25 травня 2021 року
Київ
справа №9901/182/21
адміністративне провадження №П/9901/182/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог Івано-Франківська міжрайонна медико-соціальна експертна комісія (МСЕК), Івано-Франківське обласне бюро медико-соціальної експертизи, лікар Білоус Леонід Михайлович, Рогатинський районний відділ Державної міграційної служби Управління ДМС в Івано-Франківській області про стягнення коштів,
24 травня 2021 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Шевченківського районного суду міста Києва про стягнення 10 тисяч гривень відшкодування за рахунок коштів Державного Бюджету з Шевченківського районного суду міста Києва.
Суддя, відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з'ясовуючи чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановила таке.
Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернутись до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України встановлено, що документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
В свою чергу підпунктом 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України визначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Разом із тим, на час звернення позивача до Верховного Суду із вказаним позовом Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала роботу.
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 01 червня 2020 року №247 "Про запровадження в дослідну експлуатацію систем "Електронний суд" та "Електронний кабінет" з 01 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді запроваджено в дослідну експлуатацію систему "Електронний суд", під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.
Отже, надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронній формі передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за покликанням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного кваліфікованого електронного підпису.
Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми «Електронний суд».
Із матеріалів позовної заяви слідує, що вона надіслана на електронну адресу Верховного Суду, у її графі "Підпис" зазначено ОСОБА_1 .
Разом з тим, ОСОБА_1 сформовано та надіслало позовну заяву на адресу Верховного Суду не за допомогою підсистеми «Електронний суд», а електронною поштою, що свідчить про використання заявником способу звернення до Верховного Суду із позовною заявою, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.
Водночас обмеження, пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Також матеріали поданої позовної заяви не містять відомостей про підписання документа електронним цифровим підписом із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд".
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Ураховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам пункту третього частини четвертої статті 169 КАС України і підлягає поверненню особі, яка її подала.
Повернення Верховним Судом позовної заяви з огляду на непідписання її особою, та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до суду з такою заявою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд.
Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутися до суду в порядку визначеному Законом. Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, розумних сумнів у не відповідності вимогам «якості» закону не виникає, ознак свавільного втручання у справу заявника не вбачається.
Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 44, 160, 169, 171, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва про стягнення коштів - повернути особі, яка її подала.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію цієї ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду