П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9909/20
Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 як судді у відставці, пенсії по інвалідності 2 групи з 01.01.2018 року, з 04.12.2018 року, з 01.01.2019 року та з 01.01.2020 року залежно від зміни складових суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , судді у відставці, пенсії по інвалідності 2 групи в розмірі 80% від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді без обмеження її максимальним розміром з урахуванням раніше виплачених сум пенсії за періоди: з 01.01.2018 року згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області №1141 від 12.12.2018 року із заробітку 24668,00 грн., з 04.12.2018 року згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-1183 від 29.12.2018 року із заробітку 37002,00 грн., з 01.01.2019 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-100-19 від 10.01.2019 року із заробітку 40341,00 грн., з 01.01.2020 року відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-343 від 04.03.2020 року із заробітку 44142,00 грн.
В обґрунтування позову зазначалось, що встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одесі у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 надала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що ст.. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає що при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України та законом гарантій незалежності судді. Апелянт вважає, що той факт що пенсія була призначена їй за правилами Закону України «Про державну службу» не означає, що позивач втратила статус судді у відставці. Апелянт зазначає, що право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначається, що Головне управління повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом при винесенні оскаржуваного рішення враховано доводи відповідача. Відповідач зазначає, що довічне грошове утримання судді призначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а позивач отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 05.09.2013 р. по справі № 2а-258/238/2013, залишеною в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 р. № К/800/62274/13, УПФУ в Кіровському районі м. Донецька було зобов'язано здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, виходячи із заробітної плати працюючого судді без обмеження максимальним розміром. Відповідач виконав судові рішення і перерахував пенсію з 3 червня 2013 року (з дати винесення Рішення Конституційним судом України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013). В серпні 2014 року позивач отримала збільшений розмір пенсії 13641,60 гр. та перерахунок пенсії за попередній час.
Також, як вбачається з матеріалів справи, а також, у тому числі, встановлено Приморським районним судом м. Одеси у Постанові від 04.08.2016р. у справі №522/11583/16-а, яка набрала законної сили, відповідно до наказу начальника Управління юстиції в Донецькій області від 22.11.1995 року №402 на підставі Указу Президента України № 1055 від 15.11.1995 року позивач - ОСОБА_1 була призначена суддею Кіровського районного суду м.Донецька та приступила до виконання службових обов'язків з 23.11.1995 р.
Згідно з наказом голови Кіровського районного суду м. Донецька від 01.12.2010 року № 61-к та на підставі постанови Верховної Ради України від 07.10.2010 року № 2596-VІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді Кіровського районного суду м. Донецька за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків з 01 грудня 2010 року.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 14 січня 2013 року у справі №2а/258/45/13 зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця по інвалідності 2-ї групи, виходячи із розрахунку заробітної плати працюючого судді відповідного рангу.
Зокрема, у вказаній постанові судом встановлено, що ОСОБА_1 одержує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси починаючи з вересня 2014 року, котра призначена їй відповідно до Закону України «Про державну службу».
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04.08.2016р. у справі №522/11583/16-а, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності 2 групи державного службовця, починаючи з 1 вересня 2015 року та з 1 травня 2016 року, з урахуванням зміни розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленого положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», виходячи із заробітної плати працюючого судді відповідного рангу відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області № 939 від 11 листопада 2015 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2017 року по справі №522/10886/17, встановлено, що листом № 517/С-11 від 30.09.2016 року, управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси повідомило, що позивачу проведено перерахунок пенсії із заробітку 19292 гривні у розмірі 80%, розрахунковий розмір пенсії склав 15433,60 гривень до виплати розмір пенсії дорівнює 10740 гривень. Враховуючи, що до виконання постанови суду розмір пенсії був більшим аніж після виконання постанови суду, управлінням залишено більший розмір 13641,60 гривень, та у подальшому виплачується розмір пенсії у тому ж розмірі, що і до постанови суду.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2017 року по справі №522/10886/17 зобов'язано Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок ОСОБА_1 , пенсії по інвалідності 2 групи, починаючи з 1 грудня 2016 року відповідно до довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Донецькій області № 04-1025 від 16.02.2017 року, виходячи із заробітної плати працюючого судді відповідного рангу без обмеження максимальним розміром.
Окрім того, постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2019 р. по справі № 420/1093/19, встановлено, що органом пенсійного фонду не виконано рішення Приморського районного суду м. Одеси, оскільки перерахунок пенсії здійснено із розрахунку 60% відсотків заробітної плати, однак позивача листом № 517/С-11 від 30.09.2016 року повідомило, що позивачу проведено перерахунок пенсії із заробітку 19292 гривні у розмірі 80%, розрахунковий розмір пенсії склав 15433,60 грн. до виплати розмір пенсії дорівнює 10740 грн., у зв'язку з застосуванням обмеження.
Довідками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області встановлено наступні розміри заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою аналогічною займаній ОСОБА_1
- довідка № 04-1183 від 29.12.2018 р. зарплата судді, який працює на відповідній посаді, з 01.01.2018 р. стала складати 24668,00 грн.;
- довідка № 1141 від 12.12.2018 р. зарплата з 04.12.2018 р. - 37002,00 грн.;
- довідка № 04-100-19 від 10,01.19 р. зарплата з 01.01.2019 р. - 40341,00 грн.;
- згідно довідки № 04-343 від 04.03.2020 р. зарплата з 01.01.2020 р. - 44142,00 грн.
ОСОБА_1 неодноразово зверталася до Головного Управління Пенсіійного фонду України в Одеській області з відповідними заявами щодо проведення перерахунку пенсії з вказаних дат, з підстав чого надавала зазначені довідки про складові суддівської винагороди, водночас, рішенням Центрального об'єднаного УПФУ в м. Одесі №189 від 21.01.2019 р., підтвердженим листом № 3198/С-11 від 09.12.2019 р. Головного УПФУ в Одеській області, та листом відповідача № 1036/03-18 від 15.04.2020 р., у перерахунку пенсії позивачеві відмовлено.
Вважаючи зазначені відмови органу пенсійного фонду протиправними, позивач звернулася до суду з даною позовною заявою.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством, чинним на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку, у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, тому суд дійшов висновку щодо безпідставності позовних вимог.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України «Про державну службу» №3723.
Відповідно до ч. 1 ст. 37-1 Закону №3723 (у редакції, чинній до 01.01.2015), передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-УІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-УШ), яким, зокрема, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІГ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 01.01.2015 р. делегував Кабінету Міністрів України.
Правове регулювання зазначеного питання у період з 01.01.2015 р. по 01.12.2015 р. знайшло своє відображення у п.п. 4, 5 постанови КМУ №865, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
За правилами пункту 4 постанови КМУ №865 у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом №3723-ХІІ, визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики (пункт 5 постанови КМУ №865). У ході реформування системи державного управління 10.12.2015 прийнято Закон України «Про державну службу» №889-УІІІ, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, у зв'язку з набуттям з 01.05.2016р. чинності зазначеним Законом положення Закону №3723 втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у тілі. 10, 12 розділу XI Закону №889-УПІ).
Відповідно до ст. 90 Закону №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ, ст. 42 якого визначає підстави перерахунку призначених пенсій, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців до яких не віднесено.
З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що з 01.12.2015 р. пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону №3723-ХІІ, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №357/1379/17 від 21.06.2018 р.
Колегія суддів у даному випадку у цій справі погоджується з посиланням суду першої інстанції на рішенні від 26.12.2011 р. №20-рп/2011 Конституційний суд України акцентував, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Відповідно до ст. 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов'язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи наведені положення норм чинного законодавства, а також рішення Конституційного суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, колегія суддів зазначає, що з 01.05.2016 р., у зв'язку з набранням чинності Законом №889-УШ, яким по-іншому врегульовано правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за ст. 37 Закону №3723, перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, ие підлягають.
З огляду на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції встановила відсутність підстав для перерахунку пенсії апелянта, оскільки пенсія призначена на підставі Закону України «Про державну службу» та апелянт отримує пенсію на підставі цього Закону.
Колегія суддів також звертає увагу, що позивачем надана довідка про складові заробітної плати №04-343 від 04.03.2020 р. видана Територіальним управлінням державної судової адміністрації України в Одеській області, яка надається для перерахунку довічного грошого утримання судді, яке ОСОБА_1 не отримує, що підтверджується матеріалами справи.
Довічне грошове утримання судді призначається відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-УШ, проте позивач, як вже було вищезазначено отримує пенсію відповідно до Законом України «Про державну службу».
Колегія суддів звертає увагу, що пенсія призначається на підставі особистої заяви пенсіонера на підставі необхідного стажу та віку, позивач отримує саме пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу», дану пенсію було призначено за особистим зверненням позивача.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що позивачем при призначенні пенсії самостійно обрано відповідні умови для її призначення, а саме в межах положень Закону України «Про державну службу», а не довічне грошове утримання судді відповідно до Закону України «ГІро судоустрій та статус суддів».
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» є спеціальним законом та врегульовує лише виплату довічного грошового утримання суддів.
Призначення довічного грошового утримання судді, перерахунок якого здійснюється відповідно до довідок про розмір грошового утримання судді відбувається на підставі особистого звернення особи з заявою за наявності підстав передбачених п. 3 ст. 142 розділу X Закону №1402 та відповідно до умов визначених цим зазначених Законом.
Таким чином, з огляду на викладені обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є обгрунтованим та скасуванню не підлягає, оскільки позивач отримує пенсію по інвалідності як державний службовець, тому відсутні підстави для перерахунку довічного грошового утримання судді, яке позивач не отримує та не зверталась до відповідача про його призначення.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець