Іменем України
26 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1714/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
01 квітня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якому просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення від 11.03.2021 відповідача про відмову у зарахуванні пільгового трудового стажу позивачу час роботи в:
державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» (код ЄДРПОУ:35879110) періоди з 07.01.1988 по 14.01.1989, з 14.01.1989 по 25.04.1989, з 25.04. 1989 по 24.04.1994, з 19.10.1994 по 02.02.1998;
державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Управління допоміжного виробництва» (код ЄДРПОУ 36525715) в періоди з 26.01.1983 по 08.05.1984 та з 07.06.1994 по 30.06.1994;
публічному акціонерному товаристві «Комсомолець Донбасу» ( код ЄДРПОУ 05508186) в період з 16.08.1994 по 10.10.1994;
- зобов'язати відповідача скасувати рішення про відмову від 11.03.2021 та зарахувати до трудового стажу позивача час роботи в:
державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» (код ЄДРПОУ:35879110) періоди з 07.01.1988 по 14.01.1989, з 14.01.1989 по 25.04.1989, з 25.04. 1989 по 24.04.1994, з 19.10.1994 по 02.02.1998;
державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Управління допоміжного виробництва» (код ЄДРПОУ 36525715) періоди: з 26.01.1983 по 08.05.1984 та з 07.06.1994 по 30.06.1994;
публічному акціонерному товаристві «Комсомолець Донбасу» ( код ЄДРПОУ 05508186) період з 16.08.1994 по 10.10.1994
- здійснити призначення пенсії за пільгою з урахуванням до стажу.
В обґрунтування позову зазначає, що позивач в березні 2021 року звернувся до Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі с заявою про призначення мені дострокової пенсії по списку № 1.
На заяву позивач отримав з Управління Пенсійного фонду в Станично-Луганському районі рішення про відмову в призначенні пенсії в зв'язку з тим, що зарахувати до пільгового стажу роботи на підставі наданих довідок №503 та 1379 від 29.11.2011 та № 03-2688 від 25.12.2012 неможливо у зв'язку з тим, що надані довідки надані підприємствами , місце розташування яких відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Ухвалою суду від 06.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 06.05.2021 призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 43-44), в якому зазначив, що ОСОБА_1 звернувся 04.03.2021 за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 за нормами пункту 1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Для призначення пенсії були надані документи: - заява №493 від 04.03.2021; - паспорт НОМЕР_1 від 14.02.2012; - картка фізичної особи-платника податків від 09.06.2009; - довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 905-5000344229 від 01.03.2021; - трудова книжка НОМЕР_2 від 03.02.1983; - диплом НОМЕР_3 від 17.01.1983; - довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій громадян №503 та №1379 від 29.11.2012, №03-2688 від 25.12.2012; - історичні довідки про зміну назви організації б/н на 2 арк.; - заява про виплату пенсії або грошової допомоги б/н від 04.03.2021.
Для визначення права на призначення пенсії за віком за Списком №1 було розглянуто наступні періоди роботи з повним робочим днем під землею: - з 26.01.1983 о 08.05.1984 електрослюсарем підземним та з 07.06.1994 по 30.06.1994 гірником очисного забою відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» державного підприємства «Шахтарськантрацит»; - з 07.01.1988 по 14.01.1989 електрослюсарем підземним, з 14.01.1989 по 25.04.1989 учнем гірника очисного забою; з 25.04.1989 по 24.04.1994 та з 19.10.1994 по 02.02.1998 гірником очисного забою підземним відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит»; - з 16.08.1994 по 10.10.1994 гірником очисного забою публічного акціонерного товариства ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу».
Зарахувати стаж до пільгового на підставі наданих довідок №503 та №1379 від 29.11.2012, №03-2688 від 25.12.2012 неможливо у зв'язку з тим, що довідки надані підприємствами, місце розташування яких відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085 від 07.11.2014. Також слід зазначити, що, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, публічне акціонерне товариство ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» знаходиться за адресою: вул. Київська, м. Добропілля Донецької області, що є підконтрольною українській владі територією. Таким чином, згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 18 років 6 місяців 8 днів; стаж роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників - відсутній.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу та необхідного загального стажу в призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено.
Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 86).
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином (а.с. 40,42), причини неприбуття суду не повідомив.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
З копії паспорта громадянина України, картки фізичної особи-платника податків встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та є внутрішньо переміщеною особою (арк. спр. 6-7, 8, 9).
Позивач 04.03.2021 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії, що підтверджено копією цієї заяви (арк. спр. 47).
До заяви були додані наступні документи: паспорт НОМЕР_1 від 14.02.2012; картка фізичної особи-платника податків від 09.06.2009; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 905-5000344229 від 01.03.2021; трудова книжка НОМЕР_2 від 03.02.1983; диплом НОМЕР_3 від 17.01.1983; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій громадян №503 та №1379 від 29.11.2012, №03-2688 від 25.12.2012; історичні довідки про зміну назви організації б/н на 2 арк.; заява про виплату пенсії або грошової допомоги б/н від 04.03.2021 (а.с. 48).
Рішенням відповідача від 11.03.2021 № 1232-03-8/1348 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 114 Закону № 1058. Прийняте рішення обґрунтовано тим, що Для визначення права на призначення пенсії за віком за Списком №1 було розглянуто наступні періоди роботи з повним робочим днем під землею: - з 26.01.1983 о 08.05.1984 електрослюсарем підземним та з 07.06.1994 по 30.06.1994 гірником очисного забою відокремленого підрозділу «Управління допоміжного виробництва» державного підприємства «Шахтарськантрацит»; - з 07.01.1988 по 14.01.1989 електрослюсарем підземним, з 14.01.1989 по 25.04.1989 учнем гірника очисного забою; з 25.04.1989 по 24.04.1994 та з 19.10.1994 по 02.02.1998 гірником очисного забою підземним відокремленого підрозділу «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» державного підприємства «Шахтарськантрацит»; - з 16.08.1994 по 10.10.1994 гірником очисного забою публічного акціонерного товариства ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу». Зарахувати стаж до пільгового на підставі наданих довідок №503 та №1379 від 29.11.2012, №03-2688 від 25.12.2012 неможливо у зв'язку з тим, що довідки надані підприємствами, місце розташування яких відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085 від 07.11.2014. Також слід зазначити, що, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, публічне акціонерне товариство ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» знаходиться за адресою: вул. Київська, м. Добропілля Донецької області, що є підконтрольною українській владі територією. Таким чином, згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 18 років 6 місяців 8 днів; стаж роботи за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників - відсутній. Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю пільгового стажу та необхідного загального стажу в призначенні пенсії ОСОБА_1 було відмовлено. (а.с. 14-15, 81-83).
Згідно із записами у трудовій книжці (а. с. 16) позивач, зокрема, за спірний період:
- з 26.01.1983 по 08.05.1984 - працював електрослюсарем підземним 3 розряду;
- з 07.01.1988 по 24.04.1994 - з 07.01.1988 працював електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею, з 14.01.1989 - учнем гірника очисного забою з повним робочим днем під землею, з 23.01.1989 - навчання на курсах гірника очисного забою, з 25.04.1989 - гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 07.06.1994 по 30.06.1994 - працював гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 16.08.1994 по 10.10.1994 - працював гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем під землею;
- з 19.10.1994 по 02.02.1998 - працював гірником очисного забою з повним робочим днем під землею.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і відзив учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частини першої статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з абзацом першим пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок (абзаци чотирнадцятий, вісімнадцятий пункту першого частини другої статті 114 Закону № 1058-IV).
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.1992. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383)
Пунктом 4.2 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку (пункт 4.3 Порядку № 383).
Відповідно до пунктів 4.4, 4.5 Порядку № 383 якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Якщо ж атестація з 21.08.1992 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (абзац четвертий пункту 3.3 ІІІ «Підготовка і подання документів для призначення пенсій» Порядку № 21-1).
З системного аналізу вищенаведених норм права слідує, що орган, що призначає пенсію, після надходження відповідної заяви разом з поданими документами зобов'язаний повідомити особу, яка звернулась з такою заявою, про недостатність поданих документів та необхідність надання у тримісячний строк з дня прийняття заяви відсутніх документів для призначення пенсії. При цьому, перелік документів, яких не вистачає для призначення пенсії, а також строк для їх подання мають бути зазначені органом, що призначає пенсію, у розписці, яка видається особі, що звернулась з заявою про призначення пенсії. Прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідних документів орган, що призначає пенсію, має право виключно після надання особі тримісячного строку на подачу відсутніх документів з дня прийняття заяви та за умови, якщо протягом такого строку особа не надасть необхідні відсутні документи.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача має необхідні дані за спірні періоди, які підтверджують факт роботи. Крім того, позивачем надано уточнюючі довідки №503 та №1379 від 29.11.2012, №03-2688 від 25.12.2012.
З практики Європейського суду з прав людини слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
До вказаних правовідносин застосуванню підлягають так звані "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.
У 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».
При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Таким чином, суд вважає, що є всі підстави для зарахування позивачу до його пільгового стажу періодів роботи в державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» періоди з 07.01.1988 по 02.02.1998; державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Управління допоміжного виробництва» в періоди з 26.01.1983 по 30.06.1994; публічному акціонерному товаристві «Комсомолець Донбасу» в період з 16.08.1994 по 10.10.1994.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок винесення відповідачем протиправного рішення, тому ефективним та достатнім способом захисту є визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 11 березня 2021 року про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача періодів роботи у державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» періоди з 07.01.1988 по 02.02.1998, державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Управління допоміжного виробництва» в періоди з 26.01.1983 по 30.06.1994, публічному акціонерному товаристві «Комсомолець Донбасу» в період з 16.08.1994 по 10.10.1994.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком за заявою від 04.03.2021 суд зазначає наступне.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Проте, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд вбачає за можливе з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 04.03.2021 про призначення пенсії за віком.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 06.04.2021 відстрочено Позивачу сплату судового збору по даній адміністративній справі у розмірі 908,00 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги до відповідача фактично підлягають задоволенню повністю, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 908,00 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (код за ЄДРПОУ 21792637, 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вулиця 1 травня, будинок 20) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 11 березня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періодів роботи у державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Шахтоуправління імені 17 партз'їзду» періоди з 07.01.1988 по 02.02.1998, державному підприємстві «Шахтарськантрацит» відокремлений підрозділ «Управління допоміжного виробництва» в періоди з 26.01.1983 по 30.06.1994, публічному акціонерному товаристві «Комсомолець Донбасу» в період з 16.08.1994 по 10.10.1994.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року про призначення пенсії за віком.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області в дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов