17 травня 2021 року справа № 480/1938/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бондаря С.О.,
за участю секретаря судового засідання - Демченко К.І.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Вакули С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1938/21 за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської обласної прокуратури, у якому, з урахуванням уточнень, просить:
- визнати протиправними дії Сумської обласної прокуратури, щодо стягнення (утримання) з нього частини заробітної плати в сумі 12815,74грн;
- стягнути з Сумської обласної прокуратури на його користь незаконно утримані грошові кошти в сумі 12815,74грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, під час роботи в органах прокуратури, 18.08.2019 позивач отримав травму у вигляді перелому руки, внаслідок чого знаходився на лікуванні з 18.08.2019 по 18.10.2019. На підставі листків з тимчасової непрацездатності йому була виплачена допомога з тимчасової непрацездатності з розрахунку 100% середньої заробітної плати. Однак, 24.12.2020, тобто майже через рік після нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності, на його адресу, як прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури, надійшов лист з Сумської обласної прокуратури з вимогою повернути грошові кошти в сумі 12815,74грн., у зв'язку з тим, що під час оплати листків непрацездатності невірно було визначено відсоток нарахування матеріального забезпечення у розмірі 100%. У листі також зазначалося, що після уточнення страхового стажу позивача, відсоток визначення розміру нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності становить 70%. Виконуючи вказану вимогу, позивач перерахував 12815,74грн. на рахунок Сумської обласної прокуратури, який був зазначений у листі. На думку позивача, дії Сумської обласної прокуратури, щодо стягнення (утримання) з нього частини заробітної плати є протиправними, оскільки жодних рішень комісії із страхування про зміну розміру допомоги з тим часової непрацездатності або повідомлень від роботодавця про прийняття таких рі шень, скасування протоколів про їх призначення позивачу під час його трудових ві дносин не надходило. Крім того, відповідач, в силу ст.233 Кодексу законів про працю України, не мав права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
12.04.2021 Сумська обласна прокуратура надала суду відзив на позов, у якому зазначає, що при прийнятті комісією із соціального страхування прокуратури Сумської області рішень про призначення ОСОБА_1 допомоги з тимчасової непрацездатності за листками тимчасової непрацездатності до страхового стажу безпідставно був зарахований період проходження ОСОБА_1 служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС) з 01.06.2012 до 09.12.2016, коли відповідні страхові внески до Фонду соціального страхування не зараховувалися у зв'язку з особливостями проходження служби в ДКВС, статусу службових осіб останньої, отримання ними грошового забезпечення та особливого порядку надання такого забезпечення відповідним службовцям на період їх хвороби, за рахунок коштів державного бюджету. З огляду на це, був проведений відповідний перерахунок та встановлено, шо позивач має підтверджений страховий стаж, який дає право на одержання допомоги з тимчасової непрацездатності лише у розмірі 70% середньої заробітної плати. Як наслідок встановлено факт надлишкової виплати коштів відповідної допомоги у розмірі 12815,74 грн. за листками тимчасової непрацездатності, у зв'язку з чим позивачу запропоновано повернути цю суму, що і було ним зроблено у добровільному порядку, шляхом перерахування цих коштів на рахунок Сумської обласної прокуратури. Тобто, відповідач не вчиняв жодних дій щодо стягнення (утримання) з позивача частини заробітної плати в сумі 12815,74грн.
Ухвалою суду від 25.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою від 26.04.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Вакула С.М. позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши письмові матеріали справи, встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 20.01.2017, спочатку на посаді прокурора Великописарівського відділу Охтирської місцевої прокуратури, а з 29.01.2018 на посаді прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури.
18.08.2019 позивач отримав травму у вигляді перелому руки, внаслідок чого знаходився на лікарняному з 18.08.2019 по 18.10.2019, що підтверджується листками тимчасової непрацездатності: серії АДЧ №127479 та серії АДЧ №127437.
На підставі листків з тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 була виплачена допомога з тимчасової непрацездатності з розрахунку 100% середньої заробітної плати.
22.12.2020 на адресу прокурора Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_1 Сумською обласною прокуратурою був направлений лист, яким позивача повідомлено про те, що під час оплати листків тимчасової непрацездатності у зв'язку з неточними даними щодо страхового стажу позивача невірно було визначено відсоток нарахування матеріального забезпечення у розмірі 100%, внаслідок чого надлишково сплачено за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності допомогу у розмірі 12815,74грн. Після уточнення страхового стажу, відсоток визначення розміру нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності становить 70%.
Зважаючи на вищевикладене Сумська обласна прокуратура просила терміново повернути зайво виплачені кошти в сумі 12815,74грн. на рахунок Сумської обласної прокуратури (а.с.37-38).
ОСОБА_1 пристав на прохання Сумської обласної прокуратури та 24.12.2020 через ПриватБанк перерахував кошти в сумі 12815,74грн. на відповідний рахунок Сумської обласної прокуратури (а.с.39).
24.12.2020 ОСОБА_1 був звільнений з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» (а.с.29).
Вважаючи дії Сумської обласної прокуратури щодо «стягнення (утримання) з нього частини заробітної плати в сумі 12815,74грн.», ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи прокуратури України та їх посадові особи зобов'язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі по тексту - Закон №16/98-ВР) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-ХІV (далі - Закон №1105-ХІV), який набрав чинності 01.01.2015.
Статтями першими Законів № 16/98-ВР і № 1105-ХІV передбачено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.
Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом (ст. 4 Закону № 1105-ХІУ).
Відповідно до ст.11 Закону № 1105-ХІV одним із джерел формування коштів фонду є страхові внески страхувальників та застрахованих осіб, а одним із видів соціального страхування є страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
До суб'єктів соціального страхування відносяться застраховані особи, члени їх сімей або інші особи у випадках, передбачених цим Законом, страхувальник та страховик.
За приписами ст. 12 Закону № 1105-XIV страховими внесками є кошти відрахувань на окремі види загальнообов'язкового державного соціального страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», кошти, що надходять від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Саме за рахунок цих коштів повинна бути забезпечена виплата застрахованим особам матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Статтею 3 Закону № 1105-XIV визначено, що одним із принципів соціального страхування є диференціація розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
- 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
- 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п'яти років;
- 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;
- 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.
Отже, розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від розміру страхового стажу.
Згідно із ст. 9 Закону № 16/98-ВР, ст. ст. 1, 21 Закону № 1105-XIV страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає державному соціальному страхуванню відповідно до видів соціального страхування, у тому числі у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», формує та веде Пенсійний фонд України.
Порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, у період проходження ОСОБА_1 служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, визначався Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженою наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 07.10.2009 №222 (далі - Інструкція № 222), який, у свою чергу був виданий відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Розділом 13 Інструкції № 222 визначено порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби за час хвороби.
Так, відповідно до пункту 1.20 Інструкції грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, виплачується в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для бюджетних органів і установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.
Тобто, особи, які проходили службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України не мали права на отримання допомоги в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності), оскільки забезпечувалися відповідним грошовим забезпеченням за рахунок коштів державного бюджету в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для відповідних бюджетних органів і установ.
З урахуванням викладеного, служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС) прирівнювалася до військової служби, а службові особи ДКВС - до військовослужбовців.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі Закон № 2240-ІІІ), що діяв до набрання чинності Законом № 1105-ХІV (до 01.01.2015), зарахування до страхового стажу періодів проходження військової служби передбачено не було, оскільки згідно зі ст. 6 цього Закону військовослужбовці не були віднесені до категорії осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і страхові внески з грошового забезпечення цих осіб до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не сплачувалися.
Відповідно до ст. 7 Закону № 2240-ІІІ страховий стаж визначено аналогічним чином як і в ст. 21 Закону № 1105-ХІV. При цьому, обов'язковою умовою зарахування даного страхового стажу є щомісячна сплата особою та роботодавцем або нею страхових внесків в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Тому, на думку Сумської обласної прокуратури, за листками тимчасової непрацездатності серії АДЧ № 127437 від 19.08.2019 і серії АДЧ № 127479 від 17.09.2019, наданими ОСОБА_1 до прокуратури Сумської області та прийнятими комісією із соціального страхування рішень про призначення ОСОБА_1 допомоги з тимчасової непрацездатності за вищевказаними листками тимчасової непрацездатності (протоколи засідань комісії № 26 від 20.09.2019, №30 від 24.10.2019) до страхового стажу ОСОБА_1 безпідставно був зарахований період проходження ним служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (ДКВС) з 01.06.2012 до 09.12.2016 та за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачу сплачені кошти у вигляді допомоги з тимчасової непрацездатності, з розрахунку 100 % середньої заробітної плати.
Проте, суд звертає увагу, що предметом спору даної справи є визнання протиправними дій Сумської обласної прокуратури, щодо стягнення (утримання) з ОСОБА_1 частини заробітної плати в сумі 12815,74грн, та стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь позивача грошових коштів в сумі 12815,74грн.
ОСОБА_1 , змінивши позовні вимоги, не ставить питання про зарахування у страховий стаж періоди його служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України та у внутрішніх військах МВС України.
Тому, у цій справі суд повинен відповісти на питання: чи вчинялися Сумською обласною прокуратурою дії щодо стягнення (утримання) з ОСОБА_1 частини заробітної плати в сумі 12815,74грн., а якщо вчинялися, то чи були вони правомірними.
Судом встановлено, що Сумською обласною прокуратурою не вчинялися дії щодо стягнення чи утримання з ОСОБА_1 частини заробітної плати в сумі 12815,74грн., оскільки в листі Сумської обласної прокуратури від 22.12.2020, адресованого прокурору Тростянецького відділу Охтирської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , лише повідомлялося про надлишково сплачену йому суму у розмірі 12815,74грн., та висловлено прохання терміново повернути зайво виплачені кошти в сумі 12815,74грн. на рахунок Сумської обласної прокуратури (а.с.37-38).
Отримавши вказаного листа, ОСОБА_1 самостійно у добровільному порядку перерахував кошти в сумі 12815,74грн. на рахунок Сумської обласної прокуратури, що підтверджується відповідним банківським документом та поясненнями самого ОСОБА_1 .
Таким чином, направлення відповідачем на адресу ОСОБА_1 листа з проханням перерахувати грошові кошти, суд не може кваліфікувати як дії по стягненню чи утриманні з ОСОБА_1 частини заробітної плати в сумі 12815,74грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання протиправними дій Сумської обласної прокуратури, щодо стягнення (утримання) з ОСОБА_1 частини заробітної плати в сумі 12815,74грн., та стягнення з Сумської обласної прокуратури на користь позивача грошових коштів в сумі 12815,74грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Сумської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар
Повний текст рішення складений 26.05.2021.