25 травня 2021 року
м. Київ
справа № 280/4850/20
адміністративне провадження № К/9901/18574/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі №280/4850/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та інших активів платника, податкову заборгованість у розмірі 384882,27грн, з яких: у сумі 357968,64грн по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на рахунок UA928999980333179341000008202 отримувач УК у Новомиколаївському р-ні (Любицька) 11010500, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37963963, код класифікації доходів бюджету 11010500; у сумі 26913,63грн по військовому збору на рахунок UA968999980313020063000008196, отримувач УК у Новомиколаївському р-ні (Новомиколаївський р-н) 11011000, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37963963, код класифікації доходів бюджету 11011000.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 позовні вимоги задоволено частково.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.04.2021, визнавши неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Запорізькій області строку на апеляційне оскарження, відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №280/4850/20.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області 17.05.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду та клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано доводами та підтверджено належними доказами, що свідчать поважність причин пропуску такого строку.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач стверджує про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Зокрема, контролюючий орган вказує на незаконність прийняття Третім апеляційним адміністративним судом рішення, яке, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, перешкоджає подальшому провадженню у справі. Контролюючий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку повторно поданої скарги з подальшим відкриттям провадження у справі. Особливості фінансування суб'єкта владних повноважень та тривалість проведення процедури зі сплати судового збору є обставинами, які не залежать від волі контролюючого органу та свідчать про наявність підстав для визнання поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження при черговому зверненні до суду.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області, Судом з'ясовано наступні обставини.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 09.11.2020 (прийнятим у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) позовні вимоги задовольнив частково. Вирішив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 259607,14грн (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сім гривень 14 коп.), на рахунок A928999980333179341000008202 отримувач УК у Новомиколаївському р-ні (Любицька) 11010500, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37963963, код класифікації доходів бюджету 11010500; з військового збору в сумі 19514,87грн (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 87 коп.) на рахунок UA968999980313020063000008196, отримувач УК у Новомиколаївському р-ні (Новомиколаївський р-н) 11011000, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код отримувача 37963963, код класифікації доходів бюджету 11011000. У задоволенні позову в іншій частині - відмовив.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 09.11.2020.
Копія означеного рішення суду першої інстанції отримана представником позивача 19.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №280/4850/20, Головне управління ДПС у Запорізькій області 18.12.2020 оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу скаржника залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини п'ятої статті 296 КАС України (ненадання доказів сплати судового збору). Цією ж ухвалою позивачу визначено строк, впродовж якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.02.2020, у зв'язку з невиконанням Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вимог ухвали від 18.01.2021, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, подану ним апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №280/4850/20 повернув особі, яка її подала.
Скориставшись наданим процесуальним правом повторного звернення до суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вдруге 01.03.2021, тобто з пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження, було подано апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 у справі №280/4850/20.
Також позивачем до апеляційної скарги було долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження позивач зазначив, що з первісною апеляційною скаргою контролюючий орган звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду в межах встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження (протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення). Однак, через несплату судового збору, ухвалою суду від 16.02.2021 первісну апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 було повернуто скаржнику. При цьому, позивач вказав, що на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху останнім до суду апеляційної інстанції було надано платіжне доручення від 28.12.2020 №2398 на суму 2886,00грн та клопотання про продовження строку для усунення недоліків, оскільки сума судового збору була сплачена не в повному обсязі. Стверджує, що порушення процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою відбулося за відсутності вини скаржника, оскільки контролюючим органом було здійснено всі відповідні заходи для отримання фінансування з метою сплати судового збору та вчинено дії для своєчасного виконання свого процесуального обов'язку щодо апеляційного оскарження судового рішення. Вважає дану обставину поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.03.2021 подану позивачем апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском, визначеного статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження, а наведені особою у клопотанні про поновлення такого строку підстави не можуть бути визнані судом поважними; пункту 1 частини п'ятої статті 296 цього ж Кодексу, у зв'язку з тим, що до апеляційної скарги додано документ про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначено законом. Цією ж ухвалою скаржнику визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причини пропуску строку, якщо такі є, з доданням до неї доказів на підтвердження вказаних у заяві (клопотанні) обставин, а також усунути недоліки апеляційної скарги в частині надання документу про доплату судового збору у розмірі 267,00грн.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що контролюючий орган, у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин його пропуску, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у даній справі після постановлення Третім апеляційним адміністративним судом ухвали від 16.02.2021 про повернення апеляційної скарги заявнику, не є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження.
Також суд апеляційної інстанції зауважив, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 16.02.2021 про повернення вперше поданої апеляційної скарги заявнику у касаційному порядку не оскаржувалася.
Суд апеляційної інстанції зазначив про те, що подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження та можливості особі у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження. Заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Апеляційний адміністративний суд наголосив, що зазначені заявником апеляційної скарги підстави не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень. Будь-які обставини, які пов'язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що заявник апеляційної скарги не надав суду доказів подання до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги разом із платіжним дорученням №2398 від 28.12.2020.
Суд апеляційної інстанції встановив, що в матеріалах справи №280/4850/20 клопотання позивача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги разом із платіжним дорученням №2398 від 28.12.2020 відсутнє.
А тому, врахувавши факт подання позивачем апеляційної скарги поза межами процесуального строку, встановленого законом для подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, суд дійшов висновку про необхідність залишення такої апеляційної скарги без руху.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху на адресу суду від Головного управління ДПС у Запорізькій області надійшло платіжне доручення на суму 267,00грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому позивач просив суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з подальшим відкриттям провадження у справі.
Разом з тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження контролюючий орган зазначив причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені позивачем при поданні апеляційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження Головним управлінням ДПС у Запорізькій області вказано не було.
На переконання скаржника, дотримання процесуальних строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття провадження у даній справі. Позивач повторно наголошує на тому, що на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2020 про залишення апеляційної скарги без руху останній подав до суду апеляційної інстанції платіжне доручення від 28.12.2020 №2398 на суму 2886,00грн та клопотання про продовження строку для усунення недоліків, оскільки сума судового збору була сплачена не в повному обсязі.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15.04.2021, визнавши наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини перша статті 299 КАС України).
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 25.03.2021 визначив відповідачу достатній строк щодо надання, крім іншого, обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Наведені контролюючим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.
Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд звернув увагу, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що невиконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Головне управління ДПС у Запорізькій області, яке діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема тривалого процесу реорганізації, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Поряд із зазначеним, суд також наголосив, що заявник апеляційної скарги так і не надав суду доказів подання клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги разом із платіжним дорученням №2398 від 28.12.2020 на виконання вимог ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2021, що свідчить про безпідставність доводів останнього щодо вказаного клопотання.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що апеляційна скарга подана для недопущення безпідставних втрат бюджету, а також на збереження права на апеляційне оскарження судового рішення, яке надане Конституцією України, обґрунтовано не прийнято судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вказані обставин не свідчить про наявність у суб'єкта владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього Законом, а у суду - обов'язку поновлювати сторонам строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Таким чином, за відсутності у відповідача інших обґрунтувань поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, крім тих, яким вже Третім апеляційним адміністративним судом було надано правову оцінку, а також враховуючи ту обставину, що зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд апеляційної інстанції дійшов умотивованого висновку, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, а пропущений строк таким, що не підлягає поновленню.
Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації податковим органом права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Третій апеляційний адміністративний суд, визнавши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, дійшов умотивованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінням ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 справі №280/4850/20.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частини другої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 15.04.2021 у справі №280/4850/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді І.Я. Олендер
І.А. Гончарова
Р.Ф. Ханова