вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"24" травня 2021 р. Справа №370/528/21
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справу за позовом
Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі представника за довіреністю - Негрич Світлани Юріївни до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в особі представника за довіреністю Негрич С.Ю., (далі - ПАТ «НАСК «Оранта», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач), в якому просило стягнути з відповідача в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8819,05 грн., та судові витрати в розмірі 2270,00 грн., сплаченого судового збору.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що 23.06.2020 року між ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК «Оранта» було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №АР7807319 (надалі - Поліс). Відповідно до Полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Део Ланос» д.р.н. НОМЕР_1 (надалі - забезпечений ТЗ).
23.06.2020 року в смт Макарів сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю забезпеченого транспортного засобу «Део Ланос» д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та автомобіля «Фольцваген» д.р.н. НОМЕР_2 .
Винною особою у даному ДТП визнано ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Макарівського районного суду Київської області у справі №370/2575/20.
В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено транспортні засоби.
Відповідно до Звіту дослідження №АА 4735 СІ-2, страхового акту №ОЦВ-20-32-38727/1 від 06.01.2021 року та розрахунку суми страхового відшкодування, за мінусом розміру франшизи 2500,00 грн., розмір страхового відшкодування належного становить 8819,05 грн.
Враховуючи наведене та посилаючись на ст. ст. 1166, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач просив стягнути з відповідача, винного у ДТП, суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8819,05 грн.
Ухвалою суду від 02.04.2021 року позовну заяву ПАТ «НАСК «Оранта» прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи та без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України.
Копію ухвали суду від 02.04.2021 року та позовну заяву з додатками відповідачу направлено за адресою його реєстрації (а.с. 58-зворот), які відповідач отримав 16.04.2021 року, що підтверджується поштовим відправленням №0800105253237 (а.с. 63). Відповідно у встановлений судом строк відповідач на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав.
У зв'язку з наведеним суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
06.11.2020 року потерпіла особа ОСОБА_2 - власник пошкодженого в результаті ДТП, що сталась 01.11.2020 року, автомобіля «Volkswagen Т5» д.р.н. НОМЕР_2 , який застраханий в СК «Оберіг» (Договір страхування серії АО №2927412) звернувсь до позивача з повідомленням про ДТП за договором обов'язкового (добровільного) страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Договір страхування серії АР №7807319, строк дії договору з 24.06.2020 року по 23.06.2021 року, ТЗ страхувальника «Део Ланос» д.р.н. НОМЕР_1 ) та заяво про страхове відшкодування ( а.с. 10, 11).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Volkswagen Т5» д.р.н. НОМЕР_2 , 13.11.2020 року було проведено його огляд (Протокол огляду транспортного засобу, а.с.20).
Відповідно до Звіту дослідження № АА 4735 СІ-2 від 11.02.2021 року, вартість матеріального збитку пошкодженого автомобіля «Volkswagen Т5» д.р.н. НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження у вищевказаній ДТП, склала 11319,05 грн. (а.с. 13-15).
Відповідно до Звіту дослідження №АА 4735 СІ-2 від 11.02.2021 року (а.с. 13-15), страхового акту №ОЦВ-20-32-38727/1 від 06.01.2021 року (а.с. 9) та розрахунку суми страхового відшкодування від 05.01.2021 року (а.с. 21), за мінусом розміру франшизи 2500,00 грн., розмір страхового відшкодування належного до сплати становить 8819,05 грн.
На підставі складеного страхового Акту НАСК «Оранта» здійснила виплату страхового відшкодування на користь ОСОБА_3 (потерпілої сторони) в розмірі 8819,05 грн. згідно платіжного доручення №1085 від 11.01.2021 року (а.с. 8).
Враховуючи наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу №АР7807319 від 23.06.2020 року, відповідно до якого забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Део Ланос» д.р.н. НОМЕР_1 - застрахований в НАСК «Оранта», яким керував відповідач ОСОБА_1 - винний у ДТП, на підставі ст. 27 ЗУ «Про страхування» НАСК «Оранта» звернулась до ОСОБА_1 з заявою про стягнення (страхового) відшкодування в порядку регресу.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення на користь страховика фактичних витрат за договором страхування з особи, відповідальної за завдані збитки, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до вимог ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, утому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно з п. 38.1.1-а ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов, до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Згідно зі ст. 993 ЦК України та відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ст. 993 ЦК України встановлений особливий правовий режим, відповідно до якого до страховика переходить лише частина вимоги страхувальника до заподіювача шкоди, яка дорівнює розміру страхового відшкодування. Таким чином, розмір страхового відшкодування має визначатися за правилами, встановленими у договорі страхування. Страховик не вправі вимагати від заподіювача шкоди суму, яку він виплатив страхувальнику з порушенням умов договору страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.
Враховуючи вищевикладене, до предмету доказування у даній справі перш за все входить встановлення особи, винної у дорожньо-транспортній пригоді, яка відповідно несе цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду і яка в порядку регресу несе цивільно-правову відповідальність у межах виплаченого страхового відшкодування перед страховиком.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також згідно вказаної норми докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Докази мають бути належними та допустимими. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок.
Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що 14.12.2020 року у справі №370/2575/20 Макарівським районним судом Київської області відповідача визнано вининним у вчиненні згадної ДТП, тобто у вчиненні адмінітсративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 124 КУпАП та адмінітсративного правопорушення, передбачеоного ч.1 ст. 130 КУпАП, та встановлено його протиправну поведінку, вину, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіянням шкоди, однак на підтвердження цієї обставини ним додано роздруківку постанови суду з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Вказаний доказ не може бути прийнятий судом як належний та допустимий, оскільки текст вказаної постанови знеособлений та з її змісту неможливо встановити, що вона ухвалена відносно відповідача.
При цьому, вказаний доказ є недопустимим, оскільки копія постанови не засвідчена в установленому законом порядку. Суд звертає увагу, що згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Порядок засвідчення копій судових рішень визначається Інстукцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженою наказом ДСА України 20.08.2019 року № 814.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у порушення норм ЦПК України не довів належними та допустимими доказами винність відповідача у дорожньо-транспортній пригоді, який відповідно має нести цивільно-правову відповідальність за завдану шкоду, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити, що відповідно позбавляє суд необхідності оцінювати інші обставини, які є підставою позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови у позові стягненню з відповідача не підлягають.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 247, 265, 141, 354-355 ЦПК України суд,
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 24.05.2021 року.
Реквізити учасників справи:
Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», адреса: 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; код ЄДРПОУ 00034186;
ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя О.В. Тандир