26 травня 2021 року м. Рівне №460/3397/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Безпалов А.В.,
відповідача: представник Дудка І.О.,
третьої особи: не прибула,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Керівника Рівненської обласної прокуратури
доВідділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 ,
про визнання протиправними та скасування постанов,
Керівник Рівненської обласної прокуратури (далі - позивач) звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов.
Позивач просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. від 25.03.2021 про відкриття виконавчого провадження (ВП №64936877);
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. від 25.03.2021 про стягнення виконавчого збору (ВП №64936877);
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магди С.Г. від 25.03.2021 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (ВП №64936877).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірні постанови прийняті всупереч вимогам чинного законодавства державним виконавцем, який не мав на це жодних повноважень, з неправомірним розрахунком суми виконавчого збору.
Ухвалою суду від 12.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено провести розгляд справи за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 20.05.2021.
Зазначеною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 , встановлено третій особі строк для подання пояснень щодо позову.
Від третьої особи жодних пояснень щодо позовної заяви не надійшло.
20.05.2021 (у встановлений судом строк) відповідачем подано відзив на позовну заяву, за змістом якого позов є безпідставним та необґрунтованим, а позовні вимоги органу прокуратури - такими, що не підлягають до задоволення.
У судовому засіданні 20.05.2021 відкладено розгляд справи у зв'язку з непідтвердженням представником позивача повноважень на здійснення представництва на 21.05.2021.
У судовому засіданні 21.05.2021 оголошено перерву у зв'язку з витребуванням додаткових доказів до 25.05.2021.
У судовому засіданні 25.05.2021 оголошено перерву за клопотанням представника позивача до 26.05.2021.
У судовому засіданні 26.05.2021 закінчено розгляд справи ухваленням судового рішення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та суду пояснив, що згідно з інформацією, що міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження, державним виконавцем, який веде виконавче провадження з виконання виконавчого листа у справі №460/4126/20, є Григорян О.Г .
Поряд з цим, усі спірні постанови винесені державним виконавцем Магдою С.Г . Будь-яка інформація щодо винесення постанов про прийняття виконавчого провадження останньою відсутня. Тобто, виконавче провадження передавалося від одного державного виконавця до іншого з порушенням встановленого порядку.
Вказав, що державним виконавцем неправильно розраховано суму виконавчого збору, що підлягає стягненню з Рівненської обласної прокуратури.
Звернув увагу суду, що задоволена судом вимога ОСОБА_1 має вартісне, грошове вираження (25089,75грн), що свідчить про її майновий характер. Таким чином, виконавчий збір слід було обраховувати за виконання рішення майнового характеру. Натомість, державний виконавець дійшов висновку, що виконуване рішення має немайновий характер, що вплинуло на визначену ним суму виконавчого збору.
Просив позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову та суду пояснив, що дії державного виконавця Магди С.Г. щодо винесення постанов у виконавчому провадженні є законними.
Передача виконавчого листа та надалі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого була здійснена у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки виконавець Григорян О.Г. була відсутня у зв'язку з хворобою.
Вказав. що на момент пред'явлення виконавчого документа до виконання та відкриття виконавчого провадження, рішення суду виконано не було.
Зазначив, що виконавчий збір, визначений спірними постановами, було розраховано правильно, оскільки виконувалося рішення зобов'язального характеру. Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження державним виконавцем визначено у встановленому порядку, що підтверджується калькуляцією витрат.
Отже, державний виконавець діяла в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі №460/4126/20 (а.а.с.7-13) було задоволено позов ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури повністю:
- визнано протиправною бездіяльність Рівненської обласної прокуратури щодо невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні;
- зобов'язано Рівненську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в сумі 25089,75 грн;
- стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Рівненської обласної прокуратури, судові витрати у виді судового збору в сумі 840,80грн.
15 лютого 2021 року Рівненським окружним адміністративним судом за судовим рішенням, що набрало законної сили 26 січня 2021 року, у справі №460/4126/20 видано виконавчий лист №1 про зобов'язання Рівненської обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 25089,75грн (а.с.85).
Стягувачем за вказаним виконавчим листом є ОСОБА_1 , а боржником - Рівненська обласна прокуратура.
17 березня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України із заявою про примусове виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 у справі №460/4126/20. Вказану заяву зареєстровано 22.03.2021 за вх.№10210-33-21 (а.с.84).
25.03.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магдою С.Г. на підставі заяви ОСОБА_1 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №64936877 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 15.02.2021 Рівненським окружним адміністративним судом у справі №460/4126/20, про зобов'язання Рівненської обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 25089,75грн (а.с.86).
25.03.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магдою С.Г. у виконавчому провадженні №64936877 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, якою постановлено стягнути з боржника, Рівненської обласної прокуратури, витрати виконавчого провадження в розмірі 401,85грн (а.а.с.89-90).
25.03.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Магдою С.Г. у виконавчому провадженні №64936877 винесено постанову про стягнення виконавчого збору, якою постановлено стягнути з боржника, Рівненської обласної прокуратури, виконавчий збір у розмірі 24000,00грн (а.а.с.92-93).
Вказані постанови від 25.03.2021 відповідачем було надіслано позивачу з супровідним листом від 25.03.2021 №64936877/3 (20.1) (а.а.с.88, 91, 94).
13 квітня 2021 року до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява стягувача ОСОБА_1 від 12.04.2021, відповідно до якої остання просила повернути виконавчий документ без подальшого виконання (а.а.с.97-98).
20.04.2021 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. у виконавчому провадженні №64936877 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.97 Закону України "Про виконавче провадження" (а.а.с.102-103).
Вважаючи постанови про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження протиправними, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пункт 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачає, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Порядок примусового виконання рішень врегульовано Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802 (далі - Інструкція №512/5).
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №1404-VIII, реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.
Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 №2432/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за №1126/29256 (далі - Положення №2432/5).
Згідно з п.2 розд.І Положення №2432/5, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп'ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
За приписами п.2 розд.ІІ Положення №2432/5, під час реєстрації виконавчого документа до Системи вносяться, зокрема, найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, до якого надійшов виконавчий документ.
Згідно з п.п.2, 3 розд.ІV Положення №2432/5, виконавцем до Системи обов'язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.
До Системи в обов'язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.
Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.
Пунктами 14-16 розд.ІІІ Положення №2432/5 передбачена взаємозамінність державних виконавців.
Зокрема, визначено, що рішення про взаємозамінність державних виконавців приймає керівник органу державної виконавчої служби та вносить таку інформацію до Системи.
У разі внесення до Системи інформації про заплановану відсутність державного виконавця в останній робочий день такий державний виконавець передає незавершені виконавчі провадження іншому державному виконавцю відповідно до взаємозамінності, про що Системою формується акт.
Виконавчі провадження повертаються державному виконавцю, на виконанні якого вони перебували згідно з автоматичним розподілом, у день фактичного виходу його на роботу, про що Системою формується акт.
У разі незапланованої відсутності державного виконавця керівник органу державної виконавчої служби або його заступник до 10.00 години першого дня його відсутності вносить до Системи інформацію про необхідність передачі виконавчих проваджень іншому державному виконавцю.
Державний виконавець за допомогою Системи приймає всі незавершені виконавчі провадження відсутнього державного виконавця відповідно до взаємозамінності, про що Системою формується акт.
У день виходу (до 10.00 години) на роботу державного виконавця керівник органу державної виконавчої служби або його заступник вносить до Системи відповідну інформацію. Виконавчі провадження, які передавалися іншому державному виконавцю, повертаються державному виконавцю, про що Система формує акт.
Згідно з відомостями про рух виконавчого провадження №64936877, Інформаційною довідкою з автоматизованої системи виконавчого провадження від 21.05.2021 №58968, виконавчий лист Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №460/4126/20 із заявою ОСОБА_1 щодо примусового виконання рішення суду надійшов до Відділу примусового рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 23.03.2021. 25.03.2021 о 09год.10хв. був переданий державному виконавцю Григорян О.Г. та відразу ж 25.03.2021 о 09год.10хв. - державному виконавцю Магді С.Г. 05.04.2021 о 07год.30хв. - виконавчий лист було передано від держаного виконавця Магди С.Г. державному виконавцю Григорян О.Г. (а.а.с.207-211).
Автоматизована система виконавчого провадження також містить відомості про перебування державного виконавця Григорян О.Г "на лікарняному" у період з 25.03.2021 по 03.04.2021 (а.а.с.204-205), та графік взаємозамінності державних виконавців, згідно з яким Магда С.Г. є державним виконавцем, що замінює у разі відсутності державного виконавця Григорян О.Г (а.с.206).
Таким чином, суд дійшов висновку, що виконавчий лист суду від 15.02.2021 у справі №460/4126/20 із заявою стягувача було передано старшому державному виконавцю Магді С.Г. у встановленому Положенням №2432/5 порядку, відповідно до графіку взаємозамінності, інформація про який міститься в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Посилання позивача на відсутність постанови державного виконавця Григорян О.Г про передачу виконавчого провадження №64936877 та постанови старшого державного виконавця Магди С.Г. - про прийняття такого провадження, як це передбачено Законом №1404-VIII та Інструкцією №512/5, суд відхиляє як безпідставні, оскільки станом на 09год10хв. 25.03.2021 виконавче провадження не було відкритим.
Згідно з ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що старшим державним виконавцем Магдою С.Г. у межах повноважень та у строк, встановлений Законом №1404-VIII, винесено постанову від 25.03.2021 про відкриття виконавчого провадження №64936877 з виконання виконавчого листа Рівненського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі №460/4126/20.
При цьому, суд критично оцінює твердження позивача про протиправне прийняття відповідачем зазначеного документа до виконання, оскільки такий повинен виконуватися органами Державної казначейської служби України.
Так, відповідно до ч.2 ст.6 Закону №1404-VIII, рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі - Закон №4901-VI), виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Таким чином, органами Державної казначейської служби України виконуються рішення про стягнення коштів з державних органів.
У спірних правовідносинах відповідачем було прийнято до виконання виконавчий лист щодо виконання рішення суду в частині зобов'язального характеру, а саме щодо зобов'язання Рівненської обласної прокуратури нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в сумі 25089,75грн.
Отже, прийняття відповідачем зазначеного рішення суду до виконання не суперечить вимогам Закону №1404-VIII та Закон №4901-VI, є правомірним.
Що стосується визначеної постановою про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2021 та постановою про стягнення виконавчого збору від 25.03.2021 суми виконавчого збору, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 4 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Пунктом 3 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження. Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору. Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно ч.3 ст.27 Закону №1404-VIII, за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Суд погоджується з відповідачем, що у спірних правовідносинах виконувалося рішення суду зобов'язального характеру, що не передбачає жодних дій державного виконавця з примусового стягнення.
Поряд з цим, рішенням суду зобов'язано Рівненську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у визначеній сумі - 25089,75грн.
Тобто, резолютивна частина рішення хоча й має зобов'язальний характер, проте має вартісне, грошове вираження задоволеної матеріально-правової вимоги позивача. Отже, рішення суду у зазначеній частині має майновий характер.
Зазначений висновок суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.02.2019 у справі №907/9/17 та від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.
Таким чином, у спірних правовідносинах розрахунок виконавчого збору за виконання рішення немайнового характеру державним виконавцем було зроблено неправильно, а тому постанова про стягнення виконавчого збору та постанова про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору є протиправними та підлягають до скасування.
Що стосується постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.03.2021, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 та частини 4 статті 42 Закону №1404-VIII, витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.
Згідно з ч.2 розд.VI Інструкції №512/5, витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)).
До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження.
Як вбачається з постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 25.03.2021, державним виконавцем встановлено, що за рахунок стягнутих з боржника коштів підлягають компенсуванню витрати виконавчого провадження відділу примусового виконання рішень, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, відповідно до наступного розрахунку:
1. Конверт середній С5 0,30*8=2,40грн;
2. Рекомендований лист з повідомленням про вручення (маркувальна машина + 20%
ПДВ) 39,50*5=197,50грн;
3. Простий лист (маркувальна машина + 20% ПДВ) 13,50 *3 =40,50грн.;
4. Папір офісний А4 (1 аркуш) 0,18*28=5,04грн;
5. Витрати тонера на друк 1 аркуша А4 1,93*44=84,92грн;
6. Обкладинка "виконавче провадження" 2,49*1=2,49грн;
7. Користування "АСВП" 69грн.
Отже, на день відкриття виконавчого провадження мінімальна сума витрат при відкритті виконавчого провадження становить: 401 (чотириста одна) грн 85 коп.
Таким чином, витрати виконавчого провадження в сумі 401,85грн підтверджені належним розрахунком, а спірна постанова - відповідає вимогам Закону №1404-VIII та Інструкції №512/5, а тому до скасування не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку про те, що позивачем частково доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити частково.
Згідно з ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору, сплачені згідно з платіжними дорученнями від 14.04.2021 №541 та від 06.05.2021 №711.
Керуючись стстаттями 241-246, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Керівника Рівненської обласної прокуратури до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.03.2021 про відкриття виконавчого провадження (ВП №64936877) в частині стягнення з боржника виконавчого збору.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.03.2021 про стягнення виконавчого збору (ВП №64936877).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь Рівненської обласної прокуратури за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, судові витрати у виді судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Керівник Рівненської обласної прокуратури (вул.16 Липня, буд.52, 33028, ідентифікаційний код 02910077).
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул.Городецька, буд.13, м.Київ, 01001, ідентифікаційний код 00015622).
Третя особа: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення складено 26 травня 2021 року
Суддя О.М. Дудар