Справа № 206/2180/21
Провадження № 1-кс/206/205/21
26 травня 2021 року слідчий суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро клопотання слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не маючого на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого;
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5
До Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 24.05.2021 приблизно о 17 год. 40 хв. ОСОБА_5 , прибув до приміщення магазину " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Енергетиків, буд. 8, у якому проходила стажування на посаді продавця його знайома ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей день та час, а саме 24.05.2021 приблизно о 17 год. 45 хв., ОСОБА_5 , знаходячись у приміщенні вищевказаного магазину, став вести розмову з ОСОБА_7 , в ході якої почав вимагати від неї повернення неіснуючого боргу, після чого між ними виник словесний конфлікт. В ході вказаного конфлікту ОСОБА_5 , тримаючи в руках дві дерев'яні палиці, почав розмахувати перед потерпілою ОСОБА_7 із вимогами повернення боргу. Після цього ОСОБА_5 разом з потерпілою ОСОБА_7 вийшли з приміщення вищевказаного магазину на вулицю та направилися в сторону будинку АДРЕСА_2 . В цей час до них підійшов чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та у нього виник конфлікт з ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. В ході вказаного конфлікту ОСОБА_5 побачив в лівому кармані джинсів потерпілої ОСОБА_7 мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy» модель "A30" IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_1 , червоного кольору, який належить останній. Після чого, у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднане із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, та останній визначив мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy» модель "A30" IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_1 , червоного кольору, який належний ОСОБА_7 як об'єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи умисно з корисливих мотивів, 24.05.2021 приблизно о 17 год. 50 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у вищевказаному місці, тримаючи у обох руках дерев'яні палиці, почав погрожувати у застосовані насильства, яке не є небезпечне для життя та здоров'я потерпілої ОСОБА_7 та розмахувати палицями в бік останньої. В цей час між ним та ОСОБА_7 сталася сутичка в ході якої, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи, що його дії є очевидними для потерпілої та оточуючих, схопив своєю правою рукою з лівої кишені джинсів потерпілої ОСОБА_7 належний останній мобільний телефон марки «SAMSUNG Galaxy» модель "A30" IMEI1: НОМЕР_1 та IMEI2: НОМЕР_1 , червоного кольору. Доводячи свій злочинний умисел до кінця, тримаючи вищевказаний телефон у руці, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_5 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Слідчий зазначає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та пояснив, що саме такий запобіжний захід зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігти ризикам, визначеним у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили застосувати більш м'який запобіжній захід - домашній арешт у нічній час.
Вислухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані стороною обвинувачення письмові матеріали до клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В провадженні ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження № 12021041700000168 від 24 травня 2021 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
24 травня 2021 року о 23:00 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
25 травня 2021 року слідчим за погодженням з прокурором, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено підозрюваному 25 травня 2021 року о 19:00 годині.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У силу ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК, на які вказує слідчий; а також недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених у клопотанні ризиків.
Дослідивши матеріали клопотання вважаю, що наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження у їх сукупності, а саме: протоколом огляду місця події від 24.05.2021 за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом затримання особи у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст.208 КПК України та іншими матеріалами кримінального провадження.
Клопотання та матеріали, надані слідчим, дійсно свідчать про реальне існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язки з державою, у якій його переслідують. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи факт можливої суворості покарання за вироком суду, може переховуватись від органу досудового розслідування та в подальшому суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На цьому наголошено і Європейським судом з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2011 року, в якій суд зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Про існування ризику, передбаченого у п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить те, що вручене ОСОБА_5 письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення базується, у тому числі, на показаннях потерпілого та свідків, у зв'язку з чим підозрюваний може впливати на них шляхом вмовляння або психологічного чи фізичного впливу, з метою схилення їх до зміни показів, чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого, повного та неупередженого розслідування у даному кримінальному провадженні.
Крім того, сам підозрюваний не заперечував факт того, що між ним та чоловіком потерпілої ОСОБА_7 , який є свідком цих подій, дійсно існувала конфліктна ситуація і в той день, під час конфлікту вони сварилися з ним, а в руках підозрюваного була палиця, яку він тримав на випадок можливо виниклої бійки, що може свідчити також на можливість майбутнього психологічного чи фізичного впливу на цього свідка.
Про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, що може спонукати його до вчинення нових корисливих злочинів.
Вирішуючи подане клопотання, суд також враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
Викладене вище, у своїй сукупності, є мотивом для обмеження свободи підозрюваного у встановленому законом порядку та виключає об'єктивну можливість щодо застосування більш м'якого виду запобіжного заходу, який він та його захисник просили застосувати, оскільки застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, буде недостатньою мірою та не буде слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти ризикам, встановленим під час досудового слідства.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
Доводи сторони захисту про перебування у підозрюваного на утриманні батька пенсійного віку, який має другу групу інвалідності враховуються судом, однак вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки ОСОБА_5 не працевлаштований, його майновий стан фактично не забезпечує утримання батька, а кримінальне правопорушення, в скоєнні якого він підозрюється, вчинено ним в стані алкогольного сп'яніння проти жінки та її власності.
Разом з тим, враховуючи особу підозрюваного, наявність сталих соціальних зв'язків, його майновий стан, слідчий суддя вважає доцільним та необхідним визначити ОСОБА_5 розмір застави у кримінальному провадженні виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня 2021 року у розмірі 2270,00 гривень.
Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного вважаю, що застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів, що складає 90800,00 гривень буде достатньою мірою, щоб гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не являється завідомо непомірною для нього.
При визначенні саме такого розміру застави суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 р., відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь - яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 194 КПК України, на підозрюваного також необхідно покласти обов'язки у разі внесення застави.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 237, 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з 24 травня 2021 року до 22 липня 2021 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 90800,00 (дев'яносто тисяч вісімсот) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, МФО 820172, р/р UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, кримінальне провадження № 12021041700000168 від 24 травня 2021 року, підозрюваний/обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк два місяці наступні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом прокурора, слідчого та суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у кримінальному провадженні;
- не відлучатися з міста свого проживання: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора, слідчого та суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання ухвали та контроль за її виконанням покласти на прокурора Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 .
Строк дії ухвали визначити до 22 липня 2021 року включно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1