П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
20 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/12377/20
Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Осіпов Ю.В.,
Скрипченко В.О.
при секретарі: Шатан В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВАЙР" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВАЙР" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, -
У листопаді 2020р. ТОВ "ЕСВАЙР" звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДПС в Одеській області, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0004530506 від 29.10.2020р. прийняте ГУ ДПС в Одеській області;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №004250506 від 29.10.2020р. прийняте ГУ ДПС в Одеській області.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що у період з 31.08.2020р. по 4.09.2020р. посадовими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ЕСВАЙР" щодо дотримання податкового законодавства при декларування за червень 2020р. від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.
За результатами проведення вказаної перевірки 15.09.2020р. складено Акт перевірки за №149/15-32-05-06/42287356, у висновках якого встановлено порушення:
- п.44.1, п.44.3, ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет (ряд.18 Декларації) у загальній сумі 1 444 744грн., у тому числі за:
травень 2020р. - 1 141 494грн.,
червень 2020р. - 303 250грн.
- п.44.1, п.44,3, ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації) в сумі 78 970грн. за червень 2020р..
На підставі встановлених порушень, 29.10.2020р. контролюючим органом прийнято:
- податкове повідомлення-рішення №0004530506, яким збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 167 116грн., у тому числі: 1 444 744 - основна сума податкового зобов'язання та 722 372грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- податкове повідомлення-рішення №004250506, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за відповідний період у розмірі - 78 970грн..
Позивач не погоджується із оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки твердження контролюючого органу про недійсність господарської операції не підтверджується з боку податкового органу жодним належним доказом. Натомість, платником податку були надані усі наявні документи первинного бухгалтерського обліку щодо дійсності проведеної господарських операцій позивачем з контрагентами. Крім того, з боку контролюючого органу не було будь-яких зауважень з приводу неправильності оформлення первинних бухгалтерських документів та їх не відповідності ст.9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення скарги, скасування рішення суду та прийняття по справі нової постанови про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки товариством не спростовано належними та допустимими доказами виявлені контролюючим органом під час перевірки порушень та не доведено відсутність порушень вимог податкового законодавства, то податковий орган приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення діяв правомірно, обґрунтовано та в межах чинних норм законодавства України.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з'ясування обставин по справі, не надав належної оцінки представленим первинним документам податкового та бухгалтерського обліку, та помилково вважав, що платником податку допущенні порушення податкового законодавства, у зв'язку із чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у позові, з наступних підстав.
Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що ТОВ «ЕСВАЙР» зареєстровано Печерською районною в місті Києві Державною Адміністрацією - 6.07.2018р. за №10701020000076322, перебуває на обліку в органах державної податкової служби, основний вид економічної діяльності - Оптова торгівля металами та металевими рудами (код 46.72).
З 31.08.2020р. по 4.09.2020р., державними ревізорами ГУ ДПС в Одеській області на підставі направлень, виданих ГУ ДПС в Одеській області та наказу ГУ ДПС в Одеській області від 19.08.2020р. №3682, виданого на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, посадовими особами ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕСВАЙР» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020р. від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100тис.грн. з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах.
За результатами вказаної перевірки, 15.09.2020р. перевіряючими складено акт перевірки за №149/15-32-05-06/42287356 (т.1 а.с.11-30). Під час перевірки, державними ревізорами досліджувалась реальність господарських операцій між ТОВ «ЕСВАЙР» з ТОВ «Імпекс Логістік» та з ТОВ «Укрвторсплав».
Так, у висновках зазначеного акту встановлено порушення дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2020р. у Декларації від'ємного значення з ПДВ, яке визначено з урахуванням від'ємного значення з ПДВ, задекларованого у попередніх звітних періодах, а саме встановлено порушення вимог:
- п.44.1, п.44.3, ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198 ПК України від 2.12.2010р. №2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет (ряд.18 Декларації) у загальній сумі 1 444 744грн., у тому числі за:
- травень 2020р. - 1 141 494грн.,
- червень 2020р. - 303 250грн.
- п.44.1, п.44,3, ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України від 2.12.2010р. №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19 Декларації) в сумі 78 970грн. за червень 2020р. (т.1 а.с.29).
На підставі встановлених порушень, 29.10.2020р. ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- за №0004530506, яким ТОВ «ЕСВАЙР» збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 167 116грн., у тому числі: 1 444 744грн. - основна сума податкового зобов'язання та 722 372грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- за №0004250506, яким ТОВ «ЕСВАЙР» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за відповідний період у розмірі - 78 970грн. (т.1 а.с.8-9).
Підставами прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало те, що під час проведення податковим органом перевірки, товариством не було надано податковому органу усіх первинних документів, які б підтверджували дійсність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Перевіряючи правомірність дій та рішень податкового органу, з урахування підстав, за якими позивач пов'язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного.
У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За правилами п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У відповідності до п.185.1 ст.185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а)постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б)постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г)вивезення товарів за межі митної території України; е)постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Положеннями п.187.1 ст.187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.198.3 цієї статті ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
За правилами п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.
Отже, судова колегія зазначає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Положеннями п.200.14. ст.200 ПК України передбачено, якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Приписами абз.2,3 п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Приписами ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
У відповідності до ч.1 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За правилами ч.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.
Отже, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено завищення задекларованих ТОВ «ЕСВАЙР» показників в наслідок врахування у складі податкового кредиту нереальних операцій з придбання товарів/послуг на загальну суму 171 9700грн. у контрагентів-постачальників ТОВ «Імпекс Логістик» в травні 2020р. на суму ПДВ 1 220 464грн. та ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» у червні 2020р. на суму ПДВ 499 236грн..
Так, апеляційним судом встановлено, що 1.02.2019р. між ТОВ «ЕСВАЙР» та ТОВ «Імпекс Логістік» укладено договір поставки за №01/02-19, відповідно до предмету якого Постачальник (ТОВ «Імпекс Логістік») зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «ЕСВАЙР») прийняти та оплатити на умовах даного Договору Заготовку мідну для волочіння (катанка), найменування, асортимент, кількість (тоннаж), ціна та загальна вартість якої визначаються в Додатках до Договору (Специфікаціях). Якість Продукції, що поставляється за цим Договором повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам (а.с.36-38 т.1).
25.05.2020р. ТОВ «ЕСВАЙР» та ТОВ «Імпекс Логістік» укладено Специфікацію №35 до договору поставки №01/02-19 на поставку товару - Заготовки мідної для волочіння (катанка) 7т на загальну суму 7 322 784грн. (ПДВ - 1 220 464грн.) (а.с.39 т.1). Доставка Продукції здійснюється Покупцем зі складу Продавця за адресою 65025, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А. Умови оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки, можлива передоплата.
ТОВ «Імпекс Логістик» здійснює діяльність пов'язану з придбанням та реалізацією алюмінієвого металобрухту та виробів з нього (код УКТ ЗЕД 7602). ТОВ «Імпекс Логістик» придбає послуги переробки давальницької сировини брухту міді у заготовку мідну для волочіння (катанка) 8 мм у ТОВ «ДИФЕНС-МЕТАЛ», в якого зокрема орендує складські приміщення площею 300кв.м.
Тобто, ТОВ «Імпекс Логістик» здійснює придбання металобрухту та передає його на подальшу переробку ТОВ «ДИФЕНС-МЕТАЛ» для виготовлення заготовки мідної для волочіння (катанка) 8мм, тобто готової продукції, яку в подальшому реалізує іншим підприємствам, зокрема ТОВ «ЕСВАЙР».
Виходячи із зазначеного, судова колегія зазначає, що ТОВ «Імпекс Логістик» не придбає заготовку мідну для волочіння (катанка) 8мм, а отримує її внаслідок переробки металобрухту, як готову продукцію за відповідним договором з ТОВ «ДИФЕНС-МЕТАЛ».
Так, ТОВ «ЕСВАЙР» було отримано заготовку мідну для волочіння (катанка) 8мм від ТОВ «Імпекс Логістик», що підтверджується видатковими накладними за №112 від 25.05.2020р. та за №113 від 26.05.2020р. у загальній кількості - 43,588 тон (т.1 а.с.110-111).
На підставі вказаного, ТОВ «Імпекс Логістик» зареєструвало податкові накладні за №332 від 25.05.2020р. та за №340 від 26.05.2020р. на загальну суму -7 322 784грн., в т.ч. ПДВ - 1 220 464грн..
Також, підтвердженням реальності господарської операції за видатковими накладними за №112 від 25.05.2020р. та за №113 від 26.05.2020р., зокрема є виписка по банківському рахунку ТОВ «ЕСВАЙР» за №ЕТА463281680000000026005333922 за період з 1.04.2020р. по 30.06.2020р. щодо здійснення оплати на користь ТОВ «Імпекс Логістик» грошових коштів у загальній сумі - 6 330 000грн. (т.1 а.с.57-59).
Що стосується господарських операцій між позивачем та ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», то судова колегія зазначає наступне.
12.05.2020р. між ТОВ «ЕСВАЙР» та ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» укладено договір поставки за №12/05-20, відповідно до предмету якого Постачальник (ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ») зобов'язується поставити, а Покупець (ТОВ «ЕСВАЙР») прийняти та оплатити на умовах даного Договору Заготовку мідну для волочіння (катанка), найменування, асортимент кількість (тоннаж), ціна та загальна вартість якої визначаються в Додатках до Договору (Специфікаціях). Якість Продукції, що поставляється за цим Договором повинна відповідати діючим державним (галузевим) стандартам та/або технічним умовам (т.1 а.с.31-33).
8.06.2020р. ТОВ «ЕСВАЙР» та ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» укладено Специфікацію №4 до договору поставки №12/05-20 на поставку товару - Заготовки мідної для волочіння (катанка) 7т на загальну суму 1 260 000грн. (ПДВ - 210 000) (а.с.34 т.1). Доставка Продукції здійснюється Покупцем зі складу Продавця за адресою 65025, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А. Умови оплати за Товар - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня поставки, можлива передоплата (т.1 а.с.34).
Основним видом діяльності ТОВ «УКРАВТОРСПЛАВ» є діяльність посередників у торгiвлi паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (код 46.12).
Першою подією, яка стала підставою для реєстрації податкової накладної була передплата за товар 26.06.2020р. у загальній сумі - 4350 000грн., що зокрема підтверджується банківською випискою по рахунку НОМЕР_1 за період з 1.04.2020р. по 30.06.2020р..
Відповідно до зазначеного ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» зареєстрував податкову накладну №36253 від 26.06.2020р. на загальну суму - 2 995 418,4грн, в т.ч. ПДВ - 499 236,4грн..
В подальшому, ТОВ «ЕСВАЙР» було отримано заготовку мідну для волочіння (катанка) 8 мм від ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» за видатковою накладною №7 від 30.06.2020 у загальній кількості - 7 тон.
Як вбачається із Акту перевірки на сторінці 15, абзц.4-5 зазначено, що за даними карти №6 за червень 2020р. складського обліку матеріалів за формою М-12 на залишку рахується - 7 тон заготовки мідної для волочіння (катанка) 8 мм від ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», яка була отримана ТОВ «ЕСВАЙР» за відповідною видатковою накладною №7 від 26.06.2020р..
Тобто, судова колегія зазначає, що наявність заготовки мідної для волочіння (катанка) 8мм на складі ТОВ «ЕСВАЙР» та відповідний рух коштів свідчить по реальність господарських операцій з ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ».
Окрім того, слід зазначити, що вказана заготовка мідна ТОВ «ЕСВАЙР» за договором №01\07-20 від 1.07.2020р. була передана - ТОВ «Європан» для подальшої переробки в стренгу мідну струмопровідну та дріт мідний різних січень у загальній кількості - 7 000кг, відповідно до видаткової накладної за №РН-0000020 від 1.07.2020р.. Вказані обставини також підтверджуються, зокрема, актом наданих послуг за №307 від 10.07.2020р., в якому зазначена кількість готової продукції.
В подальшому, вказану готову продукцію - стренгу мідну струмопровідну та дріт мідний різних січень було реалізовано на адресу ТОВ «Експерт-кабель», відповідно до умов договору поставки за №25\06-20 від 25.06.2020р.. Відповідно до специфікації №1 до Договору, ТОВ «Експерт-кабель» було придбано 7 000кг мідного дроту різних січень, що також підтверджується видатковою накладною за №РН-0000021 від 10.07.2020р..
Що стосується відсутності товарно-транспортних накладних, то судова колегія зазначає, що для здійснення господарської діяльності, ТОВ «ЕСВАЙР», орендує офісні, складські та виробничі приміщення у ТОВ «ДИФЕНС-МЕТАЛ» (код ЄДРПОУ 37679873) за адресою: 21-й км. Старокиївської дороги 21-А, загальною площею 310кв.м., згідно Договору оренди №03/08-18 від 3.08.2018р..
В свою чергу ТОВ «Імпекс Логістик» також орендує у ТОВ «ДИФЕНС-МЕТАЛ» складські приміщення площею 300кв.м.
ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» також орендує склад у ТОВ «ДИФЕНС-МЕТАЛ» за адресою: м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги» 21-А.
Враховуючи вказане, судова колегія зазначає, що для переміщення товару (заготівки мідної (катанки) 8мм) зі складів постачальників ТОВ «Імпекс-Логістик», ТОВ «Укрвторсплав» на склад покупця ТОВ «ЕСВАЙР» не було доцільності залучати вантажний автомобільний транспорт, адже склади розташовані за єдиною адресою.
При цьому, для переміщення та прийняття покупцем товару використовувався орендований автонавантажувач згідно договору надання послуг технікою за №01/01-19 від 1.01.2019р., укладений між ТОВ «ЕСВАЙР» та ТОВ «ДИФЕНС-МЕТАЛ» (т.2 а.с.4-5), предметом якого є надання послуг ТОВ «ЕСВАЙР» автонавантажувачем «Komatsu FD30T» з вилковим захватом, державний номер НОМЕР_2 .
У відповідності до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №МД-0000157 за травень 2020р. виконавцем були проведенні роботи по договору за №01/01-19 від 1.01.2019р. автонавантажувачем «Komatsu FD30T» 31год. на загальну вартість з ПДВ 3 534грн. (ПДВ 589) (т.2 а.с.6). Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за №МД-0000157 за червень 2020р. виконавцем були проведенні роботи по договору за №01/01-19 від 1.01.2019р. автонавантажувачем «Komatsu FD30T» 6год. на загальну вартість з ПДВ 684грн. (ПДВ 114грн.) (т.2 а.с.7).
Окрім того, 20.12.2019р. наказом ТОВ «ЕСВАЙР» за №5-к прийнято на роботу ОСОБА_1 на посаду водія автотранспортних засобів (т.2 а.с.8).
Отже, судова колегія зазначає, що під час закупівлі товару у ТОВ «Імпекс Логістик» та ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ» вантажні перевезення автомобільним транспортом не здійснювалися, оскільки складські приміщення ТОВ «ЕСВАЙР» знаходяться за тією ж адресою, що і складські приміщення ТОВ «Імпекс Логістик.» та ТОВ «УКРВТОРСПЛАВ», а саме: Україна, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А, а тому у здійсненні перевезень товару автомобільним транспортом не було необхідності. При цьому для переміщення товару використовувався автонавантажувач, орендований на підставі договору надання послуг технікою №01/01-19 від 1.01.2019р..
Що стосується обліку придбаного товару, то судова колегія зазначає, що в даному випадку документом, яким підтверджується здійснення складського обліку є Картка складського обліку матеріалів форми М-12, ведення якої передбачено наказом Міністерством статистики України за №193 від 21.06.1996р. «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».
Вказана картка застосовується для обліку руху матеріалів на складі за кожним сортом, видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться відповідальною особою (комірником, зав. складом). Записи у картці виконують на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.
Як вбачається із матеріалів справи, що судом першої інстанції не витребовувались та не досліджувались докази обліку придбаного товару позивачем.
Проте, позивачем при подачі апеляційної скарги були надані відповідні картки складського обліку матеріалів, які заповнені в період травень, червень 2020р. та які підтверджують наявність на складі придбані товариством у спірний період матеріали (т.2 а.с.45-48).
Аналізуючи вищевказане, судова колегія вважає, що фактичні обставини справи та надані первинні бухгалтерські документи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Що стосується посилань податкового орану в акті перевірки як на підставу порушень податкового законодавства на те, що контрагенти пози вача не мають основних засобів, трудових ресурсів, не співпадають дані із різноманітних баз даних, які ведуться для службового використання ДПС, судова колегія зазначає наступне.
У відповідності до ч.2 ст.215 ЦК України, нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом.
Судова колегія зазначає, що в Акті перевірки не наведено жодної норми законодавства, якою встанов лена недійсність вищезазначених договорів.
Також, судова колегія зазначає, що відсутні судові рішення щодо контрагентів позивача, якими б встановлювались факти протиправної поведінки позивача чи його контрагентів.
Договори, які укладені між позивачем та його контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку із чим існує презумпція правомір ності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.
Приписами ст.204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України. Вказана норма встановлює презумпцію право мірності рішень платника податку в тому, що в разі, якщо норма закону чи іншого норма тивно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різ них нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.
Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування пода тком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.
Отже, судова колегія вважає, що висновки ДПС про не поставку чи ненаданні послуг, чи невиконання робіт вищевказаними контрагентами позивача ґрунтуються на припущеннях та не підт вердженні посиланнями на будь-які первинні документи.
Враховуючи той факт, що у позивача на момент проведення перевірки були та є в наявності всі первинні та бухгалтерські документи, які підтверджують факт поставки товару контрагентами на користь позивача й використання їх в подальшій господарській діяльності, посилання ДПС на порушення вимог податкового законодавства в обґрунтування своєї позиції є необґрунтованим та помилковим.
Аналогічний висновок викладений в постанові ВАС України від 14.11.2012р. по справі за №К9991/50772/12.
Окрім того, судова колегія зазначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'я зань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів чи контрагентів другої чи третьої ланки, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Товари ство не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами чи контрагентами контрагентів товариства своїх зобов'я зань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових право відносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотримання його постачальниками правил оподаткування, а саме: платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом чи контрагентами контрагентів товариства податко вих зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності за мкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій Позивача та його постачальників чи постачальників постачальника товариства для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
Підприємство не зобов'язане мати власні основні засоби, нерухоме майно, обла днання, навіть персонал, оскільки майно можливо взяти в оренду, персонал залучати шляхом, наприклад, укладання договору підряду.
Платник податків, який сумлінно придбав товар в особи, що порушує вимоги подат кового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, як що він здійснював реальну господарську операцію та не знав про «дефекти» правового статусу свого контрагента.
Аналогічний висновок викладений у постанову Верховного суду України від 9.09.2008р. (в ЄДРСР №2362425), постанову Верховного суду від 23.01.2018р. по справі за №К/9901/466/18 (2а-6686/12/1470), від 29.03.2019р. по справі №808/3412/16.
Окрім того, вказаний підхід до вирішення податкових конфліктів відображений у судових рішен нях Європейського суду. У рішенні в справі «Інтерсплав» проти України» та абсолютно однозначно визначено, що платника податків може бути притягнено до відповідальності за зловживання у сфері оподаткування тільки в тому випадку, якщо доведена його безпо середня залученість у ці зловживання. А у справі «Булвес проти Болгарії» (заява №5991/03), відповідно до п.714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчас ного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею.
При вирішення податкових спорів, слід виходити із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.
Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином офор млених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отри мання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких до кументах.
Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумов ними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас такі докази податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських опера цій не спростовано, як і не зазначено жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умовами договорів не виконано.
В акті перевірки не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросо вісність саме позивача, як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності своїх контрагентів.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковий орган не надав належну оцінку поданим первинним документам у їх сукупності, а обмежився тільки висновком акту і тими обставинами, які були встановлені під час перевірки.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції уваги на вказані обставини не звернув, належної оцінки не дав та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ЕСВАЙР».
Виходячи з наведеного, судова колегія вважає за необхідним рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти по справі нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСВАЙР» - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2021р. - скасувати.
Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВАЙР" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0004530506 від 29.10.2020р. прийняте Головного управління ДПС в Одеській області.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №004250506 від 29.10.2020р. прийняте Головного управління ДПС в Одеській області.
Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м.Одеса, вул.Семінарська,5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСВАЙР" (65025, м.Одеса, 21-й км Старокиївської дороги, 21-А, код ЄДРПОУ 42287356) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 52 550грн.. Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлений 26 травня 2021р.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: Ю.В. Осіпов
В.О. Скрипченко