73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
19.09.2007 Справа № 4/51-ПД-07
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів м.Херсон " в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів
до відповідача-1 закритого акціонерного товариства Компанії "Прім" м. Херсон
відповідача-2: товариства з обмеженої відповідальністю "Нова" м. Херсон
відповідача-3: закритого акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія"
м. Херсон
про визнання недійсними правочинів
за участю представників сторін:
від позивача - юрист Шевченко А.М., уповноважена особа Галдун О.А.
від відповідача-1- арбітражний керуючий Гаран С.Г.
від відповідача-2- не з'явився
від відповідача-3- юрист Сапіга Д.П.
Відповідно до ч.4 ст. 69 ГПК України за клопотанням сторін спір вирішено за межами строку, встановленого ч.1 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними наступних договорів: від 01.08.1996 року укладеного між ВАТ "Херсонський комбінат СВМ" та ЗАТ компанія "Прім" про спільну дольову участь у будівництві житла в м. Херсоні; б/н від 15.12.1997 року укладеного між ВАТ "Херсонський комбінат СВМ", ЗАТ компанією "Прім" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" УМГ "Харківтрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, та № 21-11-12- 40- 41 від 16.12.1997 року укладеного між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" УМГ "Харківтрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та ТзОВ "Нова".
Підставою позовних вимог позивач зазначає те, що при укладанні спірних договорів було порушено вимоги закону, а саме -с. 431, ч. 3 ст. 432 ЦК УРСР, які діяли під час укладення угод, оскільки не було згоди інших учасників спільної діяльності за договором про сумісну дольову участь в будівництві житлового п'ятиповерхового будинку по вул. Леніна в м.Херсоні № 21 який укладено в червні 1995 року.
Відповідач 3 позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач не надав документальне обґрунтування невідповідності договорів вимогам закону. До того ж договір від 16.12.1997 року виконано шляхом передачі позивачу квартир. Крім того, він зазначає, що позивач звернувся з позовом з пропуском строку позовної давності, оскільки він був стороною за спірними договорами та знав про їх укладення з моменту підписання договорів, тому просить застосувати позовну давність та відмовити в задоволенні позовних вимог також і з цих підстав.
Відповідач-1 також не визнає позовні вимоги та посилається на відсутність у нього спірних договорів.
Відповідач-2 своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи.
За таких підстав, оскільки клопотання про відкладення розгляду справи від відповідача-2 не надходило, справа відповідно до статті 75 ГПК України розглядається без участі представника відповідача-2, за наявними в справі доказами, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до порушення строку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.
Звертаючись з позовною заявою , позивач зазначив, що в червні 1995року між ХП «Свемон», ТОВ «ТЕКО-ЛТД», АТК «Прім» укладено контракт №21 відповідно до якого сторони прийшли до згоди про спільну дольову участь у будівництві житлового будинку, вводу його в експлуатацію, розподіл конкретних долей для кожної сторони. Після закінчення будівництва та вводу будівлі в експлуатацію здійснюється кінцевий розрахунок долей сторін та кількості квартир з урахуванням фактично понесених витрат кожною із сторін.
В позові зазначено, що в рамках контракту №21 в наступному 01.08.1996року був укладений договір про спільну дольову участь у будівництві житла між ВАТ «Херсонський комбінат СВМ» та ЗАТ компанія «Прім». Позивач посилається на те, що зазначений договір укладено в рамках контракту №21 без згоди інших учасників спільної діяльності, тому він не відповідає вимогам ст.ст.431, 432 ЦК УРСР що є підставою визнання його недійсним.
Крім того, позивач просить визнати недійсним договір від 15.12.1997 року укладений між ВАТ "Херсонський комбінат СВМ", ЗАТ компанією "Прім" та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" УМГ "Харківтрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, та договір № 21-11-12- 40- 41 від 16.12.1997 року укладений між ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" УМГ "Харківтрансгаз" в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та ТзОВ "Нова".
Договором від 15.12.1997року ВАТ «Херсонський КСВМ»уступило позивачеві долю на житло загальною площею 240,12 кв. м. в будинку по вул. Калініна в м.Херсоні в рахунок погашення боргу за спожитий природний газ. Він вважає, що йому було уступлено права за недійсним договором, яких ВАТ «Херсонський КСВМ»не набув у встановленому законом порядку.
Договором від 16.12.1997року ТОВ «Нова», як підрядник і правонаступник АТК «Прім», прийняло на себе обов'язки здійснити будівництво житлового будинку, а позивач - забезпечити своєчасне фінансування цього будівництва еквівалентному вартості 4 квартир загальною площею 240,12кв.м. Підставою позовних вимог позивач також зазначає те, що договори від 15.12.1997року та від 16.12.1997року були укладені без згоди учасників спільної діяльності.
Позивач усі три договори просить визнати недійсними, зазначаючи що вони нерозривно взаємопов'язані між собою, так як стосуються одних і тих же правовідносин, які випливають із спільної діяльності при будівництві житлового будинку по вул. Калініна в м.Херсоні.
Однак договору від 01.08.1996року при подачі позову позивач до позовної заяви не надав взагалі. Не надано ним і додатків та додаткових угод 1-4 до контракту №21 укладеному в червні 1995року на які є посилання в пунктах 1.2, 2.2.1 договору від 16.12.1997року. Не надано цих доказів позивачем і в наступні засідання на вимоги суду, зазначені в ухвалах від 11.07.2007року та від 02.08.2007року.
Вимоги про подачу доказів, зазначених в вищевказаних т ухвалах суду позивачем не виконані і витребуваних судом доказів не надано, без чого розглянути об'єктивно спір неможливо, оскільки суду невідомо зміст одного із спірних договорів та додаткових угод до інших договорів.
Відповідач-2 та відповідач-3 також не надали зазначених договорів та додатків, оскільки вони в них відсутні.
Матеріалами справи, зокрема рішенням господарського суду Херсонської області по справі №3/61-ПД-05 від 30.03.2005року за позовом позивача до відповідачів про спонукання до виконання зобов'язань за договором від 16.12.1997року №21-11-12-40-41 шляхом передачі йому квартир №11, 12, 40, 41 по вул. Калініна, №125-А підтверджується, що зазначений договір виконаний і позивачем сплачено вартість 4 квартир , що є його паєм за договором про сумісну пайову участь. Крім того, суд зазначеним рішенням задовольнив позовні вимоги позивача та зобов'язав ЗАТ «Прім»передати позивачу квартири №11, 12, 40, 41 по вул. Калініна, №125-А в м.Херсоні. Зазначене свідчить про те, що позивач визнавав дійсними спірні правочини і звертався з позовом про виконання обов'язків за ними. Документального підтвердження виконання зазначеного рішення або доказів на підтвердження причин невиконання позивач суду не надав.
Крім того, позивач звернувся з позовом про визнання недійсними правочинів за межами 3-річного строку позовної давності, встановленого статтею 71 ЦК УРСР, яка діяла на час їх укладення і дії.
Перебіг строку позовної давності відповідно до ст. 76 ЦК УРСР починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Право на позов у позивача виникло 16.12.1997року, при підписанні ним договору від 16.12.1997року, в якому є посилання на інші спірні договори. Таким чином, відповідно до ст. 71, 76 ЦК УРСР позивач мав право на звернення з позовом до 16.12.2000року. Фактично він звернувся з позовом про визнання недійсними угод 10.01.2007року, тобто з перебігом строку позовної давності більш ніж на 6 років.
Будь-яких пояснень поважності пропуску строку позовної давності, які б грунтувалися на вимогах закону, позивач суду не зміг надати.
Частина 1 статті 80 ЦК України встановлює, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.
Аналогічні вимоги встановлені і ст.ст.257, ч.1 ст. 261, ч.3,4 ст.267 ЦК України, оскільки про застосування позовної давності просить відповідач-1, посилаючись на те, що позивачеві стало відомо про порушення його прав під час підписання договору від 16.12.1997року.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги не обгрунтовані і в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
В засіданні за згодою представників сторін оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі ст. 71, 76, ч. 1 ст. 80 ЦК УРСР та керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя З.І. Ємленінова
Рішення оформлено відповідно до
ст. 84 ГПК України 24.09.2007року.
6 прим.