про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
26 травня 2021 р. Справа № 120/5049/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Поліщук Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви:
за позовом: ОСОБА_1 ,
до: Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради,
про: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач, зокрема, просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком у відповідності до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В той же час, суд зазначає, що згідно статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 розглядаючи справу № 607/7919/17 зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок суд Касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.
Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом про виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік сплив 30.03.2021.
Разом із тим, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 12.05.2021, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 2 ст. 122 КАС України.
При цьому, вважаю за необхідне також звернути увагу на те, що отримання позивачем листа відповідача від 15.02.2021 у відповідь на подану ним заяву, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
В той же час, положеннями ч. 1 ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В даному ж випадку, після подання позовної заяви, позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке мотивоване запровадженням на території України карантинних обмежень, через які був обмежений прийом громадян в Управлінні праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради. Крім того, зазначив, що у зв'язку із запровадженими карантинними обмеженнями він був позбавлений можливості своєчасно звернутись до суду, оскільки не міг самостійно оформити позовну заяву, а адвокати працювали з обмеженням в прийомі.
Разом із тим, наведені вище посилання позивача оцінюються критично, з огляду на наступне.
Так, дійсно, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 по 03.04.2020 на всій території України встановлено карантин, який неодноразово продовжувався.
Востаннє, постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 р. №405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" установлено карантин на усій території України до 30 червня 2021 року.
Відповідно до названих постанов Кабінету Міністрів України судочинство в Україні здійснюється в умовах карантину.
Відповідно до пункту 3 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.".
Згідно Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX набрав чинності 17.07.2020, отже строки, передбачені зазначеним вище Законом, закінчилися 06.08.2020, а відтак позивач мав право на поновлення строків, якщо суд визнав би причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Разом з тим, позивачем не наведено підстав/причин, які стали перешкодою для своєчасного подання позову в період дії карантину, що спричинені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Окрім того, слід звернути увагу й на те, що карантинні заходи ще не прининено на даний час, проте, це не перешкодило позивачу звернутись з цим позовом до суду та попередньо до відповідача із запитом.
До того ж, жодних доказів звернення позивача за правовою допомогою адвоката з метою формування даної позовної заяви, до матеріалів позову також не додано.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про те, що наведені позивачем обставини не можуть свідчити про поважність причин пропуску ним строку звернення до суду.
При цьому, враховано, що позивачем уже долучено до матеріалів позовної заяви клопотання про поновлення строку звернення до суду, однак, наведені у ньому причини пропуску такого строку, на переконання суду, не є поважними.
Разом із тим, слід враховувати, що частина 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом.
Враховуючи вище викладене, а також з метою запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість подати обґрунтоване клопотання із зазначенням інших причин поважності пропуску строку звернення до суду, в разі існування таких.
Зазначений вище недолік свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись ст. 169 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
3. Дану ухвалу направити позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна