П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
25 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1151/20
Категорія справи:111060000 Головуючий в 1 інстанції:Дубровна В. А.... Місце ухвалення рішення: м. Херсон
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Бітова А.І.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Поварчук В. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
ТОВ "Амалтея" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі №Ю-12485-17 від 07 лютого 2020 року до ТОВ "Амалтея" про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 3 841 888,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що оскаржувана вимога № Ю-12485-17 від 07.02.2020 р. про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 3 841 888,40 грн., суперечить пункту 7 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, оскільки спірна сума недоїмки включає в собі суму заборгованості за єдиним внеском, яка вже увійшла до попередньої вимоги № Ю-12485-17 від 03.10.2019 р. на суму 2 798 444,67 грн., і тому контролюючий орган повинен був у вимозі від 07.02.2020 р. вказати суму 1 043 443,73 грн., яка дорівнює різниці між 3 841 888,40 грн. та 2 798 444,67 грн. Крім того, відповідачем допущені порушення ч. 4 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині строку направлення до платника єдиного внеску вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ., оскільки оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску була сформована відповідачем 07.02.2020, проте, надіслана товариству 04.03.2020 р. У відповіді на відзив від 08.09.2020 р. позивач вказує, що контролюючий орган не заперечує, що на частину заборгованості за оскаржуваною вимогою вже виставлялась вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску від 14.08.2019 р. № Ю-12485-17, яка на теперішній час в сумі 1 118 974,86 грн. знаходиться на примусовому виконанні ДВС, що також підтверджує протиправність оскаржуваної вимоги.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позов ТОВ "Амалтея" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року №Ю-12485-17 - задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.02.2020 року № Ю-12485-17 в частині сплати недоїмки з єдиного соціального внеску на суму 935 348,14 грн.
В частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 07.02.2020 року № Ю-12485-17 в частині сплати недоїмки з єдиного соціального внеску на суму 2 906 540,26 гривень відмовлено.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амалтея" судовий збір в сумі 5 044,80 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не повне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що оскільки за обліковими даними інформаційної системи органів доходів і зборів, загальна сума заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивача станом 07.02.2020 становить 3 841 888,40 грн., а тому на підставі цієї заборгованості контролюючим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки). Крім того, зазначив, що п.3 розділу VI Інструкції № 449 не містить жодних застережень чи умов, якими визначено, що сума у вимозі не повинна містити суми узгодженого боргу (недоїмки), які увійшли до попередньо сформованих вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2020 позивач отримав вимогу ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 07.02.2020 року № Ю-12485-17 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 3 841 888,40 грн.
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 № Ю-12485-17 позивач оскаржив її в адміністративному порядку до ДПС України.
Рішенням від 15.04.2020 за № 13499/6/99-00-08-00-01-06 ДПС України вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 № Ю-12485-17 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Амалтея" від 12.03.2020 № 30 - без задоволення.
Вважаючи вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем сума боргу у розмірі 935 348,14 грн. протиправно повторно включено до оскаржуваної вимоги, оскільки така є узгодженою, а тому прийшов до висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року № Ю-12485-17 не може вважатися правомірною в частині сплати позивачем недоїмки з єдиного соціального внеску на суму 935 348,14 грн., а отже в цій частині є протиправною та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі також - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку та «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015№449, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953
Законом № 2464-VI визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 8 Закону № 2464-VI встановлено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Облік нарахованих і сплачених сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється контролюючим органом в інтегрованій картці платника, що відкривається за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або несплачена у строки, встановлені цим законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (надалі по тексту - Інструкція №449).
Згідно з вимогами Закону № 2464-VI та Інструкції № 449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Абзац 5 ч. 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачає, що періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Податкові органи зобов'язані, зокрема, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону, що зокрема передбачено п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону № 2464-VI
Частина 3 статті 25 Закону № 2464-VI - суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до податкового органу вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це податкового органу, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Не підлягають оскарженню зобов'язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі. Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику. ( частина 4 статті 25 Закону № 2464-VI).
Частина п'ята статі 25 Закону № 2464-VI передбачає, що вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 6 статті 25 Закону № 2464-VI, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як зазначалося вище, порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування регламентується Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За приписами розділу IV Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
- платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
- вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Відповідно до пункту 7 розділу VІ Інструкції № 449, якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис,- в органі доходів і зборів.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові. ( пункт 4 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції);
- у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності). Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред'являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів); надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства ( п. 5 розділу VI "Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції № 449).
- якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).
Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред'явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;
позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред'явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред'явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.
Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.
Аналіз вищевказаних норм дає підстави для висновку, що до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення шляхом надсилання (вручення) таким платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій)
Як вірно встановлено судом першої інстанції, предметом оскарження у даній справі є вимога про стягнення боргу ( недоїмки) № Ю-12485-17 від 07 лютого 2020 року, якою повідомлено ТОВ "Амалтея", що станом на 31 січня 2020 року заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску становить суму недоїмки у розмірі 3 841 888,40 грн.
Вказана сума зі сплати недоїмки єдиного соціального внеску відповідає даним інтегрованої картки платника (далі - ІКП) ТОВ "Амалтея" за платежем " Єдин. внес., нарах. робот. на суми: зароб. плати, винаг. за догов. ЦПХ, доп. по тимчас. непр." станом на 31.01.2020 року, що визнається сторонами у справі, а тому відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України не підлягає додатковому доказуванню.
Так, підставою звернення до суду першої інстанції з даними вимогами для позивача стало неправомірне включення відповідачем за оскаржуваною вимогою від 07.02.2020 р. сум боргу (недоїмки) з єдиного внеску за попередніми вимогами, які надійшли до ТОВ "Амалтея" від ГУ ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі, починаючи з 01.07.2019 року під однаковим номером Ю-12485-17, зокрема,
- 02.07.2019 року про стягнення заборгованості станом на 30.06.2019 р. на суму 2 941 012,31 грн., в тому числі 2 707 539,93 грн. недоїмки, 143087,08 грн. штрафу та 90 385,30 грн. пені.
- 14.08.2019 року про стягнення заборгованості станом на 31.07.2019 р. на суму 2673617,07 грн., в тому числі 2 440 144,69 грн. недоїмки, 143087,08 грн. штрафу та 90385,30 грн. пені.
- 03.10.2019 року про стягнення заборгованості станом на 30.09.2019 р. на суму 2918366,85 грн., в тому числі 2 798 444,67 грн. недоїмки, 29536,88 грн. штрафу та 90385,30 грн. пені.
Так, колегія суддів зазначає, що приписи розділу VI " Порядок стягнення заборгованості з платників" Інструкції № 449 регулюють наслідки узгодженості сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства і у разі узгодження вимоги про сплату боргу з єдиного внеску, податковий орган не виносить нову вимогу, а лише проставляє літеру "У" на уже сформованій вимозі під одним порядковим номером.
Вказане, також, узгоджується з положеннями абзацу 6 пункту 5 розділу VI Інструкції № 449, якою визначено, у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Так, предметом оскарження у даній справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-12485-17 від 07 лютого 2020 року, яка не містить у третій її частині літери "У", а тому зазначена у ній сума недоїмки у розмірі 3 841 888,40 грн. є неузгодженою, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Матеріалами справи встановлено, що одна із попередніх вимог № Ю-12485-17 від 14.08.2019 року про сплату боргу ( недоїмки) єдиного соціального внеску на суму 2 673 617,07 гривень, позивачем не була оскаржена, тому вказана сума боргу набула статусу узгодженої.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що внаслідок узгодженості вказаної суми боргу (недоїмки) та з урахуванням погашених сум боргу вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-12485-17 від 14 серпня 2019 року з проставленою у її третій частині літерою " У" на загальну суму боргу ( недоїмки) 1 118 974,86 грн. була направлена до органу державної виконавчої служби для примусового виконання із супровідним листом від 12.12.2019 №36783/9/21-22-51 -07-09.
Як вбачається з наявної у справі копії корінця вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-12485-17 " У" від 14 серпня 2019 року, то виставлена органам виконавчої служби загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 23.10.2019 року становить 1 118 974,86 грн., у т.ч. недоїмка - 935 348,14 грн., штрафи - 95 084,52 грн., пеня - 88 542,20 грн.
При цьому, представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалось, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року № Ю-12485-17 на суму 3 841 888,40 грн., включає в собі узгоджену суму недоїмки 935 348,14 грн. згідно вказаної вимоги від 14.08.2019 року № Ю-12485-17 " У" на загальну суму боргу 1 118 974,86 грн.
Тобто, наступні вимоги про сплату боргу (недоїмки), сформовані після вимоги від 14.08.2019 року, повинні містити лише суму зростання боргу, а не суму зростання боргу разом з сумою боргу за попередньою вимогою.
Враховуючи, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року № Ю-12485-17 на суму 3 841 888,40 грн., є неузгодженою, проте, включає в собі узгоджену суму боргу 935 348,14 грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 року № Ю-12485-17 "У", тому судом першої інстанції правомірно вказано, що відповідачем протиправно повторно включено до оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.02.2020 року № Ю-12485-17 суму недоїмки у розмірі 935 348,14 грн. за вимогою від 14.08.2019 року № Ю-12485-17 "У" як така, що пред'явлена до примусового виконання та є узгодженою, що суперечить вищевказаним приписам Інструкції № 449.
При цьому, колегія суддів зазначає, що жодною нормою Закону № 2464-VI та Інструкції №449 не передбачено подвійне включення однієї і тієї ж суми боргу до різних вимог про сплату боргу (недоїмки), а тому доводи апелянта що п.3 розділу VI Інструкції № 449 не містить жодних застережень чи умов, якими визначено, що сума у вимозі не повинна містити суми узгодженого боргу (недоїмки), які увійшли до попередньо сформованих вимог є безпідставними.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог та скасування спірної вимоги в частині сплати позивачем недоїмки з єдиного соціального внеску на суму 935 348,14 грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Згідно з частиною другою статті 6 КАС України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 26 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 травня 2021 року.
Головуючий суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: А.І. Бітов
Суддя: І.Г. Ступакова