24 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2644/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач щомісячного довічного грошового утримання.
28.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області (далі - ТУ ДСА в Волинській області) від 24.02.2020 № 282.
Проте, рішенням від 04.03.2020 № 907560161886 (про яке позивачу стало відомо лише 15.01.2021) у здійсненні вказаного перерахунку було відмовлено.
Позивач вважає вказане рішення від 04.03.2020 № 907560161886 про відмову у проведенні перерахунку на підставі заяви від 28.02.2020 та довідки ТУ ДСА в Волинській області від 24.02.2020 № 282 протиправним з тих підстав, що з 19.02.2020, наступного дня після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстави) на перерахунок щомісячного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Крім того, позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 06.08.2018. При цьому, вказує, що з врахуванням до загального стажу роботи на посаді судді 22 роки 4 місяці 28 днів, строку військової служби 3 роки 40 днів, половини навчання на денній формі у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Є.Дзержинського 1 рік 10 місяців 15 днів, роботи на посадах слідчого, старшого слідчого, начальника слідчого відділення та заступника начальника Горохівського РВ УМВС України у Волинській області по слідству 10 років 3 місяці, загальний стаж як судді дає позивачу право отримувати довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 06.08.2018, а відновлення такого права можливе лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання вчинити дії щодо проведення перерахунку та виплати вказаного утримання в розмірі 90% з 06.08.2018.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 06.08.2018, та зобов'язати відповідача здійснити, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 06.08.2018, визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 04.03.2020 № 907560161886 про відмову у здійсненні перерахунку на підставі заяви від 28.02.2020 та довідки ТУ ДСА в Волинській області №282 від 24.02.2018, та зобов'язати відповідача здійснити, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА в Волинській області № 282 від 24.02.2018 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 26).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 08.04.2021 № 0300-0802-7/16646 (а. с. 29-34) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні у зв'язку із відсутністю механізму та порядку проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Крім того, враховуючи положення частини третьої статті 142 Закону № 1402-VIII та суддівський стаж позивача (22 роки), щомісячне довічне грошове утримання розраховане, виходячи з 84 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, законні підстави для проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% з 06.08.2018 відсутні.
Відповідач також вказує, що під час розгляду заяви від 28.02.2020 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не приймалося жодних рішень щодо розміру відсоткового показника грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, вимога щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% є передчасною.
20.04.2021 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а. с. 40).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 06.08.2018 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, що підтверджується протоколом (а. с. 36-37).
З листа ГУ ПФУ у Волинській області від 15.01.2021 вбачається, що страховий стаж позивача становить 42 роки 05 місяців 28 днів, в т. ч. стаж на посаді судді 22 роки 04 місяці 28 днів, загальний процент розрахунку грошового утримання від заробітку становить 84%. Розмір грошового утримання з 06.08.2018 становив 26641,44 грн. (31716 грн. суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки № 329 від 03.08.2018 х 84%). В подальшому, на підставі поданих заяв та відповідних довідок, ГУ ПФУ у Волинській області було здійснено перерахунок позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його розмір після перерахунку становив: з 01.01.2019 - 39962,16 грн., з 01.02.2019 - 43568,28 грн., з 01.01.2020 - 47673,36 грн. (а. с. 23).
24.02.2020 ТУ ДСА в Волинській області видало позивачу довідку № 282 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з якої вбачається, що станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 113508,00 грн., в т. ч.: посадовий оклад - 63060,00 грн., доплата за вислугу років (80%) - 50448,00 грн. (а. с. 21).
28.02.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки ТУ ДСА в Волинській області від 24.02.2020 № 282, про що зазначено у листах ГУ ПФУ у Волинській області від 15.01.2021, від 23.02.2021 (а. с. 23-24).
Листами від 15.01.2021 та від 23.02.2021 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що у зв'язку із відсутністю змін до Закону та відповідно механізму щодо порядку проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, прийнято рішення від 04.03.2020 № 907560161886 про відмову у проведенні перерахунку згідно з поданою заявою від 28.02.2020 (а. с. 23-24).
При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VIІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Згідно з частиною третьою статті 142 Закону № 1402-VIІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п'ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим, розділом ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так у підпункті 4 пункту 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII зазначено, що розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року: а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
При цьому пункт 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, який передбачав, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), виключений з 01.01.2020 на підставі підпункту 16 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування».
Відповідно до пункту 25 розділу ХІІ розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів». За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Досліджуючи поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 №18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції у відношенні гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у своїх рішеннях, а саме: від 24.06.1999 № 6-рп/99, від 20.03.2002 № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 01.12.2004 № 19-рп/2004 (справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11.10.2005 № 8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18.06.2007 № 4-рп/2007 (справа про гарантії незалежності суддів), від 22.05.2008 № 10-рп/2008, а також у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020.
Конституційний Суд України рішенням від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 визнав неконституційним пункт 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402-VIII, яким було передбачено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
У зазначеному рішенні Конституційний Суд України вказав, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Закон № 1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Відтак, саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VIII.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 у зразковій справі № 620/1116/20, та враховуються при вирішенні цієї справи.
Крім того, при вирішенні даного спору суд виходить з того, що позов подано з дотримання строку звернення до суду, позаяк суду не надані докази належного та своєчасного повідомлення позивача про результати розгляду його заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання від 28.02.2020, відтак строк звернення до суду необхідно обчислювати з дня отримання позивачем листа ГУ ПФУ у Волинській області від 15.01.2021 (а. с. 23) та цей строк не є пропущеним.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі № 620/1116/20, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 04.03.2020 № 907560161886 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання відповідача здійснити позивачу, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки ТУ ДСА в Волинській області від 24.02.2020 № 282, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
Разом з тим, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою ТУ ДСА в Волинській області № 282 від 24.02.2018 з 19.02.2020 саме в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, не підлягає до задоволення, позаяк є передчасною, та суд звертає увагу, що відповідачем заперечується саме право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 та ним не приймалося рішення щодо розміру відсоткового показника грошового утримання при здійсненні його перерахунку позивачу з 19.02.2020.
Крім того, не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 06.08.2018, та зобов'язання відповідача здійснити, як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням проведених виплат, починаючи з 06.08.2018, з таких мотивів та підстав.
Відповідно до пункту 1 розділу 1, пункту 3 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 200/14891 (далі - Порядок № 3-1), заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 1) (далі - щомісячне довічне утримання) подається до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаних управлінь (далі - органи, що призначають щомісячне довічне утримання) через уповноважену особу суду за останнім місцем роботи (далі - уповноважена особа). Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення щомісячного довічного утримання документами або надання додаткових документів орган, що призначає щомісячне довічне утримання, розглядає подані документи та приймає рішення про призначення щомісячного довічного утримання або відмову в його призначенні відповідно до пункту 5 розділу І цього Порядку. Крім того, згідно із пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 3-1 до заяви про призначення щомісячного довічного утримання додаються, зокрема, розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (додаток 4).
Отже, призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється після надходження заяви з необхідними документами на підставі рішення управління Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) щомісячного довічного утримання.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу з 06.08.2018 призначене щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84 відсотки суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та в подальшому позивачу був проведений перерахунок щомісячного довічного утримання з 01.01.2019, з 01.02.2019 та з 01.01.2020.
На думку суду, оскільки призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється на підставі відповідних рішень ГУ ПФУ у Волинській області про призначення (перерахунок) щомісячного довічного утримання, якими визначається розмір у відсотках такого грошового утримання, тому у випадку незгоди із розміром відсоткового показника грошового утримання після його призначення чи здійснення перерахунку, позивач має право оскаржити у судовому порядку не бездіяльність, а саме відповідні рішення про призначення (перерахунок) щомісячного довічного утримання.
Проте, позивач відповідних рішень ГУ ПФУ у Волинській області про призначення з 06.08.2018 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та проведення його перерахунку з 01.01.2019, з 01.02.2019 та з 01.01.2020 в частині визначення розміру відсоткового показника грошового утримання не оскаржив. Крім того, позивач не надав суду доказів звернення до відповідача із заявою про перерахунок та виплату його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% з 06.08.2018 (тобто, з дати призначення вказаного грошового утримання) та прийняття за результатом розгляду такої заяви відповідного рішення про проведення чи про відмову у проведенні перерахунку.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 04 березня 2020 року № 907560161886 про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, ідентифікаційний код 13358826) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації в Волинській області від 24 лютого 2020 року № 282, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М.Валюх