Справа № 185/8883/20
Провадження № 1-кс/185/897/21
24 травня 2021 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області,-
У провадження слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій просить суд визнати незаконною бездіяльність працівників СД Павлоградського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області під час досудового розслідування по кримінальному провадженню №12020045370000243 від 24.09.2020 року; встановити строк в один місяць для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування в рамках кримінального провадження №12020045370000243, внесеного до ЄРДР 24.09.2020 року.
В обґрунтування своїх доводів скаржник вказує, що у кримінальному провадженні №12020045370000243 від 24.09.2020 року минули всі розумні строки, оскільки з моменту звернення законного представника малолітньої потерпілої із заявою про скоєння кримінального правопорушення минув доволі тривалий проміжок часу. По даному кримінальному провадженню працівниками сектору дізнання Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області було здійснено лише частину необхідних слідчих дій. Внаслідок вищевказаної бездіяльності, особи, що скоїли кримінальне правопорушення відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_4 залишаються непритягнутими до кримінальної відповідальності.
Скаржник у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надіслала заяву про розгляд скарги за її відсутності, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Слідчий у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч.1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Встановлено, що дізнавачем СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020045370000243 від 24.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання.
У відповідності із вимогами закону дізнавач повинний вчинити всі необхідні дії при проведенні досудового розслідування, які спрямовані на збирання, перевірку та оцінку доказів, версій у їх сукупності.
При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення. Прийняття відповідних рішень з приводу закінчення досудового розслідування кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
В силу ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які закріплені законодавцем у зазначеній нормі.
Відповідно до положень ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до положень ч.1 ст. 36, ч.4 ст. 40-1 КПК України, прокурор, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення дізнавача.
Аналіз положень ст. 28, 113, 114, 303 КПК України свідчить, що слідчий суддя уповноважений встановлювати процесуальні строки слідчому або прокурору, для проведення тільки тих слідчих дій, які є обов'язковими під час досудового розслідування в силу прямої вказівки на це закону.
Відповідно до постанови колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.05.2019 року у справі № 761/20985/18 (провадження № 51-8007 км 18), жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування.
Відповідно до ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; 2) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину.
З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене: 1) протягом сімдесяти двох годин - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або затримання особи в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу; 2) протягом двадцяти діб - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, якщо підозрюваний не визнає вину або необхідності проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, або вчинення кримінального проступку неповнолітнім; 3) протягом одного місяця - у разі повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку, якщо особою заявлено клопотання про проведення експертизи у випадку, передбаченому частиною другою статті 298-4 цього Кодексу; 4) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: 1) одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини третьої цієї статті; 2) шести місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні нетяжкого злочину; 3) дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Відповідно до ч.2 ст.298 КПК України досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.
Виходячи з вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Вимога скарги щодо визнання бездіяльності дізнавача Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області незаконною, не підлягає задоволенню, оскільки таке рішення не передбачено ст.303, 307 КПК України. Приймаючи до уваги наведене, вважаю, що в даному випадку правові підстави для здійснення слідчим суддею судового контролю - відсутні.
Керуючись ст. 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1