П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
19 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6020/19
Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Крусяна А.В.,
Яковлєва О.В.
при секретарі: Шатан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
У жовтні 2019р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ДПП НП України, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати наказ ДПП НП України за №619 від 9.09.2019р. "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до поліцейського УПП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського УПП в Одеській області;
- стягнути з ДПП НП України на користь ОСОБА_1 суму грошового забезпечення поліцейського за період вимушеного прогулу з 9.09.2019р. по день фактичного поновлення на службі;
- допустити до негайного виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського УПП в Одеській області та стягнення з ДПП НП України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період вимушеного прогулу з 9.09.2019р. по день фактичного поновлення на службі.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що за результатом службового розслідування, проведеного на підставі наказу ДПП за №1066 від 14.06.2019р. "Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії", встановлено порушення нею службової дисципліни, що виразилось у недобросовісному та непрофесійному виконанні службових обов'язків, а саме, у ніч на 2.04.2019р. позивачка заснула під час виконання службових обов'язків у власному автомобілі, у зв'язку із чим, прийнято наказ ДПП за №619 від 9.09.2019р. "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до поліцейського УПП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_1 .
Позивачка не погоджується із вказаним наказом, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки у ніч на 2.04.2019р. позивачка, перебуваючи на службі, не спала, а зазначений в оскаржуваному рішенні факт - сон під час несення служби - що становить склад дисциплінарного проступку, не мав місце. Крім того, під час здійснення службового розслідування, відповідачем допущено численні порушення, що у сукупності свідчить про упереджене ставлення до неї та про протиправність оскаржуваного наказу
Посилаючись на вказані обставини просила позов задовольнити.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПП НП України за №619 від 9.09.2019р. "Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції до поліцейського УПП в Одеській області сержанта поліції ОСОБА_1 ..
Визнано протиправним та скасовано наказ ДПП НП України за №692о/с від 10.09.2019р..
Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського УПП поліції в Одеській області з 10.09.2019р..
Стягнуто з ДПП НП України на користь ОСОБА_1 суму середнього грошового забезпечення поліцейського за період вимушеного прогулу з 10.09.2019р. по 18.02.2021р. в розмірі 201 014,88грн. з вирахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.
Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді поліцейського УПП в Одеській області.
Допущено негайне виконання судового рішення в частині стягнення з ДПП НП України на користь ОСОБА_1 суми середнього грошового забезпечення за період вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваного наказу про звільнення зі служби позивачки, оскільки в діях останньої відсутній склад дисциплінарного проступку, який тягне за собою накладення відповідного дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що в.о. заступника начальника УПП в Одеській області ДПП Архангельським В.М. на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції полковника поліції Є.Ю. Жукова подано доповідну записку (за №8305/41/13/03/03-19 від 2.05.2019р.) про факт можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №3 сержантом поліції Колцою В.С., що відповідно до рапорту командира роти №3 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 виразилось у недобросовісному та непрофесійному виконанню своїх службових обов'язків 2.04.2018р..
В доповідній записці зазначено, що до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП ДПП надійшов рапорт командира роти №3 батальйону №3 УПП в Одеській області капітана поліції Балакіна М.О. за реєстр. №ВН6305/41/13-2019 від 2.04.2019р., в якому він зазначив, що 2.04.2019р. під час перевірки несення служби піших екіпажів УПП в Одеській області ДПП ним були виявленні поліцейські взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які спали у транспортному засобі Hyundai і30, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідно до рапорту капітана поліції ОСОБА_2 при спробі розбудити вищевказаних працівників УПП в Одеській області ДПП, сержант поліції ОСОБА_1 зачинилась у транспортному засобі, на вимогу вийти з автомобіля не реагувала та надалі поїхала з місця події. Через деякий час вищевказаний транспортний засіб був зупинений, однак сержант поліції ОСОБА_1 повідомила, що вона не спала в автомобілі. Капітан поліції ОСОБА_2 також повідомив, що під час спілкування з сержантом поліції ОСОБА_1 , у останньої було виявлено порушення правил носіння однострою поліцейськими, а саме: відсутній шеврон з надписом «поліція», а також кокарда на головному уборі була повернута в бік. Також до матеріалів справи додаються рапорти, складені тимчасово виконуючим обов'язки заступника командира роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП лейтенантом поліції Ендеберєю Є.А., в яких останній і зазначає, що сержант поліції ОСОБА_1 постійно не з'являється на шикування перед початком змін. Відповідно до ч.4 ст.14 ЗУ «Про Дисциплінарний статут І Національної поліції» підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Враховуючи викладене в.о. заступника начальника УПП в Одеській області ДПП Архангельський В.М. просив призначити службове розслідування, проведення якого доручити комісії у складі: голови - начальника УПП в Одеській області ДПП капітана поліції Рибака Ю.В., членів - заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП підполковника поліції Архангельського В.М. та старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції Дрьомова К.В. (т.1 а.с.51-52)
Так, 14.06.2019р. ДПП Національної поліції України прийнято наказ за №1066 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Колцою В.С., у зв'язку з обставинами викладеними в рапорті командира роги №3 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , що виразилось у недобросовісному та непрофесійному виконанню своїх службових обов'язків за подією, що мало місце 2.04.2019р., відповідно до ч.1-4 ст.14, ч.1,2 ст.15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018р. №2337-VIІІ призначено службове розслідування (т.1 а.с.53).
Із вказаним наказом позивачка ознайомлена - 25.06.2019р., про що свідчить її підпис (а.с.54 т.1)
В подальшому, наказом ДПП Національної поліції України за №1204 від 12.07.2019р. продовжено строк проведення службового на 1 місяць на підставі доповідної записки т.в.о. начальника УПП в Одеській області ДПП підполковника поліції Володимира Архангельського (т1.а.с.55-57).
9.08.2019р. комісією складено висновок службового розслідування щодо встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Одеській області ДПП сержантом поліції ОСОБА_1 та поліцейським взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержантом поліції Колцою В.С., у зв'язку з обставинами викладеними в рапорті командира роти №3 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП капітана поліції ОСОБА_2 , який зареєстрований в УПП в Одеській області ДПП за №ВН 6305/41/13-2019 від 2.04.2019р. та виразилось у недобросовісному та непрофесійному виконанню службових обов'язків за подією, що мало місце 2.04.2019р. та неодноразовому порушенні трудового розпорядку, а саме: не з'явлення на цільові інструктажі та додаткові заняття, несвоєчасне отримання та повернення табельної вогнепальної зброї, ігноруванні наказів та вказівок керівництва.
Висновок затверджений начальником ДПП - полковником поліції Жуковим Є. 12.08.2019р..
Так, комісія дійшла висновку про те, що за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог, пп.1,3,5,10,13 п.3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої наказом ДПП від 5.01.2016р. №4/1, п.1,2,4,6,8,12 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», п.1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», ст.64 ЗУ «Про Національну поліцію», пп.1,2,9 п.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС 9.1 1.2016р. №1179, п.19 розділу XIII Інструкції з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2018р. №111, зважаючи, на вимоги ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», на підставі ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національне поліції України», до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 необхідно застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
На підставі вказаного висновку, 9.09.2019р. начальником ДПП Національної поліції України Жуковим Є. прийнято наказ за №619 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», відповідно до п.2 якого до поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержанта поліції ОСОБА_1 наказано застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції (т.1 а.с.179-180).
Вказаний наказ реалізовано наказом ДПП Національної поліції України №692 о/с від 10.09.2019р. «Про особовий склад», яким відповідно до п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №3, з 10.09.2019р., із відрахуванням грошового забезпечення за 10 діб щорічної чергової оплачуваної відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року.
З наказами Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за №619 від 9.09.2019р. та за №692 о/с від 10.09.2019р. позивачка ознайомлена - 10.09.2019р..
Позивачка вважає, що наказ ДПП НПУ за №619 від 9.09.2019р. протиправним, та таким, що порушує її права та підлягає скасуванню, у зв'язку із чим остання звернулась в суд із даним позовом.
Перевіряючи правомірність та законність оскаржуваного наказу ДПП, з урахування підстав, за якими позивачка пов'язує його протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано ЗУ «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. за №580-VIII (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №580-VIII).
Приписами п.1,2 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII визначено, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1,2 ст.19 Закону №580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України за №2337-VIII від 15.03.2018р..
Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Положеннями ст.14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено ст.19 Дисциплінарного статуту.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст.13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.
У разі повторного вчинення поліцейським незначного проступку з урахуванням його сумлінного ставлення до виконання обов'язків за посадою або нетривалого перебування на посаді (до трьох місяців) керівник може обмежитися раніше застосованим до такого поліцейського дисциплінарним стягненням.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7.11.2018р. за №893.
Згідно з розділом VI Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Аналізуючи вищенаведене, судова колегія зазначає, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідно до висновків службового розслідування, дисциплінарною комісією також досліджувались обставини щодо відсутності позивачки на шикування та порушення дисципліни в період з 3.04.2019р. по 30.05.2019р., що не передбачено наказом ДПП №1066 від 14.06.2019р..
При цьому, представник позивачки обґрунтовано зауважує на тому, що листи, які надсилалися позивачці про запрошення до УПП ДПП, не містять інформації про те, що ОСОБА_1 пропонується надати пояснення з приводу обставин відсутності на шикуванні перед зміною, а тому позивачка не була повідомлена про проведення службового розслідування за фактом її відсутності на шикуванні перед зміною 1.04.2019р., 3.04.2019р., 4.04.2019р., 7.04.2019р., 9.04.2019р., 18.04.2019р., 24.04.2019р., 3.05.2019р., 21.05.2019р., 30.05.2019р..
Окрім того, судова колегія вважає обґрунтованими доводи представника позивачки, що положеннями Дисциплінарного статуту, на який відповідач посилається в якості підстав для прийняття наказу за №1066 від 14.06.2019р., не передбачена можливість зміни або доповнення підстав проведення службового розслідування. Фактично позивачка дізналася про ці факти, коли ознайомилася із матеріалами службового розслідування.
Отже, судова колегія вважає, що УПП ДПП не дотримано порядку проведення службового розслідування, призначеного наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за №066 від 14.06.2019р..
В свою чергу предметом службового розслідування могла бути тільки подія, зазначена в наказі про призначення службового розслідування, тобто подія, що мала місце 2.04.2019р..
У відповідності до п.1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 9.11.2016р. №1179 (надалі - Правила), ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з вимогами абз.1,2,5 п.1 розділу II Правил, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятим: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства У країни обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених ЗУ «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та іншими актам законодавства України.
Правила етичної поведінки поліцейських вимагають від кожного співробітника суворо та неухильно дотримуватись Конституції України, законів України, виконання вимог статутів, нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, працівник поліції має бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності.
Судова колегія зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 7.03.2019р. (справа за №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.
Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 5.03.2020р. у справі за №815/4478/16.
Наявність чи відсутність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку встановлюється за результатами проведеного службового розслідування, яким у даній справі, серед іншого, установлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що у висновках службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що заступивши на нічне патрулювання з 1.04.2019р. на 2.04.2019р. та отримавши табельну вогнепальну зброю, поліцейські взводу №2 роти №1 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відволіклись від несення служби та заснули під час виконання службових обов'язків у транспортному засобі Hyundai і30, номерний знак НОМЕР_1 , який належить сержанту поліції ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , втративши при цьому пильність, що було зафіксовано командиром роти №3 батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП капітаном поліції Балакіним М.О. Даний факт підтверджується відеозаписом з його мобільного телефону, а також поясненнями сержанта поліції ОСОБА_3 , капітана поліції ОСОБА_2 та капрала поліції ОСОБА_4 , а отже вчинили дисциплінарний проступок, який тягне за собою накладення відповідного дисциплінарного стягнення.
Проте, позивачка категорично заперечує, що вона заснула під час виконання службових обов'язків, та наполягає на тому, що позивач повідомила капітана ОСОБА_2 на його мобільний телефон про те, що вона та її колега дуже замерзли та їм необхідно трохи погрітися та отримали дозвіл.
Відповідно до графіку видачі/прийому табельної зброї та спецзасобів управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, затвердженого начальником управління патрульної поліції в Одеській області ДПП капітаном поліції ОСОБА_5 для підрозділу рота №3 (приморський район) час видачі/прийому є: І зміна - з 07.20 до 07.30, ІІ зміна - з 19.20 до 19.30. (т.1 а.с.64)
Як вбачається із матеріалів справи, що відповідно до розстановки сил та засобів 3 батальйону УПП в Одеській області ДПП НП України ОСОБА_1 заступила на службу з 20:00год. 1.04.2019р. до 08:00год. 2.04.2019р. (т.1 а.с.62).
Відповідно до запису в книзі нарядів 3 батальйону 1-ї роти УПП ДПП, задіяний особовий склад на охорону публічної безпеки і правопорядку на території м.Одеси та Одеської області 1.04.2019р.. Перед заступанням на службу особовому складу доведено інформацію про всі надзвичайні події за участі ПП, НПУ та інше згідно службової телеграми керівництва ДПП від 5.09.2017р..
За порядковим номером запису 23 ОСОБА_1 отримала зброю та набої о 19.15год. та здала о 08.58год,, тобто згідно графіку видачі/прийому табельної зброї та спецзасобів.
За порядковим номером запису 24 ОСОБА_3 отримав зброю та набої о 19.15год. та здав о 08.59год..
Командиром батальйону №3 УПП в Одеській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 здійснено запис про те, що цільовий інструктаж із заходів особистої безпеки та інструктаж із заходів поводження з вогнепальною зброєю провів. Весь особовий склад роти №1 батальйону №3 допущено до несення служби.
Також, у журналі обліку та видачі, повернення технічних засобів УПП в Одеській області міститься запис про отримання ОСОБА_1 1.04.2019р. о 21:15год. планшету №21 та його повернення 3.04.2019р. о 07:20год..
Позивач стверджує, що планшет вона не отримувала, а підпис в журналі їй не належить.
В свою чергу, зрівнявши підписи в книзі нарядів та в журналі обліку та видачі, повернення технічних засобів, можна дійти висновку, що підписи дійсно зовсім інші та не схожі між собою.
Між тим, нічна зміна позивачки закінчилась 2.04.2019р. о 08:00год. ранку, проте запис в журналі про повернення планшету №21 здійснена тільки 3.04.2019р.. При цьому, жодних службових чи доповідних записок стосовно не повернення позивачкою після зміни планшету №21 безпосереднім керівником не складено.
Разом з тим, позивачка звертає увагу на те, що вона не отримувала планшет, оскільки їх не вистачає для всіх екіпажів, та видають планшети тільки тим екіпажам, які відпрацьовують виклики « 102», а її екіпаж був у пішому патрулі та виклики не відпрацьовували.
Поряд із зазначеним, представник відповідача вказує, що позивачка у разі необхідності могла скористатися перервою та повинна була узгодити це питання з безпосереднім керівником та поставити у спеціальному програмному забезпеченні свого планшетного пристрою відмітку про перебування на перерві. Однак, цього позивачкою не зроблено.
Судова колегія зазначає, що під час проведення службового розслідування не досліджувалось питання стосовно того, що позивачка у складі екіпажу «Океан 362» не проставила відповідних відміток в програмному забезпеченні на планшеті та не попередила свого безпосереднього керівника про таку перерву.
Отже, дослідивши надані докази та пояснення у сукупності, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відсутності доказів, які б підтверджували отримання позивачкою планшету та рації. А отже екіпаж позивачки не був забезпечений технічними засобами зв'язку та не мав можливості поставити відмітку про час відпочинку, як про те зазначає представник відповідача.
При цьому, судова колегія зазначає, що у відповідності до п.11 розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6.04.2016р. за №260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016р. за №669/28799, поліцейським, які виконують службові обов'язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35% посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.
Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.
Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов'язків у період з 22:00год. до 06:00год..
Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.
Таким чином, екіпаж «Океан 362», у складі якого несла службу позивачка, скориставшись годиною відпочинку не порушив чинного законодавства.
Що стосується висновків дисциплінарної комісії, щодо наявності факту сну з боку ОСОБА_1 , то судова колегія зазначає, що із дослідженого запису вбачається, що сержанти поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно перебувають в автомобілі. При цьому у ОСОБА_1 верхню частину обличчя закриває шапка, а нижню шарф. Між тим, на відео чітко вбачається, що ОСОБА_1 відреагувала на стук миттєво, одномоментно зі стуком змінивши положення тіла.
Сержант ОСОБА_3 в свою чергу ніяк не відреагував, що також вбачається з дослідженого відео, пояснивши в письмових поясненнях, наявних в матеріалах службового розслідування, це тим, що він дійсно на якийсь момент заснув.
Апеляційний суд зазначає, що досліджене відео не дає беззаперечних підстав вважати, що сержант поліції ОСОБА_1 спала, та як наслідок, як зазначив відповідач втратила пильність маючи при собі вогнепальну зброю.
Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що в діях позивачки відсутній склад дисциплінарного проступки, який тягне за собою накладення відповідного дисциплінарного стягнення.
Що стосується порушень службової дисципліни позивачкою, внутрішнього розпорядку, яке виразилось в запізненнях, відсутності її на шикуванні та інструктажах, несвоєчасному отримання вогнепальної зброї та технічних засобів, то судова колегія вважає, що вказані обставини не можуть бути предметом дослідження, оскільки відповідно до наказу №1066 від 14.06.2019р., службове розслідування призначено виключно в межах встановлення можливого порушення ОСОБА_1 дисципліни та виразилось у недобросовісному та непрофесійному виконанні своїх службових обов'язків за подією, що мало місце саме 2.04.2019р..
Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що відповідачем прийнято оскаржуваний наказ про звільнення зі служби ОСОБА_1 без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття та з порушенням вимог чинного законодавства, а тому вказаний наказ підлягає скасуванню.
При цьому, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що для повного поновлення порушених прав позивачки необхідно її поновити на посаді поліцейського УПП в Одеській області та стягнути на її користь суму середнього грошового забезпечення поліцейського за період вимушеного прогулу з вирахуванням належних до сплати податків та зборів.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2021р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 26 травня 2021р.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв