміністративних справ відповідно до його завдань та потреб, а Клієнт зобов'язується прийняти таку правову допомогу та оплатити її вартість.
Відповідно до п. 4.2 Договору загальна вартість правової допомоги, наданої за цим Договором Сторонами не обмежується та складається з ціни (вартості) всіє правової допомоги, наданої Адвокатським об'єднанням відповідно до умов цього Договору.
Згідно з п. 4.3 Договору, оплата правової допомоги Адвокатського об'єднання здійснюється шляхом безготівкового переказу на поточний банківський рахунок Адвокатського об'єднання у валюті України - гривні, протягом 30-ти календарних днів з дати виставлення рахунку та Акту наданої правової допомоги, якщо інші умови не будуть вказані в конкретному додатку до Договору.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з Акту наданої правової допомоги до Додатку 1 від 02.03.2021 року до Договору про надання правової допомоги №АО/С-21/75 від 15.02.2021 року адвокатським об'єднанням надано наступні послуги:
- зустріч з клієнтом, отримання документів, попередня консультація - тривалістю 20 хв., вартістю 1392,00 грн.;
- підготовка позову - 4 год., вартість 16 704,00 грн.
Загальна вартість правничої допомоги становить 18096,00 грн.
Виходячи із зазначеного, сторони домовилися, що винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту в даній справі здійснюється за плату відповідно до домовленості, і до сплати підлягає гонорар в сумі 18096,00 грн.
Згідно платіжного доручення №0002281761 від 27.04.2021 року позивач оплатив гонорар адвоката в сумі 18096,00 грн. за надання правничої допомоги згідно з Договором про надання правової допомоги №АО/С-21/75 від 15.02.2021 року у справі №380/3054/21.
Отже, витрати позивача в розмірі 18096,00 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та повністю доводяться належними і допустимим доказами.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на Департамент патрульної поліції України.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
З огляду на викладене та беручи до уваги заперечення відповідача щодо розміру таких витрат, керуючись принципом співмірності витрат на правничу допомогу та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи у співмірності до наданих послуг, на переконання суду, становить 2000,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ДРАЙВ" до Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області №06-3-7/3 від 02.03.2021 року.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ДРАЙВ" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держспоживслужби в Херсонській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-ДРАЙВ" 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. понесених витрат на професійну правничу допомогу
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОККО-ДРАЙВ" (82660, Львівська область, Сколівський район, смт. Славське, вул. І.Франка, 14А; код ЄДРПОУ 3350504628).
Відповідач - Головне управління Держспоживслужби в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Перекопська,17; код ЄДРПОУ 40408678)
Повний текст рішення виготовлений 27.05.2021 року.
Суддя Кухар Н.А.