26 травня 2021 року
м. Київ
справа № 340/4337/20
провадження № К/9901/17073/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., перевіривши касаційну скаргу Бобринецької районної ради Кіровоградської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Бобринецької районної ради Кіровоградської області, з участю третьої особи: Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною,
06 травня 2021 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв'язку.
11 травня 2021 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.
Своєю чергою, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається:
неправильне тлумачення закону;
застосування закону, який не підлягає застосуванню;
незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен указати конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Касаційна ж скарга Бобринецької районної ради Кіровоградської області в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції вищенаведеного не містить і зводиться до опису позиції скаржника щодо результату вирішення спору.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Касаційну скаргу Бобринецької районної ради Кіровоградської області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 340/4337/20 за позовом ОСОБА_1 до Бобринецької районної ради Кіровоградської області, з участю третьої особи: Бобринецької міської ради Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя М. І. Смокович