про відмову в забезпеченні позову
27 травня 2021 року м. Київ №320/6213/21
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Петрівської сільської ради,
Головного управління Держгеокадастру у Київській області
про визнання протиправними рішення, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання
утриматись від вчинення дій
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Петрівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправним рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 26.01.2021 № 201/0-615/0/17-21 щодо відмови громадянину України ОСОБА_1 у розгляді клопотання про затвердження документації із землеустрою та передачі безоплатно у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області; визнання протиправним рішення Петрівської сільської ради від 11.03.2021 №217 «Про поділ земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 6 щодо здійснення поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170) площею 1,1032 га; зобов'язання Петрівської сільської ради затвердити поданий громадянином України ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170 площею 1,1032 га для ведення особистого селянського господарства у порядку та у спосіб, передбачені пунктом 9 статті 118 Земельного кодексу України; зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Київській області не вчиняти дії щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Петрівської сільської ради від 11.03.2021 №217 «Про поділ земельних ділянок комунальної власності» в частині пункту 6 щодо здійснення поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170) площею 1,1032 га; заборони Петрівській сільській Раді, її виконавчому органу та їх посадовим особам здійснювати дії щодо поділу земельної ділянки комунальної власності (кадастровий номер 3221885200:05:158:0170) площею 1,1032 га, у тому числі звертатися із заявами про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170; заборонити Державному кадастровому реєстратору Головного управління Держгеокадастру у Київській області скасовувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем зазначено про наявність очевидних ознак умисної протиправності рішення та дій Петрівської сільської ради, голови Петрівської сільської ради щодо поділу вже сформованої земельної ділянки з кадастровим номером 3221885200:05:158:0170, направлених на порушення прав, свобод та інтересів позивача з метою унеможливлення завершення ним розпочатої у 2019 році відповідно до вимог чинного законодавства процедури отримання у власність земельної ділянки.
Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункти 1, 2 частини другої).
Зміст вказаних норм свідчить про те, що суд може забезпечити адміністративний позов лише за наявності обов'язкових умов: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Водночас, відповідно до абзацу першого пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: - розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно правової позиція Європейського суду з прав людини, викладеної в рішенні від 15.11.2007 по справі «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав» проти України» суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки позивачем не наведено у вказаній заяві будь-яких аргументів на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, інтересам позивача та очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відтак, з огляду на відсутність у заяві належних доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/6213/21, відповідно в задоволенні вказаної заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 150-154, 243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №320/6213/21 за позовом ОСОБА_1 до Петрівської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання протиправними рішення, зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язання утриматись від вчинення дій, - відмовити.
2. Копію ухвали надіслати (видати) заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Колеснікова І.С.