П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/4236/20
Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шляхтицького О.І.
суддів: Домусчі С.Д. , Семенюка Г.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року по справі № 540/4236/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Короткий зміст позовних вимог.
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просила:
- визнати протиправними дії відповідача в частині здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 60% (замість 90%) від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20 та застосування обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.10.2020 із розрахунку 90 % від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20, без обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача).
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що з 2002 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, виходячи із максимального розміру 90% від суми середньомісячного грошового забезпечення.
Позивачем отримано довідку Закарпатської обласної прокуратури про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, від 19.10.2020 № 21-210вих-20 відповідно до ст.81 Закону України "Про прокуратуру" та 03.11.2020 подано до територіального органу Пенсійного фонду України разом із заявою про проведення перерахунку пенсії.
Листом від 02.12.2020 № 4797-4611/К-02/8-2100/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило позивача про те, що за результатами розгляду вказаної заяви прийнято рішення та здійснено перерахунок пенсії, виходячи із розміру 60% від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, та застосовано обмеження граничного (максимального) розміру, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначені ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо зменшення розміру його пенсії у відсотках з 90 на 60 відсотків при здійсненні перерахунку та встановлення обмеження при її виплаті максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність є протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач проти задоволення позову заперечувало, надав до суду першої інстанції відзив, у якому зазначило, оскільки посилання позивача на абзац 1 пункту 2 розділу 11 Закону №3668-VІ, яким передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом, є помилковим, тому вимога позивача безпідставна.
ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Херсонському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фон України в Херсонській області з 03.06.2002 як отримувач пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (зі змінами). 01.10.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 року № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-VI), яким були внесені зміни до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
Згідно зі ст. 2 розділу І Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України "Про прокуратуру", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Виплата пенсії без обмеження максимальним розміром має відбуватись лише до того часу, поки розмір пенсії, що виплачується, буде відповідати максимальному її розміру. Розмір пенсії позивача на дату набрання чинності Закону №3668-VI становив 11084,33 грн, тому виплата пенсії з прийняттям цього Закону не обмежувалась та виплачувалась у повному обсязі.
З 15.07.2015 набрав чинності Закон України від 14.10.2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру".
Частиною 2 статті 86 Закону №1697-VII передбачено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
03.11.2020 позивач звернулася до Відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії. До заяви ОСОБА_1 долучив довідку Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії. На підставі поданих документів Управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.10.2020 року. За результатами перерахунку, при заробітній платі 102630,16 грн. розмір пенсії з 01.10.2020 року складає 61578,10 грн. (102630,16 грн. х 60%). Але, враховуючи обмеження, встановлені статтею 86 Закону №1697-VII, максимальний розмір пенсії, що виплачується з 01.10.2020 року становить 17120,00 грн. (1712,00 грн. х 10, де 1712,00 грн. - прожитковий мінімум для осіб, які втратила працездатність, з 01.07.2020 року, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік").
В грудні 2020 року нараховані кошти у сумі 29761,34 грн., у тому числі: 17690,00 грн. - пенсія за грудень + 12071,34 грн. - доплата по перерахунку пенсії за жовтень та листопад 2020 року.
Крім того, відповідач вважав вимогу позивача щодо перерахунку пенсії у розмірі 90% від суми заробітної плати зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20, без обмеження граничного її розміру згідно зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, безпідставною, оскільки зазначена норма з 01.01.2015 є нечинною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 09 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнив.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в частині здійснення перерахунку пенсії позивача у розмірі 60% від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20 та застосування обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул.28 Армії, 6, Код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 13.12.2019р. із розрахунку 90 % від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, зазначеної у довідці Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20, без обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивача).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме не досконало проаналізовано доводи сторін та надані ними докази, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції не враховано те, що 15 липня 2015 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ. Підпунктом 1 пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697 передбачено, що у зв'язку із набранням чинності вищевказаного Закону визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про прокуратуру" № 1789-Х11. за винятком частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону № 1789. Таким чином, норми ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру » № 1789-XІІ від 1991 року не діють за винятком частини третьої, четвертої, шостої та одинадцятої. Жодна з наведених частин ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 1991 року які діють після набрання чинності Законом України «Про прокуратуру » № 1697 з 16.07.2015 року не регулює питання проведення перерахунку пенсії прокурорам. Проте, при винесені рішення судом першої інстанції не враховано, що норми ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 1991 року, не діють з 16.07.2015;
- судом першої інстанції не взято до уваги, що на сьогодні відсутні будь-які законодавчі акти щодо визнання норм Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VI1 такими, що втратили чинність та рішення Конституційного суду про те, що положення вказаного вище закону не відповідають Конституції України. У зв'язку з чим норми вищезазначеного Закону діють. Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» передбачала упорядкування структури заробітної плати, а не ви значила умови та порядок проведення перерахунку пенсій.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Херсонському відділі обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фон України в Херсонській області з 03.06.2002 та отримує пенсії за вислугою років, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.
