Справа № 206/1604/21
Провадження № 3/206/691/21
26.05.2021 року м. Дніпро
Самарський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого-судді Плінської А.В., при секретареві: Крижко О.А., за участю захисника-адвоката Маркело Л.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
03.04.2021 року о 22-30 год. в м. Дніпро по вул. 20-річчя Перемоги,77 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Ауді, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: порушення мови, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на камеру: НОМЕР_2 , чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнав та пояснив, що підстави для складання відносно нього даного адміністративного протоколу були відсутні, оскільки причиною його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стало те, що був пізній час та він злякався трьох кремезних працівників поліції.
Захисник-адвокат Маркело Л.В. в судовому засіданні просив закрити провадження по справі відносно його підзахисного, оскільки протокол складений відносно останнього містить недоліки та не може бути прийнятий судом до уваги в якості належного доказу. До того ж у ОСОБА_1 були всі законні підстави для відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки у вечірній час він був сам наодинці з трьома працівниками поліції.
Так, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, давши їм оцінку в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки його вина підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 028951 від 03.04.2021 р., складеного правомочною посадовою особою у встановленому законом порядку;
-рапортом у якому зазначено, що 03.04.2021 року приблизно о 22-30 год. за адресою: м. Дніпро, вул. 20-річчя Перемоги,77 було зупинено авто Ауді, номерний знак НОМЕР_1 в якого не працював правий габарит. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагували на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, сповільнення мови. Водій повідомив, що вживав зранку канбіс. Водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі на, що він відмовився, про що було зафіксовано на нагрудні бодікамери ОМ4804,4647;
-відеозаписом на якому зафіксовано, як водію ОСОБА_1 працівниками поліції двічі пропонувалось пройти огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння , на що він відмовився та пояснив, що не заперечує того факту, що зранку вживав наркотичний засіб.
За таких обставин, суд не приймає до уваги доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та сторони його захисту, оскільки не визнання провини є позицією спрямованою на уникнення понести, передбачену законом відповідальність.
Крім того, така позиція не є підтвердженою ніякими доказами та об'єктивними даними.
Щодо посилань сторони захисту щодо неналежності, як доказу протоколу про адміністративне правопорушення, то на думку суду вони є необгрунтованими та безпідставними.
До того ж, суд оцінює докази в їх сукупності, а в матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення достаньо належних та допустимих доказів, які свідчать про провину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні.
Отже, з урахуванням викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступінь вини, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і вважає за необхідне з метою виправлення водія і недопущення в подальшому подібних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, так як вчинене ним правопорушення є одним з найнебезпечніших і найважчих правопорушень з адміністративних правопорушень на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку, піддати останнього адміністративному стягненню у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Також, відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи результат розгляду даної справи, з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 454,00 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454,00 гривень.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Плінська