Справа № 285/1705/21
провадження у справі 3/0285/1349/21
Іменем України
25 травня 2021 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Мозговий В.Б., розглянувши матеріали, що надійшли від Новоград-Волинського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання - АДРЕСА_1 , місце роботи - не працює,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив :
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 622368 ОСОБА_1 30.03.2021 року близько 18 год. 00 хв., знаходився на вул. Центрольній, в с. Варварівка, Новоград-Волинського району, без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні, чим порушив п. 3.2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, зі змінами внесеними постановою КМУ № 104 від 17.02.2021 року, та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, однак в матеріалах справи міститься його заява, в якій він просить в зв'язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, розгляд справи проводити без його участі.
З врахуванням того, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.44-3 КУпАП не вимагає обов'язкової участі особи, відносно якої йде розгляд, а тому з метою недопущення порушення строків розгляду справи та зловживання процесуальними правами, керуючись ст. 268 КУпАП, вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши адміністративний матеріал, приходжу до наступного висновку.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тобто є бланкетною.
Згідно п.п.2 п.3 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р., зі змінами постанова КМУ № 104 від 17.02.2021 на території України на період дії карантину забороняється, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні .
Частиною 1 статті 13 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу та її спеціальний статус» визначено вичерпний перелік документів, які можуть посвідчити особу та підтвердити її громадянство України або спеціальний статус. При цьому, зазначеним законом не передбачено іншого порядку посвідчення особи, зокрема таким, як зі слів правопорушника.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей на підставі якого документу (назва документа, серія, №, ким і коли виданий) було встановлено особу, що в свою чергу позбавляє суд прийти до висновку, що саме ця особа перебувала на вулиці без документів з яких можливо було б встановити особу.
З огляду на викладене, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та Наказу МВС України №1376 від 06.11.2015 року, яким затверджено Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, протокол про адміністративне правопорушення повинен містити відомості саме про документ (назва документа, серія, №, ким і коли виданий) на підставі якого було встановлено особу.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення дотримані не були.
Також до протоколу не долучено доказів, з яких можливо було б дійти висновку, що саме особа, яка зазначена в протоколі, вчинила адміністративне правопорушення (копія документу, на підставі якого було встановлено особу).
Саме по собі визнання вини у вчинені порушення постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р., зі змінами постанова КМУ № 104 від 17.02.2021, за відсутності інших доказів не може бути достатнім доказом такого порушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи всі обставини справи, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів, які б давали підстави прийти до висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , суддя приходить до висновку про відсутність події та складу інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44-3, 247, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив :
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.Б. Мозговий