З матеріалів пенсійної справи вбачається, що розмір пенсії позивача складав 90% суми заробітної плати.
03.11.2020 позивач звернулася до Управління із заявою про перерахунок призначеної пенсії. До заяви ОСОБА_1 долучив довідку Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії.
Листом від 02.12.2020 № 4797-4611/К-02/8-2100/20 Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повідомило позивача про те, що за результатами розгляду вищевказаної заяви здійснено перерахунок пенсії, виходячи із розміру 60% від суми заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії, та застосовано обмеження граничного (максимального) розміру, що не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, визначені ст.86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.
Вказані дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки розмір пенсії не обмежується максимальним розміром, позаяк таке обмеження було встановлено у частині 15 статті 50-1 Закону №1789-XII, яка втратила чинність з дня набрання чинності Законом №1697-VII - з 15.07.2015, а відповідне обмеження максимального розміру, установлене абзацом 6 частини 15 статті 86 Закону №1697-VII застосовується виключно при призначенні пенсії, тому протиправні дій відповідача щодо перерахунку і виплати позивачу пенсії в розмірі 60 % суми із застосуванням обмеження при її виплаті граничним максимальним розміром, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На час призначення ОСОБА_1 пенсії (2000 року) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (до 15 липня 2015 року).
Відповідно до частини першої цієї статті Закону № 1789-ХІІ прокурори іь слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Згідно із частиною дванадцятою вказаної статті Закону № 1789-ХІІ обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ).
До статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон № 3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону 1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14 жовтня 2014 року ухвалено Закон № 1697-VІІ.
У первинній редакції частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VІІ мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 1 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону № 1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі й стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон № 1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) та частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у новій редакції, відповідно до якої умови на порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття зазначеного Закону, як убачається із пояснювальної записки до його законопроекту, було обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей держави дії положень окремих законів України, створення умов для стабілізації фінансового стану держави та удосконалення окремих положень соціальної політики.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури після 1 січня 2015 року делегував Кабінету Міністрів України.
Судом встановлено, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
13 грудня 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII ухвалив Рішення № 7-р(II)/2019, яким:
- визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
До того ж Конституційний Суд України установив такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Так, чинна з 13 грудня 2019 року норма частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII визначає умови перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати працівникам прокуратури. Адже грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, при цьому розмір пенсії позивача не перераховано.
Протягом усього періоду дії норми статті 86 Закону № 1697-VІІ, яка визначала, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, позивач мала право на перерахунок пенсії, проте була позбавлена можливості таке право реалізувати з огляду на бездіяльність Кабінету Міністрів України.
Така бездіяльність уряду була предметом розгляду в судах.
Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року (справа № 826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом № 1697-VІІ покладено саме на уряд.
Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною двадцятою статті 86 Закону № 1697-VІІ, та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Проте рішення суду Кабінетом Міністрів України виконано не було.
Реалізація його права була забезпечена саме Рішенням КСУ № 7-р(ІІ)/2019.
Колегія суддів зауважує, що Постанова № 657 є чинною, а тому немає підстав для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати працівників прокуратури».
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.01.2021 по справі №560/2120/20, яка є обов'язковою для врахування в силу ч.5 ст.242 КАС України.
З приводу позовних вимог в частині, що стосується зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача в розмірі 90 % суми відносно заробітної плати без обмеження її граничного розміру, колегія суддів зазначає наступне.
Так, як зазначалось вище, ключовим правовим питанням у даній справі є право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам органів прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657.
Відповідно питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Колегія суддів зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив їй у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
Також, відповідач ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині здійснення їй виплат перерахованої пенсії з з 01.10.2020 у відповідності до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001 р.), колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, зважаючи на висновки Верховного Суду у зразковій справі, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 1 січня 2015 року було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону № 1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).
Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі Рішення КСУ № 7-р(ІІ)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (1 січня 2015 року - 12 грудня 2019 року) в Україні з'явилася/набрала чинності норма закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Вирішуючи питання щодо порядку перерахунку пенсії за вислугу років колишнього працівника прокуратури, суд враховує, що:
- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;
- відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13 грудня 2019 року, а відтак суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що саме з 13 грудня 2019 року позивач, як особа, якій пенсія призначена відповідно до Закону № 1789-ХІІ або Закону № 1697-VII, має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури (зокрема, на підставі Постанови № 657).
Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
З урахуванням викладеного, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за її заявою від 03.11.2020.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
У даному випадку задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Також суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно з п.1, п. 4 ст.317 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи, що судом першої інстанції не надано належної оцінки фактичним обставинам у справі та невірно застосовано до спірних відносин норми матеріального права з підстав та мотивів, викладених вище, колегія суддів вважає, що рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 540/4236/20 підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 по справі № 540/4236/20 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, яка полягає у нездійсненні перерахунку ОСОБА_1 з 13.12.2019 пенсії за вислугу років на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки Закарпатської обласної прокуратури від 19.10.2020 №21-210вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.