26 травня 2021 р. Справа № 480/7331/20
Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій просило стягнути з відповідача податковий борг:
- з орендної плати з фізичних осіб в сумі 119 511,83 грн. на р/р ПА538999980334119815000018538, одержувач Охтирська міська отг18010900, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
- з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2 587,19 грн. на р/р иА818999980314070699000018538, одержувач Охтирська міська ОТГІ8050400, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 26 861,26 грн. на р/р иА918999980314050512000018538, одержувач Охтирська міська отг 18010300, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Свої вимоги мотивувало тим, що відповідач, який, всупереч вимог Податкового кодексу України, порушив строки та повноту сплати грошових зобов'язань, у зв'язку з чим станом на момент звернення з позовом до суду за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в сумі 119 511,83 грн., з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2 587,19 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 26 861,26 грн., яка залишається відповідачем не сплаченою.
Ухвалою суду від 02.11.2020 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі неодноразово надсилалася відповідачеві за адресою, яка значиться як зареєстроване місце проживання особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.50) - вул. Андрія Шаталова, 54,м. Охтирка,Охтирський район, Сумська область,42700, однак поштове відправлення повернулося до суду із відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змогу виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.47-49). Відтак, з урахуванням ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства, відправлення вважається врученими. Однак, станом на сьогодні, від відповідача відзиву на позов до суду не надходило.
Частиною другою статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Таким чином, вбачається можливим розглянути справу за наявними матеріалами у справі.
Ухвалою суду було замінено позивача - Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43144399) правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Сумській області (код ЄДРПОУ 43995469 (далі - позивач, ГУ ДПС у Сумській області).
Дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку у позивача як платник податків, в т.ч. як платник єдиного податку 2 групи, що вбачається з позову та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.50) та копією заяви відповідача про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.45).
Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 ПК України).
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку (ст. 294.4 ст. 294 ПК України).
Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1 ст. 295 ПК України).
Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну- тимчасової втрати працездатності (п. 295.2 ст. 295 ПК України).
Ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 ПК України).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (п. 293.2 ст. 293 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Так, судом з'ясовано, що у зв'язку з поданням заяви про застосування спрощеної системи від 08.06.2017, якою обрано спрощену систему оподаткування (2 група), відповідач став платником єдиного податку другої групи спрощеної системи оподаткування (за КВЕД 47.19 "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах" та за КВЕД 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво") зі ставкою єдиного податку 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України “Про Державний бюджет на 2018 рік” встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року - 3723 грн. Тому щомісячний платіж вищевказаного податку у 2018 році складав 744,60 грн. (20% від 3723,00грн.).
Однак, як вбачається з розрахунку сум податкового боргу по єдиному податку (а.с.7) та витягу з історії недоїмок (а.с.16-18), відповідачем були порушені строки та повнота обсягів сплати єдиного податку за березень-червень 2018 року включно, та станом на момент розгляду справи, з урахуванням часткової сплати, заборгованість склала 2587,19грн.
Враховуючи, що вказані вище суми податкового зобов'язання не були сплачені у строк визначений ПК України і тому з урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України вказана заборгованість відповідача набула статусу податкового боргу.
Щодо податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПК України для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно із п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п.п. 266.7.2. п. 266.7 ст. 266 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно із п.п. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
За приписами п.56.17 ст.56 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, процедура адміністративного оскарження закінчується: зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
ГУ ДФС у Сумській області 13.12.2017 були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:
- №148139-13, яким відповідачеві нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2016 рік у розмірі 4674,18грн. (а.с.36);
- №148139/1-13, яким відповідачеві нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2015 рік у розмірі 4131,46грн. (а.с.36).
Вказані податкові повідомлення-рішення від 13.12.2017 були надіслані відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення, однак, поштове відправлення повернулося з відміткою пошти "інші причини, що не дали змоги виконати зобов'язання щодо пересилання поштового відправлення" (а.с.37зворот).
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Відповідно до пп.5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
Згідно наявної в матеріалах справи копії конверту, поштовою службою зазначена дата 19.01.20118 (а.с.37).
Вказані податкові повідомлення-рішення, з урахуванням п.58.3 ст.58 ПК України, вважаються врученими платнику податків, та як вбачається з позову, відповідачем не оскаржувались, заперечень з цього приводу не надано.
Також, ГУ ДПС у Сумській області 10.10.2019 були винесені податкові повідомлення-рішення:
- №0104506-5133-1823, яким відповідачеві нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2018 рік у розмірі 12628,42грн. (а.с.38);
- №0104506/1-5133-1823, яким відповідачеві нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості за 2017 рік у розмірі 5427,20грн. (а.с.38).
Вказані податкові повідомлення-рішення також були направлені відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення, однак, поштове відправлення також повернулося з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с.39зворот).
Відтак, з урахуванням п.58.3 ст.58 ПК України, вказані податкові повідомлення-рішення від 10.10.2019 також вважаються врученими платнику податків, та як вбачається з позову, відповідачем не оскаржувались, заперечень з цього приводу не надано.
Враховуючи приписи ст.56.17 ст. 56 ПК України дана сума є узгодженою, однак, зобов'язання, визначене вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, сплачено не було. Станом на день розгляду справи, згідно витягу з історії недоїмок (а.с.19-21), розрахунку сум податкового боргу (а.с.8), сума боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у загальному розмірі складає 26861,26грн.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов'язання у розмірі 26861,26грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
З урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказане зобов'язання набуло статусу податкового боргу.
Щодо орендної плати з фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 269.1 ст.269 ПК України платники земельного податку платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (п. 285.1 ст.285 ПК України).
Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст.287 ПК України).
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.4 ст.287 ПК України).
Так, як було встановлено судом, відповідачем було самостійно подано податкові декларації:
1) від 18.10.2017 №8456, якою самостійно визначено грошове зобов'язання з плати за землю, зокрема, за листопад 2019 року та за грудень 2019 року по 3841,59грн. (а.с.24-26);
2) від 18.01.2018 №9002190343, якою самостійно визначено грошове зобов'язання з плати за землю, зокрема, за січень-листопад 2018 року включно по 3841,60грн. та за грудень 2018 року у сумі 3841,55грн. (а.с.27);
3) від 23.01.2019 №9004762159, якою самостійно визначено грошове зобов'язання з плати за землю, зокрема, за січень-листопад 2019 року включно по 3841,60грн. та за грудень 2019 року у сумі 3841,55грн. (а.с.31-33);
4) від 31.01.2020 №9010920984, якою самостійно визначено грошове зобов'язання з плати за землю, зокрема, за січень-травень 2020 року включно по 3841,60грн. (а.с.28-32).
Однак, відповідачем, були порушені строки та повнота обсягів сплати зазначеного зобов'язання, зокрема, у розмірі 119089,48грн. що підтверджується розрахунком сум податкового боргу (а.с.6) та витягом з історії недоїмок (а.с.9-15), та станом на момент розгляду справи заборгованість за основним платежем склала 119089,48грн.
Відповідно до п.129.1 ст. 129 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Враховуючи вказані норми, відповідачу була нарахована пеня з орендної плати з фізичних осіб у загальній сумі 422,35грн., яка, як вбачається з витягу з інтегрованої картки відповідача (а.с.9-15) та розрахунку сум податкового боргу (а.с.6), також сплачена не була.
Вказані суми, з урахуванням приписів п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України набули статусу податкового боргу.
Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати грошових зобов'язань:
- з орендної плати з фізичних осіб в сумі 119 511,83 грн., в т.ч. основний платіж у сумі 119089,48грн. та 422,35грн. пені;
- з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2587,19 грн. за основним платежем;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 26861,26 грн. за основним платежем.
З урахуванням приписів п.п.14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України вказана заборгованість відповідача набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу позивачем було сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 09.11.2017 №5733-17 (а.с.22), яка була надіслана відповідачеві рекомендованим листом та, з урахуванням п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України, вважається врученим платнику податків (а.с.22-23), однак, вжиті заходи не сприяли погашенню податкового боргу.
Пунктом 41.4 ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає з орендної плати з фізичних осіб в сумі 119 511,83 грн., з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2587,19 грн. та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 26861,26 грн., доказів сплати відповідачем не надано, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.
Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 43995469) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг:
- з орендної плати з фізичних осіб в сумі 119 511,83 грн. на р/р ПА538999980334119815000018538, одержувач Охтирська міська отг18010900, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
- з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2 587,19 грн. на р/р иА818999980314070699000018538, одержувач Охтирська міська ОТГІ8050400, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998;
- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками нежитлової нерухомості в сумі 26 861,26 грн. на р/р иА918999980314050512000018538, одержувач Охтирська міська отг 18010300, код одержувача 37981563, банк одержувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 26.05.2021.
Суддя І.Г. Шевченко