28.08.07р.
Справа № А23/288
За позовом Приватного підприємства "Астім", м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області
про визнання неправомірною перевірки, скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.06 № 0001042303/0, № 0001032303/0, від 24.11.06 № 0001042303/1, № 0001032303/1, від 04.04.07 № 0001032303/3, № 0001042303/3.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Ковальчук В.В. - дов. від 16.07.07 № 753, представник
Від відповідача: Горбань В.М. - дов. від 18.07.07 № 17565/Г/100, головний держподатковий ревізор-інспектор
Прошакова М.В. - дов від 10.01.07 № 127/А/100, головний держподатковий інспектор
Пурис Н.І. - дов. від 23.05.07 № 10888/П/100, старший держподатковий інспектор юр.відділу
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати неправомірною виїзну позапланову перевірку Приватного підприємства "Астім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.02 по 30.06.04 та скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №0001042303/0, №0001032303/0 від 04.10.06; №0001042303/1, №0001032303/1 від 24.11.06; №0001042303/3, №0001032303/3 від 04.04.07.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені вимоги ст.ст.11№, 11І Закону України "Про державну податкову службу в Україні", оскільки в акті не зазначено жодної з підстав проведення перевірки за період з 01.04.02 по 30.06.04, направлення на перевірку та копія наказу про проведення позапланової виїзної перевірки позивачу не вручались.
Також відповідачем порушені вимоги Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 щодо передбачених вимог оформлення виїзних позапланових перевірок, змісту акту: за місцезнаходженням позивача податкова інспекція перевірку не проводила, на місце не виїздила, документи фінансово-господарської діяльності не перевіряла. Фактично сума податкового зобов'язання визначена за непрямим методом за відсутністю на це правових підстав. Факти виявлених порушень не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що перевірка проведена на підставі ст.11№ Закону України "Про державну податкову службу в Україні" згідно наказу від 22.09.06 № 656, направлення від 2.09.06 № 2011 та на виконання постанови старшого слідчого прокуратури Центрально-Міського району у м. Кривому Розі від 07.09.06. Під час перевірки встановлено, що позивач не підтвердив витрати за ІІ квартал 2004 року, податковий кредит за квітень, травень, червень 2004 року відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, податковими накладними.
26.07.07 позивачем в судовому засіданні подана заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить у тому числі визнати неправомірними дії посадової особи Центральної міжрайонної державної податкової інспекції - завідуючого сектором взаємодії із правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи, інспектора податкової служби І рангу Горбань В.М. щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Астім", проведеної згідно акта від 27.09.06 №601/230/31386408.
Виходячи з суті позовних вимог, викладених в позовній заяві, змісту збільшених позовних вимог, судом з'ясовано, що в даному випадку позивачем збільшені позовні вимоги.
Згідно ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право збільшити розмір позовних вимог.
Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням податкових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Внаслідок викладеного судом не прийнята заява позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.
07.08.07 позивач в судовому засіданні подав заяву про зміну позовних вимог, в якій просить визнати неправомірною позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.02 по 30.06.04, проведену згідно акта від 27.09.06 № 601/230/31386408;
- визнати неправомірними дії посадової особи посадової особи Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області - завідуючого сектором взаємодії із правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи, інспектора податкової служби І рангу Горбань В.М. щодо проведення позапланової виїзної перевірки ПП "Астім", проведеної згідно акта від 27.09.06 №601/230/31386408;
- скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001042303/0, № 0001032303/0 від 04.10.06 Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області № 0001042303/1, № 0001032303/1 від 24.11.06, № 0001032303/3, № 0001042303/3 від 04.04.07.
Заява про зміну позовних вимог судом не прийнята до розгляду, оскільки фактично цією заявою позивач збільшує позовні вимоги, а не змінює їх, що суперечить ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України.
07.08.07 позивачем подано письмове клопотання про призначення судово-бухгалтерської експертизи для встановлення розміру фактично понесених витрат ПП "Астім" за перевіряємий період.
Відповідач проти призначення експертизи заперечує.
Виходячи з обставин справи, суд не вбачає підстав, передбачених ст. 81 КАС України, для призначення судової експертизи, у зв'язку з чим клопотання залишено без задоволення.
09.08.07 відповідачем подано письмове клопотання про закриття провадження у справі в частині визнання неправомірною виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства "Астім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.02 по 30.06.04 з тих підстав, що зазначена справа не підвідомча господарському суду тому не може розглядатися судом в порядку адміністративного судочинства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Центральною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі (відповідачем) проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.02 по 30.06.04, за результатами якої складений акт від 27.09.06 № 601/230/31386408.
Як зазначено в акті перевірки, підтверджено наявними в матеріалах справи документами, перевірка проведена на виконання постанови старшого слідчого прокуратури Центрально-Міського району у м. Кривому Розі від 07.09.06 про призначення документальної перевірки , винесеної в межах кримінальної справи № 58049328, порушеної стосовно посадових осіб позивача, в діях яких вбачаються ознаки злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ст.209 КК України.
Про проведення позапланової перевірки відповідачем виданий наказ від 22.09.06 № 656, виписано направлення від 22.09.06 № 2011 завідуючому сектору взаємодії із правоохоронними органам відділу контрольно-перевірочної роботи, інспектору податкової служби Горбаню В.М., які пред'явлені директору ПП "Астім", про що свідчить його особистий підпис на наказі від 22.09.06 та розписці № 2011 від 27.09.06 (т.1 а.с.30, 32).
27.09.06 позивачем складено письмове пояснення -незгода з проведенням перевірки, відмова в підписанні акту перевірки № 601/230/31386408 від 27.09.06 з тих підстав, що повідомлення про перевірку отримано 27.09.06 разом із складеним актом, після обшуку, проведеного 07.02.05 і вилучення документів, необхідно поновити документи, які повернені не в повному обсязі в серпні 2005 року.
Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проводилась в приміщенні відповідача, що не суперечить нормам чинного законодавства, під час перевірки відповідачем були використані установчі документи, податкова звітність, банківські виписки руху грошових коштів позивача.
Листами від 27.12.05 № 31085/10/230, від 03.04.06 № 7486/10/230 відповідач просив у зв'язку з проведенням позапланової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.04 по 30.09.05 надати для перевірки необхідні первинні бухгалтерські, розрахункові та податкові документи, реєстри бухгалтерського та податкового обліку, звітність та інші документи, які свідчать про ведення фінансово-господарської діяльності підприємства у зазначений період.
Листом від 29.12.05 № 29/1 позивач повідомив відповідача про те, що надати витребувані відповідачем первинні документи для перевірки не надається можливим у зв'язку з тим, що первинні документи позивача були вилучені на підставі постанови Жовтневого районного суду від 04.02.05 "Про проведення обшуку за адресою: м. Кривий Ріг, вул.О.Брозовського, 88/77". Вилучені документи були повернуті підприємству у серпні 2005 року, але не у повному обсязі. Первинну документацію позивач зобов'язувався поновити та подати для перевірки у термін до 31.03.06.
На момент проведення даної перевірки позивачем первинні документи в повному обсязі не поновлені, у зв'язку в чим перевірка проводилась відповідачем за наявними документами. Позивач посилається на той факт, що у лютому 2005 року відповідачем при обшуку незаконно були вилучені всі документи позивача у зв'язку з порушенням кримінальної справи відносно приватного підприємства "Набіско". З цієї причини, як зазначає позивач, не було можливості поновити та надати для перевірки первинні документи.
Відсутність первинних документів на підприємстві з будь-яких причин не є підставою для неможливості проведення позапланової перевірки підприємства, в тому числі на виконання постанови слідчого прокуратури.
Право органів державної податкової служби на проведення перевірки платника податку, порядок проведення планових та позапланових перевірок передбачені чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про державну податкову службу в Україні".
Відповідно до ст. 11№ цього Закону обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Згідно ст.114 Кримінально-процесуального кодексу України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.
Таким чином, порушення при проведенні позапланової перевірки з боку відповідача судом не вбачаються.
Щодо вимог позивача про визнання виїзної позапланової перевірки Приватного підприємства "Астім" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.02 по 30.06.04 неправомірною суд вважає, що в цій часині позовних вимог провадження в адміністративній справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.
За своєю правовою суттю такі вимоги позивача -є вимогами про встановлення певного факту.
Відповідно до п. 6 Розділу VІІ Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів місцеві господарські суди вирішують за правилами Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року.
Підвідомчість -це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Підвідомчість справ господарським судам визначена в ст.12 ГПК України, відповідно до якої в редакції на момент набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Справи про встановлення певних фактів в якості окремої самостійної позовної вимоги, зокрема, про встановлення перевірки податкового законодавства неправомірною, господарським сулам не підвідомчі. Стаття 1 ГПК України надає право підприємствам, установам, організаціям, громадянам, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, звертатися за захистом своїх порушених або оспорюваних законом інтересів до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських прав.
Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа лише за захистом своїх порушених прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.
В чому саме полягає порушення законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача самим фактом позапланової перевірки, приймаючи до уваги, що право органів державної податкової служби на проведення перевірок платників податку взагалі (зокрема, позапланових перевірок) передбачене чинним законодавством України, позивачем не визначено, із матеріалів справи не вбачається.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено підвідомчість справ адміністративним судам (компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ). Відповідно до встановленого цією статтею переліку, який є вичерпний, компетенція адміністративних судів поширюється на спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справи по вимогам про визнання неправомірними перевірок органів державної податкової служби до компетенції адміністративних судів не належать.
З огляду на викладене, правомірність позапланової перевірки не може бути оскаржена в господарському суді в порядку адміністративного судочинства. Розгляд таких справ віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів.
В результаті проведеної відповідачем позапланової перевірки встановлено відсутність факту ведення податкового обліку.
Перевіркою визначення валового доходу шляхом перевірки банківських виписок заниження позивачем скоригованого валового доходу за перевіряє мий період не встановлено.
Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за ІІ квартал 2004 року у розмірі 2107100,00 грн. (загальна сума валових витрат за даними поданої позивачем декларації про прибуток -3138300,00 грн., за даними перевірки -1031200,00 грн.).
Перевіркою встановлено, що в порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем не підтверджені витрати за ІІ квартал 2004 року відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, у зв'язку з чим відповідачем зроблений висновок про заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2004 року на суму 526700,00 грн.
Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі: в квітні 2004 року -на 117760,00 грн., у травні 2004 року -на 131605,00 грн., у червні 2004 року -на 171853,00 грн.
В порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем не підтверджений податковий кредит за зазначені періоди відповідними податковими накладними, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, у зв'язку з чим податок на додану вартість за висновком відповідача занижено на 421218,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 04.10.06 прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0001032303/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 790100,00 грн., з них основний платіж - 526700,00 грн., штрафні санкції -263400,00 грн.
№ 0001042303/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 631827,00 грн., з них основний платіж - 421218,00 грн., штрафні санкції -210609,00 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення відповідача залишені без змін, скарги без задоволення.
24.11.06 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0001032303/1, № 0001042303/1; 25.01.07 -податкові повідомлення-рішення: № 0001032303/2, № 0001042303/2; 04.04.07 - податкові повідомлення-рішення: № 0001032303/3 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 790100,00 грн, № 0001042303/2 -про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 631827,00 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.
Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.
Виходячи з наведених правових норм, платник податку може заявити про втрату, знищення або зіпсуття відповідних розрахункових, платіжних та інших документів незалежно від причин такого знищення, зіпсуття, втрати. Крім того, на платника податку покладається обов'язок здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.
Докази в підтвердження того факту, що позивач звертався з відповідною заявою та здійснював відповідні, необхідні для поновлення зазначених вище документів, заходи в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.
Первинні документи в підтвердження обґрунтованості віднесення до складу валових витрат відповідних сум за ІІ квартал 2004 року позивачем ні під час перевірки, ні під час вирішення даного спору не подані, у зв'язку з чим в силу прямої норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" непідтверджені відповідними документами витрати позивача не можуть визнаватися валовими витратами, внаслідок чого висновок відповідача про завищення загальної суми валових витрат за ІІ квартал 2004 року у розмірі 2107100,00 грн. є правильним.
Закон України "Про податок на додану вартість" встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7).
Відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем зроблений правильний висновок про безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 421218,00 грн. за визначені в акті перевірки податкові (звітні) періоди.
Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Позивачем під час вирішення спору не поданий, в тому числі на вимогу суду, жодний первинний документ в підтвердження правомірності ведення податкового обліку, не зважаючи на той факт, що частина документів за твердженням позивача була поновлена.
Надаючи ч.5 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України право суду збирати докази з власної ініціативи, цей Кодекс при цьому не покладає на суд обов'язку здійснювати дії замість позивача по розшуку та поновленню документів та інших доказів позивача.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що в даному випадку позивач не звільнений від обов'язку доведення правомірності включення відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту відповідних податкових періодів, такі докази позивачем не подані, суд вважає, що правові підстави для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.94, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області від 04.10.06 № 0001042303/0, № 0001032303/0, від 24.11.06 № 0001042303/1, № 0001032303/1, від 04.04.07 № 0001032303/3, № 0001042303/3 в позові відмовити.
В решті позовних вимог провадження у справі закрити.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
12.09.07
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна