Іменем України
27 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2264/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О. В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Луганській області до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом,-
27 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Луганській області до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради, засноване на міській комунальній власності, здійснює фінансово-господарську діяльність на підставі Статуту і є самостійним суб'єктах який має права юридичної особи. КП «РВУВКГ» зареєстроване розпорядженням виконавчого комітету Рубіжанської міської ради за адресою: 93000, Луганська області, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 49 та 07.10.2002 внесене до Єдиного державного реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (номер державної реєстрації 13901050005000145). КП «РВУВКГ» зареєстроване в Державній податковій інспекції у м. Рубіжне Головного управління ДПС у Луганській області як платник податків за основним місцем обліку з 17.10.2002 за № 29 та станом на 07.04.2021 перебуває на обліку.
До Головного управління ДПС у Луганській області КП «РВУВКГ» було надано податкові розрахунки та відповідно узгоджені податкові зобов'язання з екологічного податку, а саме: забруднення від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, самостійно визначені у податкових розрахунках (додатках до податкової декларації з екологічного податку):
Розрахунки за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (додаток до податкової декларації), а саме:
- №9308641031 від 23.01.2019 на суму 68756,65 грн;
- № 9092453521 від 07.05.2019 на суму 66299,05 грн;
- № 9167483136 від 31.07.2019 на суму 54743,16 грн;
- № 9258466204 від 05.11.2019 на суму 49069,00 грн;
- № 9333799176 від 06.02.2020 на суму 48963,79 грн;
- № 9082762966 від 16.04.2020 на суму 58350,28 грн;
- № 9188931884 від 06.08.2020 на суму 38135,51 грн;
- № 9284543148 від 02.11.2020 на суму 35430,97 грн;
- № 9372051768 від 09.02.2021 на суму 37358,74 грн
Так, у відповідності до норм визначених статей 19, 20, 75, 76 ПК України Головним управлінням ДПС у Луганській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання з екологічного податку за І кв.2017 року - IV кв. 2019 року. За результатами проведеної перевірки складено акт від 07.04.2020 № 333/12-32-51-04/32026192. Акт перевірки було направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням на податкову адресу платника податків, який отримано відповідачем 10.04.2020.
Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань з екологічного податку (надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти) задекларованих у податкових деклараціях. Таким чином, за результатами перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПІ» від 27.04.2020 № 0004305104, згідно якого контролюючим органом на підставі статті 126 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20% на суму 55750,99 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке отримано 30.04.2020.
Суми штрафних на загальну суму 55750,99 грн, що визначене в податковому повідомленні-рішенні, станом на 07.04.2021 є узгодженими та не сплаченими.
Станом на 07.04.2021 в інтегрованій картці відповідача обліковується заборгованість з екологічного податку, а саме з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти на загальну суму 580347,57 грн, з яких: основного платежу - 457107,15 грн, штрафні санкції - 55750,99 грн та пеня - 67489,43 грн
В той час, КП «РВУВКГ» до контролюючого органу було подано розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2019 рік № 9333494179 від 03.02.2020 на суму грошового зобов'язання у розмірі 235479,00 грн та за 2020 рік № 9372519994 від 23.02.2021 на суму грошового зобов'язання 126173,00 грн.
Самостійно визначені суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку станом на 07.04.2021 платником податку сплачено не було у зв'язку з чим в інтегрованій картці КП «РВУВКГ» за кодом бюджетної класифікації 21010301 «частина чистого прибутку комунальних та унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету» обліковується податковий борг у загальному розмірі 361652,00 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань та з метою погашення податкового боргу контролюючим органом, відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України, КП «РВУВКГ» сформовано першу податкову вимогу форми «Ю1» від 21.11.2007 №283 (отримано особисто головним бухгалтером підприємства) та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 24.12.2007 № 306 (отримано особисто посадовою особою відповідача).
Станом на даний час вищезазначені податкові вимоги не погашені, податковий борг відповідача не сплачений та продовжує збільшуватись.
Враховуючи те, що заходи з погашення податкового боргу, які були Головним управлінням ДПС у Луганській області не дали позитивного результату, борг добровільно платником податків не сплачено, необхідно стягнути податковий борг з КП «РВУВКГ» з надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти та з частини чистого прибутку комунальних підприємств за рахунок коштів з розрахункових рахунків у банках за рішенням суду.
Отже, на підставі викладеного позивач просить суд стягнути з Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради кошти за податковим боргом у загальній сумі 941999,57 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків:
- з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 580347,57 гривень, з яких: основного платежу у розмірі 457107,15 грн, штрафних санкцій у розмірі 55750,99 грн, пені у розмірі 67489,43 грн;
- з частини чистого прибутку комунальних підприємств у розмірі 361652,00 грн, з яких: основного платежу у розмірі 361652,00 грн.
