25 травня 2021 року м. Рівне №460/4055/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., по адміністративній справі за позовом
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1
до Виконавчий комітет Рівненської міської ради
про визнання незаконним та скасування рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення.
Ухвалою суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
24.05.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до розгляду справи в якості третьої особи Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, яке обґрунтоване тим, що оскаржуване рішення готувалось останнім.
Щодо поданого клопотання суд зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч. 4 ст. 49 КАС України).
Проте відповідачем не обґрунтована необхідність залучення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради в якості третьої особи та не зазначено, яким чином рішення у справі може вплинути на його права, свободи, інтереси та обов'язки.
Враховуючи зазначене, клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі третьої особи не підлягає задоволенню.
24.05.2021 відповідачем подано заяву-заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, яка обґрунтована тим, що, можливо при розгляді цієї справи може виникнути необхідність витребування доказів чи проведення експертизи в зв'язку з чим розгляд даної справи необхідно проводити за правилами загального позовного провадження та одночасно окремо клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом учасників справи.
Щодо поданого клопотання та заяви-заперечення суд зазначає наступне.
Частинами другою та третьою статті 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
У той же час, згідно частинами першою, другою та третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років».
У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:
1) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
3) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.
При цьому, будь - яких доводів, що свідчать про її складність та недоцільність розгляду в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), відповідач суду не наводить.
Дослідивши заяву-заперечення та клопотання відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, беручи до уваги пункт 20 частини першої статті 4 та частину шосту статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження або з проведенням судового засідання, а тому у задоволенні зазначеного клопотання та заяви-заперечення необхідно відмовити.
Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своїх позицій або письмових пояснень.
Отже, підсумовуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для зміни подальшого розгляду справи за правилами спрощеного провадження, а відтак і для задоволення клопотання і заяви-заперечення відповідача.
Керуючись статтями 12, 49, 260, 256, 262, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні клопотання відповідача про залучення Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради в якості третьої особи відмовити.
У задоволенні заяви-заперечення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання відповідача про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.
Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Д.Є. Махаринець