про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
24 травня 2021 р. Справа № 120/4956/21-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до комунального закладу "Тростянецький ліцей" Вороновицької селищної ради, Управління освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області в особі ліквідаційної комісії Управління освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області, відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
18 травня 2021 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до комунального закладу "Тростянецький ліцей" Вороновицької селищної ради, Управління освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області в особі ліквідаційної комісії Управління освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області, відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що 01 вересня 2002 року ОСОБА_1 прийнято на роботу до Тростянецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на посаду вчителя географії.
Наказом №27/к від 10 листопада 2016 року останнього звільнено від виконання обов'язків із збереженням місця роботи та посади у зв'язку із підписанням контракту зі Збройними Силами України.
З листопада 2016 року ОСОБА_1 нараховується та виплачується середній заробіток з урахуванням середньоденного розрахунку заробітної плати, визначеного за два місяці роботи до укладення контракту.
Однак, з листопада 2016 року тарифна ставка і посадовий оклад вчителя географії неодноразово підвищувалися, проте в порушення вимог пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, перерахунок середньої заробітної плати позивачеві не здійснювався.
Відтак, з метою захисту прав та інтересів позивача його представник звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність комунального закладу "Тростянецький ліцей" Вороновицької селищної ради у ненаданні інформації про зміну тарифікації заробітної плати ОСОБА_1 . Управлінню освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області та відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради, а також зобов'язати комунальний заклад "Тростянецький ліцей" Вороновицької селищної ради надати таку інформацію, а Управління освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області та відділ освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу недоплачений розмір середнього заробітку з урахуванням коефіцієнту підвищення тарифної ставки та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з несвоєчасною її виплатою.
Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, доходжу висновку, що вказаний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, зважаючи на таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, визначення публічно-правового спору наведено у пункті 2 частини 1 статті 4 КАС України, відповідно до якої під таким розуміється спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; такою є діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Під суб'єктом владних повноважень у пункті 7 частини 1 статті 4 КАС України розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак, не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим. Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер), що є визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції.
Для з'ясування характеру спору слід враховувати, що протилежним за своїм змістом є приватноправовий спір, однією з ознак якого є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника такого спору. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Окремо слід звернути увагу на приписи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, якою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року та ряду інших вказав, що словосполучення "суд, встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "..." поняттями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.
Беручи до уваги наведене, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зі змісту позовної заяви слідує, що підставою для звернення представника позивача до суду за захистом прав та інтересів ОСОБА_1 слугувала протиправна бездіяльність комунального закладу "Тростянецький ліцей" Вороновицької селищної ради, що полягала у ненаданні інформації про зміну тарифікації заробітної плати вчителя географії Управлінню освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області та відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради. Внаслідок такої бездіяльності позивачем недоотримано розмір середнього заробітку з урахуванням коефіцієнту підвищення тарифної ставки.
Тобто, правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 та відповідачами, за своїм змістом є трудовими, адже спір стосується розміру середнього заробітку, що недоотриманий позивачем як вчителем географії, внаслідок допущеної відповідачами бездіяльності.
Згідно з пунктом 17 частини 1 статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування
Відповідно до пункту 21 частини 1 статті 1 Закону України "Про освіту" педагогічна діяльність - інтелектуальна, творча діяльність педагогічного (науково-педагогічного) працівника або самозайнятої особи у формальній та/або неформальній освіті, спрямована на навчання, виховання та розвиток особистості, її загальнокультурних, громадянських та/або професійних компетентностей.
Згідно з Переліком посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою КМУ від 14 червня 2000 року №963, посада вчителя відноситься до посад педагогічних працівників.
За вимогами статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту", педагогічні працівники мають права, визначені Законом України "Про освіту", цим Законом, законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти. Педагогічні працівники закладів освіти приймаються на роботу за трудовими договорами відповідно до вимог цього Закону та законодавства про працю.
У пункті 15 частини 3 статті 3 Закону України “Про державну службу” законодавець чітко врегулював, що дія цього Закону не поширюється на працівників державних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання державної форми власності, а також навчальних закладів, заснованих державними органами.
Тобто, посада вчителя не є ні державною, ні публічною службою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №559/321/16-ц.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Таким чином, оскільки спірні правовідносини стосуються порушення відповідачами трудових прав позивача, а тому відсутні підстави стверджувати, що такий спір має публічно-правовий характер.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відтак, наявні підстави для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі.
Водночас, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (частина 6 статті 170 КАС України).
Зважаючи на суб'єктний склад учасників спірних правовідносин та характер таких відносин, розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 170, 171, 248 КАС України,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу "Тростянецький ліцей" Вороновицької селищної ради, Управління освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області в особі ліквідаційної комісії Управління освіти, молоді та спорту Тиврівської районної державної адміністрації Вінницької області, відділу освіти, культури, туризму та спорту Вороновицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович