про повернення позовної заяви
25 травня 2021 року Справа № 480/3355/21
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Соп'яненко О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчи нити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчи нити дії.
Просить визнати протиправною бездіяльність Сумської міської ради щодо не розгляду документів на передання земельної ділянки в оренду поданих ОСОБА_1 ; зобов'язати Сумську міську раду на найближчий сесії здійснити розгляд документів ОСОБА_1 в частині передачі земельної ділянки площею 0,0426 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0042, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в оренду.
Разом із позовною заявою позивачка подала до суду заяву, в якій просила поновити пропущений строк, встановлений для звернення до адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Причинами пропущеного строку ОСОБА_1 зазначила, що після подання необхідних документів з метою оренди земельної ділянки листом від 20.03.2019 №Ш-1109/06.01-21 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомив її, що у Сумській міській раді відсутні правові підстави для надання цієї земельнної ділянки їй у користування, оскільки згідно з кадастровою зйомкою проведеною при виконанні робіт з інвентаризації цієї земельної ділянки об'єкти нерухомого майна відсутні. Після чого, позивачка зверталась до Держгеокадастру з проханням виправити помилку, але отримала відповідь про те, що виправлення робиться за проханням власника земельної ділянки, тобто Сумської міської ради. Позивачка вдруге зверталась до Сумської міської ради, із заявою про звернення до Держгеокадастру щодо виправлення помилки, але отримала відповідь від 05.06.2020 № Ш-986/06.01-18, якою питання виправлення помилки не вирішено. У червні 2020 року позивачка звернулась до суду із позовною заявою, в якій просила зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0, 0426 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0042: АДРЕСА_1 шляхом відображення на ній контурів розташованого нерухомого майна позивачки. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у справі № 480/4065/20 у задоволенні вказаного позову їй відмовлено. Стверджує, що з огляду на вищезазначене є підстави для поновлення строку звернення до суду.
Однак суд визнав таку причину пропуску строку звернення до суду неповажною і ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 позов було залишено без руху, позивачці було надано строк на усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав пропуску строку звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вказаної ухвали, позивачка подала до суду клопотання про визнання причин пропущення строку звернення до суду поважними та його поновлення. В обґрунтування клопотання зазначає, що з 2018 року в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходилась справа №592/1500/18 за її позовом до Сумської міської ради про зобов'язання вчинити дії та зустрічним позовом Сумської міської ради до позивачки про припинення права власності на нерухоме майно. Рішення у вищезазначеній справі набрало законної сили 09.01.2019. У вищезазначеній справі з 15.02.2018 по 29.01.2019 було забезпечено позов шляхом заборони Сумській міській раді розпоряджатися земельною ділянкою площею 0,0462 га., кадастровий номер 5910136600:18:005:0042, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . Стверджує, що у зв'язку із розглядом судами вищезазначеної справи вона не зверталась до суду із позовною заявою.
Також причиною пропуску строку звернення до суду позивачка зазначає, що після отримання листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради , з якого вбачалось про відсутність у Сумської міської ради правових підстав для надання земельної ділянки у користування ОСОБА_1 , оскільки згідно з кадастровою зйомкою проведеної при виконанні робіт з інвентаризації цієї земельної ділянки об'єкти нерухомого майна відсутні. Позивачка звернулась до Держгеокадастру з проханням виправити помилку, але нею отримано відповідь з посиланням на те, що виправлення робиться за проханням власника земельної ділянки, тобто Сумської міської ради. Позивачка вдруге звернулась до відповідача , однак питання випралення помилки не вирішилось. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії, в якій просила скасувати Державну реєстрацію за Сумською міською радою земельної ділянки площею 0,0426 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0042, за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області внести зміни до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 0,0426 га, кадастровий номер 5910136600:18:005:0042, за адресою: АДРЕСА_1 шляхом відображення на ній контурів розташованого нерухомого майна позивача.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 у задоволенні позову відмовлено.
Позивачка стверджує, що після прийняття вищезазначеного рішення у неї виникло право на звернення до суду, що вказує про необхідність в поновленні строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви та зміст клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначено Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Приписами частини першої ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
За приписами ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, відповідно до ч. 1, 2 якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, діюче законодавство обмежує встановленим строком право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Отже, для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
Необхідно зазначити, що пропуск строку передбаченого ч.2 ст. 122 КАС України не є безумовною підставою для повернення позовної заяви або залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено.
За змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами.
Зазначені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 та суд не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Викладені висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2020 у справі 340/1019/19.
Судом встановлено, що предметом даного позову є оскарження бездіяльності Сумської міської ради щодо розгляду документів, поданих позивачкою, для передання земельної ділянки в оренду.
Отже, ОСОБА_1 звернулась до Сумської міської ради 22.03.2018 із заявою про надання рішення про передачу в оренду земельної ділянки. Згідно чинного законодавства, вказана заяву мала бути розглянута Сумською міською радою до 22.03.2018.
Відповідь ОСОБА_2 щодо відсутності правових підстав для надання запитуваної земельної ділянки у користування була надана лише 20.03.2019, що вбачається із матеріалів, доданих до позовної заяви.
Позивачка знала про порушення своїх прав, але звернулась до суду з зазначеним адміністративним позовом 19.04.2021, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.
Посилання позивачки на те, що з 2018 року розглядались судами справи між ОСОБА_1 , Сумською міською радою та Головним управлінням Держгеокадастру у Сумській області не може бути визнані судом поважними причинами пропуску строку, оскільки між сторонами не вирішувалось питання щодо розгляду саме заяви ОСОБА_1 про передачу їй в оренду земельної ділянки.
Отже, у разі оскарження рішення суб'єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведено переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.
Оскільки позивачка у заяві про усунення недоліків поданої позовної заяви на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, не навела будь-яких обставин і не надала відповідних доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість вчасного звернення до суду з позовом, суд вважає, що позивачкою неусунено у встановлений судом строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, що є підставою для її повернення в силу п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою у зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами пункту 9 частини 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами позивачеві.
Разом з тим, ч. 8 ст. 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчи нити дії і додані до неї документи - повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.В. Соп'яненко