П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 травня 2021 р. Категорія 105000000м.ОдесаСправа № 420/2185/21
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І.
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, за участю третьої особи: товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" про визнання протиправною та скасування постанови, мотивуючи його тим, що 07.12.2020 року на адресу «Комунальний заклад «Біляївська центральна районна лікарня» була направлена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки виконавець не мала права відкривати дане провадження. Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання. Позивач зазначає, що вона зареєстрована і безвиїзно проживає в місті Біляївка Одеської області та не мала і не має відношення до виконавчого округу м. Києва, окрім того не має ніякої заборгованості.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксани Анатоліївни, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд" про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції не врахував, що позивач ніколи не проживала у м. Києві, а проживає та постійно працює у м. Біляївка.
Приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клітченко Оксаною Анатоліївною було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року винесено законно та обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що у зв'язку з отриманням регулярного доходу боржником, що підтверджується відповідями наданими Державною Фіскальною службою України, приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.12.2020 року, що відповідає чинним нормам діючого законодавства.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:
Судом першої інстанції встановлено, що 01.12.2020 року стягувач, ТОВ «Фінансова компанія «Аланд», звернулося до приватного виконавця виконавчого округа міста Києва Клітченко О.А. із заявою № 20068529 від 27.11.2020 року про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 41297 від 08.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з боржника - ОСОБА_1 коштів у розмірі 16815,75 грн.
У виконавчому написі № 41297 від 08.09.2020 року, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., вказано місце проживання боржника - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , на підставі чого приватним виконавцем 02.12.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63781106.
07.12.2020 року приватним виконавцем виконавчого округа міста Києва Клітченко О.А. в межах виконавчого провадження № 63781106 було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Дізнавшись про вказане виконавче провадження, яке на переконання позивача відкрито з порушенням вимог територіальності, вважаючи протиправною постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову зазначив, що оскаржувана постанова прийнята приватним виконавцем на підставі та в межах повноважень, визначених правовими положеннями, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду не погоджується з мотивами рішення суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
За приписами ст.48 Закону №1404-VІІІ звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 3 статті 52 Закону №1404-VІІІ не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Тобто, відповідно до ст. 52 Закону №1404-VІІІ, існує дві обставини, на підставі яких не підлягають арешту кошти:
- кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках;
- звернення стягнення на виплати, які заборонено законом.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України №758 від 22.06.2012р. рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу ( в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поротній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та не бюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів;
Відповідно до Постанови Національного банку України №492 від 12.11.2003р. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб (розділ 5, пункт 68). Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України (розділ 1, пункт 6).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 68 Закону №1404-VІІІ стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувана або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Відповідно до статті 73 Закону №1404-VІІІ стягнення не може бути звернено на такі виплати:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
2. Стягнення не здійснюється також із сум:
1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;
2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання;
3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом;
4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві;
5) грошової допомоги, пов'язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.
Крім того, згідно ч. 1 статті 69 Закону №1404-VІІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
При цьому у силу приписів статті 70 Закону №1404-VІІІ, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зокрема, із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:
- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків;
- за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Отже, розмір відрахувань, що можуть бути утримані з кожної виплаченої фізичній особі (боржнику) суми доходу у вигляді заробітної плати чітко регламентований статтею 70 Закону №1404-VІІІ.
Відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що від стягувана - ТОВ «Фінансова Компанія «Аланд», надійшла заява про примусове виконання рішення.
У прохальній частині заяви про примусове виконання рішення стягувач просив звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування).
Керуючись ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», з дотриманням встановлених строків, приватним виконавцем було направлено запити до Фіскальної служби України задля здійснення перевірки майнового стану боржника.
02 грудня 2020 року від Державної фіскальної служби України було отримано відповідь на запит та встановлено, що ОСОБА_1 отримує дохід від Комунальний заклад "Біляївська центральна районна лікарня". На підставі отриманої інформації, приватним виконавцем 07.12.2020 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в обґрунтування протиправності постанови приватного виконавця від 07.12.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, зазначає, що приватним виконавцем протиправно відкрито виконавче провадження, а саме не за адресою за якою вона зареєстрований та проживає.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку предметом спору є визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.12.2020 року ВП №637811.
Отже, слід зазначити, що позивач передчасно звернулась до суду з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.12.2020 року у ВП №637811 з підстав вказаних у позовній заяві, оскільки постанова приватного виконавця про відкриття ВП №63781106 не скасована.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 07.12.2020 року у ВП №637811 належним чином не обґрунтовані, не підтверджені наявними матеріалами справи та задоволенню не підлягають.
Підставами для зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.4 ч.1 ст.317 КАС України).
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч.4 ст.317 КАС України).
Враховуючи викладене та те, що судом першої інстанції правильно відмовлено позивачу у задоволені позову, але зазначено не зовсім вірні мотиви, колегія суддів вважає необхідним, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, змінити мотивувальну частину судового рішення, шляхом її викладення в редакції цієї постанови.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року у справі № 420/2185/21 змінити, шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
суддя-доповідач Семенюк Г.В.
судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.