Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2021 р. Справа№200/4767/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 22.03.2021 ВП № 64055215, -
Позивач, Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 22.03.2021 ВП № 64055215.
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що як боржник у виконавчому провадженні № 64055215 вчинив всі залежні від нього дії для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/7130/20-а від 27.08.2020. Зокрема, управлінням було надано відповідь від 26.01.2021 № 29-01-14/881, з якої вбачається, що виконати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.01.2021 № 64055215, на даний час неможливо у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі (виконання рішень суду) та до врегулювання цього питання на законодавчому рівні. Позивач звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування є поважною причиною невиконання рішення суду, а тому просить задовольнити позов, а саме просить суд:
1) визнати неправомірними дії Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо прийняття постанови від 22 березня 2021 року ВП № 64055215 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради штрафу у розмірі 5 100, 00 грн за невиконання виконавчого листа № 200/7130/20-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 17.12.2020;
2) скасувати постанову відповідача від 22 березня 2021 року ВП № 64055215 про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради штрафу у розмірі 5 100, 00 грн за невиконання виконавчого листа № 200/7130/20-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 17.12.2020.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, про причини, що унеможливили його подання, суд не повідомив.
Ухвалою від 26.04.2021 Донецький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 22.03.2021 ВП № 64055215. Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 2 270, 00 грн.
17.05.2021 суд виніс ухвалу, якою прийняв до розгляду позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 22.03.2021 ВП № 64055215 та відкрив провадження по справі. Призначив судове засідання на 26.05.2021 о 10 год. 00 хв. Витребував у відповідача копію матеріалів виконавчого провадження № 64055215.
Суд зазначає, що вимоги ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі в частині витребування доказів відповідач не виконав, матеріали виконавчого провадження № 64055215 не надав, про причини, що унеможливили подання цих документів, суд не повідомив.
З огляду на викладене та відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Крім того, керуючись принципом офіційного з'ясування обставин у справі, закріпленим в п. 4 ч. 3 ст. 2, ч. 4 ст. 9 КАС України, для всебічного і повного встановлення обставин суд використав інформацію про виконавче провадження № 64055215, що міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження та Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень.
На судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від сторін не надходило.
Тому на підставі ч. 3 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ідентифікаційний код: 25953617, місцезнаходження: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23), зареєстрований як юридична особа, 26 січня 2001 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис за номером 1 270 120 0000 001228; в стані припинення не перебуває (а. с. 22).
Відповідач - Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код: 34991191, місцезнаходження: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20), зареєстрований як юридична особа 29 березня 2007 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 270 102 0000 002383 (а. с. 23).
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/7130/20-а за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги.
27 серпня 2020 року Донецький окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 5 (п'яти) мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплаченого розміру допомоги у 2020 році. Зобов'язав Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 коп. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив (а.с. 24-28).
Рішення суду набрало законної сили 17.11.2020 відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду (а.с.29-31).
17.12.2020 Донецький окружний адміністративний суд видав виконавчий лист на виконання рішення у справі № 200/7130/20-а в частині зобов'язання Управління соціального захисту населення Краматорської міської ради донарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику бойових дій відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», враховуючи висновки, викладені в рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020, в загальному розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень 00 коп. (а.с. 32).
Цей виконавчий документ стягувач пред'явив до примусового виконання.
08.01.2021 державний виконавець Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Оруджова К.І. за наслідками розгляду заяви стягувача про примусове виконання рішення винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 64055215 з виконання виконавчого листа № 200/7130/20-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 17.12.2020 (а.с.4 зворотній бік).
Разом з супровідним листом від 08.01.2021 № 18.13-1117/6 постанова про відкриття виконавчого провадження була надіслана на адресу сторін виконавчого провадження (а.с. 4).
Цю постанову боржник отримав 19.01.2021, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на супровідному листі.
Листом від 26.01.2021 № 29-01-14/881 позивач повідомив Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області щодо виконання рішення суду.
У своєму листі до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області боржник також вказував на те, що згідно зі ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 Бюджетного кодексу України основним принципом бюджетної системи України є принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на ті цілі, які були визначені бюджетним призначенням. Управління ПСЗН Краматорської міської ради є неприбутковою державною установою, яка здійснює функції у сфері соціального захисту громадян виключно у межах бюджетних асигнувань згідно з видатковою частиною державного бюджету.
Паспорт бюджетної програми на 2020 рік затверджений наказом Міністерства соціальної політики України та погоджується з Міністерством фінансів України, в якому вказана ціль, мета, завдання та направлення використання бюджетної програми. В паспорті бюджетної програми на 2020 рік не вказаний напрямок «На виплату за рішенням суду».
Боржник також повідомив, що власних додаткових надходжень, окремого рахунку та додаткового фінансування для виконання рішень суду в Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради немає. Розпорядники беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом, планом асигнувань загального фонду бюджету, планом надання кредитів із загального фонду бюджету та планом спеціального фонду відповідно до статті 48 Бюджетного кодексу України. Кошторис та паспорт бюджетної програми подається за затвердженими формами Міністерства фінансів України. Управління не має повноважень вносити зміни до вищевказаних документів.
Крім того, начальник Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради у своєму листі, адресованому Краматорському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, посилався на положення ст. ст. 3, 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до яких виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
На цих підставах позивач стверджував про неможливість виконати постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.01.2021 № 64055215 у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на зазначені цілі (виконання рішень суду) та до врегулювання цього питання на законодавчому рівні (а.с.6).
22.03.2021 державний виконавець Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Оруджова К.І. в межах виконавчого провадження № 64055215 винесла постанову про накладення штрафу. Керуючись ст. ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець постановила за невиконання рішення суду накласти на боржника Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради штраф на користь держави у розмірі 5 100, 00 грн. Боржника зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення (а. с. 5 зворотній бік).
Постанова про накладення штрафу надіслана на адресу сторін виконавчого провадження разом з супровідним листом від 22.03.2021 № 18.13-24094/6 (а. с. 5).
Як свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради на супровідному листі, боржник отримав спірну постанову про накладення штрафу 08.04.2021 (а. с. 5).
Не погодившись із прийняттям спірної постанови, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців, що передбачено ч. 1 ст. 2 Закону № 1404.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 установлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404 на виконавця покладений обов'язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець, крім іншого, має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом (п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404).
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, регламентований ст. 63 Закону № 1404.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону № 1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону № 1404 виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії встановлена ст. 75 Закону № 1404.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону № 1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону № 1404 у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404. Таким чином, на час прийняття виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними можуть визнаватися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Саме таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Отже, самого лише факту повного або часткового невиконання виконавчого документа (в даному випадку - рішення суду) недостатньо для притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу.
Виконавець повноважний застосувати до божника штраф на підставі ст. 75 Закону № 1404 лише за умови, що відсутні поважні причини, які унеможливили або ускладнили виконання.
Суд зауважує, що джерелом фінансування разової грошової допомоги учасникам бойових дій є кошти Державного бюджету України.
Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, регулюються Бюджетним кодексом України (ч. 1 ст. 1 Бюджетного кодексу України).
Крім іншого, до основних принципів побудови бюджетної системи України належать принцип збалансованості, який передбачає, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (п. 2 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України), а також принцип цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями (п. 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, зокрема, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань (п. 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України), нецільове використання бюджетних коштів (п. 24 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України), здійснення видатків, які відповідно до цього Кодексу мають проводитися з іншого бюджету (п. 28 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України), здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України (п. 29 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України).
Невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відповідні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а, від 21 лютого 2018 року у справі № 814/2655/14, від 21 серпня 2019 року у справі № 754/3105/17, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19.
Частина 5 ст. 242 КАС України покладає на суд обов'язок при виборів і застосування норми права до спірних правовідносин враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що дійсно рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в загальному розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп наразі є невиконаним боржником.
Проте, причиною невиконання рішення суду в цій частині є відсутність у позивача бюджетного фінансування на виконання судових рішень та здійснення виплат державної соціальної допомоги за минулі періоди.
Застосувавши до спірних правовідносин ст. 75 Закону № 1404 з урахуванням висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що невиконання Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради рішення суду в частині, яка стосується виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій в загальному розмірі 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп, не може вважатись таким, що допущено без поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши постанову відповідача про накладення штрафу від 22.03.2021 як рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вона не відповідає критеріям, визначеним п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що постанова відповідача про накладення штрафу постановлена за відсутності підстав, визначених ч. 1 ст. 75 Закону № 1404.
Рішення суб'єкта владних повноважень не є обґрунтованим, тобто прийнято без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, оскільки виконавець не надав оцінку причинам невиконання рішення суду, зокрема, на предмет їх поважності чи неповажності.
Крім того, пунктом 2 постанови про відкриття виконавчого провадження боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (а. с. 8-зворотній бік).
Водночас, у постанові про відкриття виконавчого провадження не зазначено жодних строків добровільного виконання рішення суду, після спливу яких і може бути накладено штраф на боржника.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Таким чином, належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 22.03.2021, а тому вимоги Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради в цій частині підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивач просить лише скасувати спірну постанову, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати її протиправною, як то вимагають приписи ст.245 КАС України.
Водночас позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про визнання неправомірними дій Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо прийняття постанови від 22.03.2021 задоволенню не підлягають.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправною та скасування спірної постанови.
Крім того, правові наслідки для боржника має саме постанова про накладення штрафу, а не дії виконавця щодо її прийняття.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач документально підтвердив судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 грн, про що свідчить платіжне доручення від 27 квітня 2021 року № 571 (а. с. 15).
При визначенні кількості позовних вимог немайнового характеру, суд виходить з того, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування рішення чи окремих його положень, зобов'язання вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Частиною 8 ст. 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 грн.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255, 271, 272, 287 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (ідентифікаційний код: 25953617, місцезнаходження: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 23) до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код: 34991191, місцезнаходження: 84333, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20) про визнання дій неправомірними та скасування постанови від 22.03.2021 по виконавчому провадженню № 64055215 - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Оруджової Карини Ігорівни про накладення штрафу від 22.03.2021 по виконавчому провадженню № 64055215.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270, 00 (дві тисячі двісті сімдесят гривень).
Повний текст рішення складено 26.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів.
Суддя В.А. Голуб