Ухвалою суду від 29 квітня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 72-73).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
Судом встановлено та підтверджено належними та допустимими доказами наступні обставини справи.
Комунальне підприємство «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради зареєстровано в якості юридичної особи з 07.10.2002 (ідентифікаційний код: 32026192, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 49) та перебуває за основним місцем обліку в Рубіжанському управлінні Головного управління ДПС у Луганській області, як платник податків та зборів з 17.10.2002 (а.с. 10-11).
Комунальним підприємством «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради до Головного управління ДПС у Луганській області було надано податкові розрахунки та відповідно узгоджені податкові зобов'язання з екологічного податку, а саме: забруднення від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, самостійно визначені у податкових розрахунках (додатках до податкової декларації з екологічного податку).
Розрахунки за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах (додаток до податкової декларації), а саме:
- №9308641031 від 23.01.2019 на суму 68756,65 грн (а. с. 35, 36);
- № 9092453521 від 07.05.2019 на суму 66299,05 грн (а. с. 37, 38);
- № 9167483136 від 31.07.2019 на суму 54743,16 грн (а. с. 39, 40);
- № 9258466204 від 05.11.2019 на суму 49069,00 грн (а. с. 41, 42);
- № 9333799176 від 06.02.2020 на суму 48963,79 грн (а. с. 43, 44);
- № 9082762966 від 16.04.2020 на суму 58350,28 грн (а. с. 45, 46);
- № 9188931884 від 06.08.2020 на суму 38135,51 грн (а. с. 47, 48);
- № 9284543148 від 02.11.2020 на суму 35430,97 грн (а. с. 49, 50);
- № 9372051768 від 09.02.2021 на суму 37358,74 грн (а. с. 51, 52).
Головним управлінням ДПС у Луганській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податкового зобов'язання з екологічного податку за І кв.2017 року - IV кв. 2019 року, за результатами якої складено акт від 07.04.2020 № 333/12-32-51-04/32026192 (а.с.53-60). Акт перевірки було направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням на податкову адресу платника податків, який отримано відповідачем 10.04.2020 (а. с. 61).
За результатами перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 27.04.2020 № 0004305104, згідно якого контролюючим органом на підставі статті 126 ПК України застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20% на суму 55750,99 грн (а.с. 62, 63-64). Податкове повідомлення-рішення направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке отримано 30.04.2020 (а. с. 65).
Суд зазначає, що дане податкове повідомлення-рішення відповідачем в судовому порядку не оскаржувалось.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
Відповідно до частини першої статті 6 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ) від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
У відповідності із статтею 14 ПК України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 ПК України зазначено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 4.1.3 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 14.1.178 п.14.1 ст.14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм ПКУ.
Згідно п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов'язання - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Пунктом 203.1 ст. 203 ПКУ визначено, що базовим податковим звітним (податковим) періодом з сплати податку на додану вартість є календарний місяць. Податкова декларація подається протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.203.2 ст.203 ПКУ платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.
Відповідно до пункту 249.2 статті 249 Податкового кодексу України у разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.
Згідно з пунктом 250.1 статті 250 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період подання податкової звітності та сплати податку дорівнює календарному кварталу.
Відповідно до пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації:
за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів;
за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.
Пунктом 11 ст.56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.
Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.58.3 ст.58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається:
129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Згідно зі статтею п.129.3 ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується:
129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Наявність у Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради податкового боргу з екологічного податку (з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти) у загальній сумі 580 347,57 грн, в тому числі основного платежу на суму 457 107,15 грн. та штрафних санкцій на суму 55 750,99 грн, пені - 67 489,43 грн, станом на час розгляду даної справи підтверджена розрахунком податкового боргу (а. с. 17), розрахунком суми пені (а. с. 18) та відображена в зворотному біку облікової картки платника з екологічного податку (з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти) (а. с. 19-34).
Правові основи управління об'єктами державної власності визначає Закон України «Про управління об'єктами державної власності», статтею 11-1 якого встановлені особливості відрахування державними підприємствами частини прибутку (доходу).
Частиною першою цієї статті передбачено, що державні унітарні та їх об'єднання зобов'язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 17 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України віднесено частину чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.
Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків і зборів та інших доходів відповідно до законодавства. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи міських (міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) рад координують діяльність відповідних органів стягнення щодо виконання визначених для територій показників доходів бюджету (частина третя статті 45 БК України).
Кабінет Міністрів України Постановою від 23 лютого 2011 року № 138 відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України та статей 5 і 11-1 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" затвердив Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Пунктом 1 Порядку №138 визначено, що згідно з цим Порядком частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів", державного підприємства із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами, а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.
Згідно з пунктом 2 цього Порядку, частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Відповідно до пункту 61.1. статті 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (в редакції з 23.05.2020 зі змінами внесеними ЗУ №466 від 16.01.2020).
Враховуючи нормативне визначення поняття грошове зобов'язання, податкове зобов'язання (в редакції ПК України на час спірних відносин до 23.05.2020), частина чистого прибутку не є податковим платежем, у розумінні норм ПК України. Цей платіж, хоча і є обов'язковим, але не віднесений ні до загальнодержавних податків та зборів, ні до місцевих податків. Покладення на контролюючі органи повноважень щодо обліку таких платежів не змінює правової природи такого платежу.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 520/1919/19, від 27 листопада 2019 року у справі № 826/14937/15, від 17 вересня 2020 року у справі № 640/18375/18.
Законом України № 466-IX від 16 січня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності з 23.05.2020, стаття 19-1 доповнена підпунктом 19-1.1.51, яким визначено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність.
Крім того розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації (пункт 46.1 статті 46 ПК України в редакції Закону № 466-IX).
А пунктом 1-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» ПК України (в редакції Закону № 466-IX) встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59, 60 глави 4, статтями 87-101 глави 9 розділу II цього Кодексу.
Відтак законодавець лише з 23.05.2020 усунув неузгодженості у податковому законодавстві, в тому числі й щодо адміністрування частини чистого прибутку, який має сплачуватися до Державного бюджету України державними унітарними підприємствами.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 13.10.2020 по справі № 640/19757/19.
КП «РВУВКГ» до контролюючого органу було подано розрахунки частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до Державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за 2019 рік № 9333494179 від 03.02.2020 на суму грошового зобов'язання у розмірі 235479,00 грн (а. с. 68) та за 2020 рік № 9372519994 від 23.02.2021 на суму грошового зобов'язання 126173,00 грн (а. с. 69).
Самостійно визначені суми грошового зобов'язання з частини чистого прибутку станом на 07.04.2021 платником податку сплачено не було у зв'язку з чим в інтегрованій картці КП «РВУВКГ» за кодом бюджетної класифікації 21010301 «частина чистого прибутку комунальних та унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету» обліковується податковий борг у загальному розмірі 361652,00 грн (а. с. 67).
Наявність у Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради заборгованості з частини чистого прибутку комунальних підприємств у розмірі 361652,00 грн, станом на час розгляду даної справи підтверджена розрахунком суми недоїмки (а. с. 66) та відображена в зворотному біку облікової картки платника з частини чистого прибутку комунальних та унітарних підприємств, що вилучаються до бюджету (а. с. 67).
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
Головним управлінням ДПС у Луганській області на адресу Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради сформовано першу податкову вимогу форми «Ю1» від 21.11.2007 №283 (отримано особисто головним бухгалтером підприємства) та другу податкову вимогу форми «Ю2» від 24.12.2007 № 306 (отримано особисто посадовою особою відповідача) (а. с. 14).
Оскільки податкові вимоги є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що у межах спірних правовідносин контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини є Головне управління ДПС у Луганській області.
Поняття податкового боргу, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, включає в себе грошове зобов'язання, яке самостійно узгоджене платником податків, або узгоджене в порядку оскарження, але не сплачене у встановлений ПК України строк.
Враховуючи, що відповідачем за час розгляду даної справи податковий борг у розмірі 941999,57 грн не сплачений, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Луганській області до Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради про стягнення коштів за податковим боргом задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Рубіжанське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Рубіжанської міської ради (ідентифікаційний код:32026192, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, буд. 49) кошти з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків за податковим боргом у загальній сумі 941 999,57 грн (дев'ятсот сорок одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 57 коп.), а саме:
-з надходжень від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у розмірі 580 347,57 грн (п'ятсот вісімдесят тисяч триста сорок сім гривень 57 коп), з яких 457 107,15 грн (чотириста п'ятдесят сім тисяч сто сім гривень 15 коп) основного платежу, 55 750,99 грн (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот п'ятдесят гривень 99 коп) штрафних санкцій, пені у розмірі 67 489,43 грн (шістдесят сім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень 43 коп) з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих боржника, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків;
-з частини чистого прибутку комунальних підприємств у розмірі 361 652,00 грн (триста шістдесят одна тисяча шістсот п'ятдесят дві гривні 00 коп).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова