Справа№938/254/21
Провадження № 2/938/130/21
26 травня 2021 року, суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Бучинський А.Б., в селищі Верховина, Верховинського району, Івано-Франківської області, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 гривень на кожну дитину, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що в шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу, діти залишилися проживати з нею, вона не працює, а тому їй важко самостійно утримувати належний рівень матеріального забезпечення дітей. Відповідач в добровільному порядку час від часу надавав дітям кишенькові гроші, однак на їх утримування кошти їй не надавав. На її прохання надавати кошти на утримання дітей відмовився, хоча має змогу такі надавати, так як є працездатним, являється підприємцем та володіє точкою на Верховинському ринку та займається торгівлею фармацевтичних товарів, а тому просить стягувати аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі 2000 гривень щомісячно на кожну дитину.
Ухвалою суду від 27.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено відповідачу про його право на надання відзиву на позовну заяву.
Відповідач ОСОБА_2 , у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З врахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
У відповідності до вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Законом передбачена рівність такого обов'язку.
З врахуванням положень ч.ч. 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Як вбачається із свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 виданого 29.10.2012 та серія НОМЕР_2 виданого 27.02.2015 виданих Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Верховинського районного управління юстиції в Івано-Франківської області (а.с.6,7) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Судом встановлено, що неповнолітні діти проживають та знаходяться на утриманні матері ОСОБА_1 , дані обставини не спростовані відповідачем по справі.
В той же час позивач в позові зазначає, що відповідач матеріальної допомоги на утримання неповнолітніх дітей не надає, хоча в силу вимог закону зобов'язаний таку надавати та будучи працездатним та являючись підприємцем, має можливість її надавати.
А тому, з врахуванням наведеного, вимога позивача про стягнення аліментів з відповідача на утримання неповнолітніх дітей є підставною.
При визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд виходить з наступного.
Згідно статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Відповідно до ст. 182 СК України (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2037-VIII від 17.05.2017 р.), при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За частинами першою, другою статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, який підлягає індексації відповідно до закону.
При визначенні розміру аліментів, суд враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дітей, те, що відповідач є здоровою та працездатною людиною, інших аліментних зобов'язань не має та виходячи з визначеного законодавством рівного обов'язку батьків щодо утримання неповнолітніх дітей, прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, приходить до висновку про те, що слід визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1600,00 грн., щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що з врахуванням наданої допомоги матір'ю дітей, забезпечить їм, належні умови для існування, повноцінного розвитку та належних умов проживання, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Разом з тим, суд приходить до переконання про те, що визначення позивачкою розміру аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі по 2000,00 гривень щомісячно на кожну дитину є безпідставними, оскільки позивачем не підтверджено відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України жодними належними та допустимими доказами наявності у відповідача доходів, що здатні забезпечити виплату ним аліментів у запропонованому позивачкою розмірі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача в рахунок держави судовий збір в розмірі 908,00 гривень.
Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 1600 гривень 00 копійок (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок), щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду 21 квітня 2021 року і до досягнення дітьми повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів ізОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі, в межах суми платежу за один місяць на кожну дитину, в розмірі 1600 гривень 00 копійок (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок).
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривень 00 копійок (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя: Бучинський А.Б.