П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8078/20
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Зуєвої Л.Є.,
суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Державної служби України з безпеки на транспорті, 3-тя особа Приватне підприємство "Південьдортех" про визнання протиправним та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу
У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив визнати протиправними та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №196117 від 13.04 2020 року.
В обґрунтування позову зазначалось, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є безпідставною, незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підставі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Одесі у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" надало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Доводами апеляційної скарги зазначено, що ТОВ «СПМК-17» про розгляд справи про порушення не повідомлялось та не запрошувалось до участі. Справу про порушення Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області було розглянуто без участі позивача, що позбавило позивача права вирішати суперечку у досудовому порядку, надати відповідні пояснення.
Також, позивач зазначив, що з аналізу ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються за порушення законодавства про автомобільний транспорт саме до автомобільних перевізників.
Натомість, між ТОВ «СПМК-17» та ПП «Південьдортех» був укладений Договір оренди транспортних засобів №02/20-О/4074 від 03.02.2020 року.
Отже, на момент перевірки транспортних засобів, за твердженням позивача, перевізником було ПП «Південьдортех» (ЄДРПОУ 32863396), що підтверджується Договором оренди транспортних засобів.
Також апелянт зазначає, що у разі не приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб, а також у разі невнесення вищезазначеної плати за проїзд, орган власних повноважень мав заборонити подальший рух транспортних засобів, але представники відповідача не заборонили подальший рух.
Окрім іншого, апелянтом зазначено, що акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, містить відомості про виявлене порушення у вигляді перевищення вагових норм, проте, відповідачем не надано: жодного документа (чека або талона зважування, квитанції, тощо), на підставі якого було визначено вагу транспортних засобів та навантаження на осі; довідку про здійснення габаритно-вагового контролю; Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначається про обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а надані позивачем договори оренди на транспортні засоби, що йому належать на праві власності в короткотривалу оренду іншій особі є способом спрямованим на ухилинення від сплати штрафних санкцій позивачем.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» (код ЄДРПОУ 01353551) зареєстроване юридичною особою з 14.09.2011 року, основним видом діяльності якого є 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний).
03 лютого 2020 року між ТОВ «СПМК-17» та ПП «ПІВДЕНЬДОРТЕХ» укладено договір оренди транспортних засобів №02/20-О/4074 (далі - Договір) (а.с.7-9).
Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у платне користування транспортні засоби, а саме:
- напівпричіп н/пр-бортовий-Е, марки ВАРЗ НПВ-4711, державний номер - НОМЕР_1 ;
- вантажний сідловий тягач, марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, державний номер - НОМЕР_2 .
Управління транспортними засобами здійснюється співробітниками Орендаря або Орендодавця, за домовленістю сторін.
Згідно п.4.1. Договору за оренду транспортних засобів Орендар сплачує орендну плату, згідно рахунку наданих Орендодавцем.
Пунктом 8.2. Договору передбачено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 03.03.2020 року.
Відповідно до акту приймання-передачі транспортних засобів від 04.02.2020 року, в порядку та на умовах, визначених Договором оренди транспортних засобів №02/20-О/4074 від 01.02.2020 року, Орендодавець передає Орендареві, а Орендар прийняв у платне користування наступні транспортні засоби та механізми:
- напівпричіп н/пр-бортовий-Е, марки ВАРЗ НПВ-4711, державний номер - НОМЕР_1 ;
- вантажний сідловий тягач, марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, державний номер - НОМЕР_3 (а.с.10).
19 лютого 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля Mercedes-Benz Actros 1841LS, державний номер - НОМЕР_3 та причіпу ВАРЗ НПВ-4711, державний номер - НОМЕР_1 .
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №189577 від 19.02.2020 року (а.с.5).
В Акті №189577 від 19.02.2020 року зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме встановлено, що ширина автопоїзду з вантажем склала - 3,10 м.
В подальшому, Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області на адресу ТОВ «СПМК-17» направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення Кодексу України про адміністративні правопорушення №28222/32/24-20 від 27.03.2020 року по акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №189577 від 19.02.2020 року (а.с.78).
Запрошення №28222/32/24-20 від 27.03.2020 року відправлено позивачу за адресою: 21-км. Старокиївське шосе, 30-а, Лиманський район, Одеська область, 65025, що підтверджується квитанцією від 31.03.2020 року та списком поштових відправлень №654 (а.с.80).
Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «СПМК-17», 13 квітня 2020 року Управлінням Укртранбезпеки в Одеській області складено:
- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №196116, якою вирішено стягнути з ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн. (а.с.79);
- постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №196117, якою вирішено стягнути з ТОВ «СПМК-17» адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн. (а.с.6).
Судом також встановлено, що відповідачем складено Акт №0000580 від 19.02.2020 року про перевищення транспортним засобом позивача нормативних вагових параметрів (а.с.80 на звороті).
В Акті №0000580 від 19.02.2020 року зафіксовано перевищення позивачем допустимої ширини перевозимого вантажу бульдозера на 0,5 метра, при нормативно допустимій ширині 2,6 метра було 3,1 метра.
На підставі порушень зафіксованих в Акті перевірки №0000580 від 19.02.2020 року, відповідачем складено розрахунок №0000580 від 19.02.2020 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту №0000580 від 19.02.2020 року, відповідно до якого позивачу необхідно сплатити 39,51 євро (а.с.81).
Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №196117 від 13.04.2020 року, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача проведеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки встановлено перевищення габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, суд дійшов висновку, що постанова Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «СПМК-17» адміністративно-господарського штрафу №196117 від 13.04.2020 року є обґрунтованою та скасуванню не підлягає.
Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (надалі Закон №2344-III).
Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III, державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові. Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Відповідно до пункту 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879 (надалі Порядок № 879) плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Відповідно до пункту 31.1 Порядку №879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
У відповідності з пунктом 21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.
Згідно з п.3 ч.1 Порядку №879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до п.3 ч.1 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено перевищення допустимої ширини перевозимого вантажу бульдозера на 0,5 метра. При нормативно допустимій ширині 2,6 метра було 3,1 метра. Тобто, на думку відповідача перевищення склало 19,2%, що є підставою для відповідача застосувати штрафну санкцію за абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» 17000 грн.
Для правильного вирішення спору в межах даної справи необхідно встановити, чи є ТОВ «СПМК-17» перевізником в розумінні положень Закону України «Про автомобільний транспорт».
Статтею 33 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно ч.1 абз.15 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають саме перевізники.
З матеріалів справи вбачається, що 03 лютого 2020 року між ТОВ «СПМК-17» та ПП «ПІВДЕНЬДОРТЕХ» укладено договір оренди транспортних засобів №02/20-О/4074 (далі - Договір) (а.с.7-9).
Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов'язується передати орендареві у платне користування транспортні засоби, а саме:
- напівпричіп н/пр-бортовий-Е, марки ВАРЗ НПВ-4711, державний номер - НОМЕР_1 ;
- вантажний сідловий тягач, марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, державний номер - НОМЕР_2 .
Управління транспортними засобами здійснюється співробітниками Орендаря або Орендодавця, за домовленістю сторін.
Згідно п.4.1. Договору за оренду транспортних засобів Орендар сплачує орендну плату, згідно рахунку наданих Орендодавцем.
Пунктом 8.2. Договору передбачено, що строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 03.03.2020 року.
Відповідно до акту приймання-передачі транспортних засобів від 04.02.2020 року, в порядку та на умовах, визначених Договором оренди транспортних засобів №02/20-О/4074 від 01.02.2020 року, Орендодавець передає Орендареві, а Орендар прийняв у платне користування наступні транспортні засоби та механізми:
- напівпричіп н/пр-бортовий-Е, марки ВАРЗ НПВ-4711, державний номер - НОМЕР_1 ;
- вантажний сідловий тягач, марки Mercedes-Benz Actros 1841LS, державний номер - НОМЕР_3 (а.с.10).
Таким чином, відповідно до вищевказаного договору оренди транспортних засобів апелянт вважає, що відповідачем постанову складено відносно неналежного суб'єкта господарювання, проте апелянтом не надано доказів реальності виконання вказаного договору, також не надано таких доказів і на вимоги суду першої інстанції.
Разом з тим з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «СПМК-17» є власником транспортних засобів, які передавались в оренду ПП «ПІВДЕНЬДОРТЕХ».
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що позивачем ні під час перевірки, ні під час розгляду справи договір оренди Управлінню Укртрансбезпеки в Одеській області не надавався, та останій не володів інформацією щодо імовірності існування іншого перевізника.
Разом з цим, 3-ю особою ПП «ПІВДЕНЬДОРТЕХ» жодних пояснень по суті справи до суду не надавалось.
Крім того, судом встановлено, що водій розписався у всіх документах без зауважень, та повідомив що власником транспортного засобу є ТОВ «СПМК-17».
Також, судом встановлено, що позивачем не було оформлено в органах поліції на орендований автомобіль державний тимчасовий реєстраційний документ (талон), що спростовує доводи апелянта про те що автомобіль знаходився в оренді.
Слід зазначити, що у цій справі питання щодо нікчемності договору оренди транспортних засобів не є предметом розгляду, проте суд в силу положень ч.2 ст.2 КАС України перевіряє, чи прийнято оскаржувану постанову обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Щодо доводів апелянта про порушення п.26 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, через не повідомлення про розгляд справи, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що 31.03.2020 року на адресу ТОВ «СПМК-17» направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 27.03.2020 року, що підтверджується списком №654 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, згідно якого за адресою: 21 км Старокиївського шосе, 30-а, Лиманський район, Одеська область направлено лист за трек-номером 6501408196257.
Таким чином, відповідачем розгляд справи здійснено без порушення порядку такого розгляду.
Доводи апелянта з приводу того, що з наявних у справі матеріалів неможливо встановити на яких вагах проводилось зважування та чи були вони у робочому стані, спростовуються наявними у справі актом про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, що містить данні про місце проведення габаритно-вагового контролю, а також копіями свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки з додатком та сертифікату відповідності.
Вірним є зауваження суду першої інстанції про те, що водій, під час проведення зважування транспортного засобу, не позбавлений права отримати для ознайомлення відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху.
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що актом перевірки встановлено два порушення за наслідками якого було прийнято дві постанови - №196117 від 13.04.2020 року, яка є предметом розгляду у цій справі та №196116 від 13.04.2020 р., позивач зазначену постанову не оскаржив та сплатив штраф у розмірі 1700 грн., що спростовує доводи апелянта про передачу транспорту в оренду та наявність вини ТОВ "СПМК-17" у перевищенні габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу .
З огляду на викладені обставини судова колегія вважає, що відповідачем за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача проведеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки вірно встановлено перевищення габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Апелянтом не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 262, 263, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМК-17" - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року - залишити без змін.
Відповідно до ст. 325-328 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Головуюча суддя: Л.Є. Зуєва
Суддя: М.П. Коваль
Суддя: О.О. Кравець