Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2021 р. Справа№200/4898/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька області, код ЄДРПОУ: 42169323) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
23 квітня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1258 від 02 березня 2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 ;
- зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії періоди його роботи на підприємстві ТОВ "Донуглепоставка":
з 08.04.2009 року по 30.04.2009 року;
з 01.05.2009 року по 11.05.2009 року;
з 08.06.2013 року по 31.12.2013 року;
з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року;
з 05.04.2015 року по 31.05.2015 року;
з 01.06.2015 року по 16.06.2015 року;
зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 по ст. 14-25, що дає право на призначення пенсії періоди його роботи на підприємстві ТОВ "Донуглепоставка"
з 12.05.2009 року по 31.05.2009 року;
з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року;
з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року;
з 17.06.2015 року по 31.07.2015 року.
Зобов'язання Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за списком № 1 по ст. 14-25 ОСОБА_1 періоди його роботи:
на підприємстві ШУ "Покровське" з 01.06.1995 року по 11.01.2001 року;
на підприємстві Шахта "Центральна" з 19.03.2001 року по 16.09.2001 року;
на підприємстві Шахта "Краснолиманська" з 02.10.2001 року по 22.09.2008 року;
на підприємстві ТОВ "Донуглепоставка" з 02.10.2008 року по 05.10.2017 року;
на підприємстві ТОВ "Шахтобудівельна компанія" з 11.10.2017 року по 31.01.2021 року у пропорції кожний повний рік роботи за 9 місяців з урахуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від року працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначені пенсії у зв'язку із недостатністю пільгового стажу роботи. Безпідставно, на думку позивача, не включено до розрахунку пільгового стажу періоди зайнятості позивача повний робочий день під землею відповідно до записів трудової книжки. Також позивач зазначає, що він не відповідає за неналежне виконання підприємствами обов'язків щодо сплати страхових внесків, тому управління відповідача неправомірно не зарахувало певні періоди роботи позивачу.
Вказує, що періоди його роботи підпадають під роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 та підлягають зарахуванню за 1 рік роботи 9 місяців.
За таких обставин вимушен звернутись за захистом свого порушеного права до суду.
У відзиві на позовну заяву управління відповідача зазначає що розглянувши надані позивачем документи для призначення пенсії виявлено, що період роботи позивача з 02.10.2008 року по 05.10.2017 року до пільгового стажу враховано за фактично відпрацьований час під землею відповідно до наданих довідок про спуски в шахту. До страхового стажу зараховано стаж позивача відповідно індивідуальних відомостей про застраховану особу відповідно до сплачених страхових внесків.
За таких умов, через відсутність необхідного пільгового стажу позивачу відмовлено в призначені пенсії, зазначено що управління діяло виключно в межах діючого законодавства, просить відмовити в задоволення позовних вимог.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (47 років), 24 лютого 2021 року звернувся до управління відповідача с заявою про призначення пенсії за віком згідно п. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1258 від 02 березня 2021 року йому відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю на момент звернення з заявою необхідного пільгового стажу на підземних роботах 25 років.
Період роботи в ТОВ «Донуглепоставка» з 02.10.2008 року по 05.10.2017 року пільгового стажу враховано за фактично відпрацьований час під землею відповідно до наданих довідок про спуски в шахту від 15.03.2019 № 26, від 13.01.2021 року № 5, від 01.02.2021 року № 10, від 20.03.2019 року № 41.
До пільгового стажу не враховано:
- безоплатна відпустка: 1 дн. - 01.2006р, 8 дн. - 10.2020;
- відрядження; 12 дн. - 12.2007, 1 дн. - 06.2008р.
Зазначено, що відповідно до наданих документів пільговий стаж ОСОБА_1 складає 29 років 10 місяців 25 днів. Пільговий стаж складає 23 роки 10 місяців 05 днів.
З розрахунку стажу ОСОБА_1 , що доданий до рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії вбачається, що позивачу до пільгового стажу не були зараховані періоди:
- 01.09.1989 по 22.06.1993;
- 18.04.1994 по 18.05.1994;
-27.05.1994 по 26.05.1995;
- 31.01.2006;
- 01.12.2007 по 12.12.2007;
- 23.09.2008 по 01.10.2008;
- 08.04.2009 по 30.04.2009;
- 01.05.2009 по 11.05.2009;
- 08.06.2013 по 31.12.2013;
- 01.02.2014 по 28.02.2014;
- з 05.04.2015 по 31.05.2015;
- з 01.06.2015 по 16.06.2015;
- з 01.10.2020 по 08.10.2020.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працював:
- з 01.06.1995 про 11.01.2001 учнем електрослюсаря підземного, з 04.08.1995 року електрослюсарем з повним робочим днем в шахті, з 09.08.1996 замісником начальника дільниці підземним, з 16.09.1998 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею на Шахті «Красноармійська - західна № 1» ДВАТ Вугільна компанія;
- з 19.03.2001 по 16.09.2001 - заняття в учбовому пункті, з 27.03.2001 року - електрослюсарем підземним 4 розряду в шахті Центральна в/о «Красноармійськвугілля»;
- з 02.10.2001 по 22.09.2008 року електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті на ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська»;
- з 02.10.2008 по 05.10.2017 електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті, з 15.10.2009 року замісником механіка підземним з повним робочим днем в шахті, з 10.09.2010 року електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті, з 01.03.2010 року електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті, з 17.11.2011 року замісником механіка підземного з повним робочим днем в шахті; з 14.01.2013 року електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем в шахті на ООО «Донуглепоставка»;
- з 11.10. 2017 року по теперішній час електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах на ООО «Шахтостроительная компания».
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно відмови в призначенні пенсії позивачу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Відповідно до ст. 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
Право на призначення пенсії на пільгових умовах обґрунтовується посиланням на Закон України "Про пенсійне забезпечення", норми якого з урахуванням відомостей про місце та час його роботи зі шкідливими та важкими умовами за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, дають право на призначення такої пенсії. Працівникам, зайнятим повний робочий на роботах, передбачених Списком N 1, що чинні на час їх роботи за наявності необхідної кількості пільгового та загального стажу пенсія призначається зі зниженням пенсійного віку. При цьому необхідною умовою для зарахування стажу до пільгового є наявність атестація робочого місця після 22.08.92.
Згідно ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно ч.3 ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Відповідно до частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Відповідачем вказано, що період роботи позивача з 02.10.2008 року по 05.10.2017 року зараховано до пільгового стажу за фактично відпрацьований під землею час.
Суд зазначає, що на підставі частини 3 статті 44 Закону України від 09.07.2003 № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Пенсійним фондом може бути проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів наданих для призначення (перерахунку) пенсій.
Разом з цим, суд зазначає, що професії електрослюсар підземний, учень електрослюсаря підземного, механік підземний відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162 відносяться до посад, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, позивачу зараховується до пільгового стажe його робоа з 08.04.2009 року по 30.04.2009 року; з 01.05.2009 року по 11.05.2009 року; з 08.06.2013 року по 31.12.2013 року; з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року; з 05.04.2015 року по 31.05.2015 року; з 01.06.2015 року по 16.06.2015 року, з 12.05.2009 року по 31.05.2009 року; з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року; з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року; з 17.06.2015 року по 31.07.2015 року.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених пунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 визнаних такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до п.6 ст. 92 Конституції України включно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних прав.
Так, зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).
У відзиві на позовні заяву позивач зазначив, що відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 в травні 2009 року сплачено страхові внески за 11 днів, в січні 2014 року - 0 днів, в березні 2014 року - 0 днів, в червні 2015 року - 16 днів, в липні 2015 року - 0 днів.
Суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, зокрема, щодо сплати страхових внесків. Тому позовні вимоги в частині зарахування до страхового стажу періодів роботи з 12.05.2009 року по 31.05.2009 року; з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року; з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року; з 17.06.2015 року по 31.07.2015 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що відповідач відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вказував про відсутність необхідного стажу роботи в підземних умовах, тобто 25 років.
Однак на думку позивача, відповідач при розрахунку стажу роботи в підземних умовах протиправно не застосував Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок нарахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення, у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення, який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України Про пенсійне забезпечення.
На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10- річного стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу який у позивача є, та при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи.
Так, підтвердженим відповідачем є пільговий стаж роботи позивача - 23 роки 10 місяців 5 днів.
Загальний стаж при цьому складає 29 років 11 місяців 29 днів.
З них до пільгового стажу не враховано безоплатна відпустка: 1 дн. - 01.2006р, 8 дн. - 10.2020; відрядження; 12 дн. - 12.2007, 1 дн. - 06.2008р. та період навчання з 01.09.1989 по 22.06.1993 та періоди роботи з 18.04.1994 по 18.05.1994 та з 27.05.1994 по 26.05.1995 року, що в загалом становить 4 роки 11 місяців 15 дня стажу.
Всі інші періоди роботи позивач перебував на посадах, що відносяться до посад, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Судом підтверджено наявність у позивача права на зарахування до його пільгового стажу періодів -з 08.04.2009 року по 30.04.2009 року (23 дні); з 01.05.2009 року по 11.05.2009 року (11 днів); з 08.06.2013 року по 31.12.2013 року (6 місяців 24 дня); з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року (1 місяць); з 05.04.2015 року по 31.05.2015 року (1 місяць 27 днів); з 01.06.2015 року по 16.06.2015 року (16 днів), з 12.05.2009 року по 31.05.2009 року (20 днів); з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року (31 день); з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року (31 день) ; з 17.06.2015 року по 31.07.2015 року (15 днів).
Тобто, додатково судом зараховано до пільгового стажу 23 дні + 11 днів +6 місяців 24 дня+1 місяць+1 місяць 27 днів+16 днів+20 днів+31 день+31 день+15 днів.
Так, загальна кількість зарахованих судом до пільгового стажу періоду роботи складає 1 рік 2 місяці 14 днів.
Так, в позивача наявний пільговий стаж роботи - 25 років 0 місяців 14 днів.
Отже, стаж роботи позивача на провідних професіях підлягає зарахуванню як кожний повний рік роботи за 3 місяці, а стаж роботи позивача за Списком № 1 зарахуванню як кожний повний рік за 9 місяців.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі № 200/7764/19-а, у постанові Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі № 333/3704/16-а.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем протиправно при вирішенні питання про призначення пенсії позивачу не були застосовані положення Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20.01.1992 року, а отже, прийняте відповідачем рішення № 1258 про відмову в призначенні пенсії позивачу від 02 березня 2021 року прийнято без повного з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.
Проте, суд вбачає достатнім для захисту прав позивача зобов'язати відповідача застосувати при призначені пенсії позивачу роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від року працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду, оскільки у вказаному рішенні про відмову в призначенні пенсії позивачу взагалі не було досліджено вказане питання, і тому задоволення позовних вимог в повному обсязі буде вирішенням спору на майбутнє, адже права позивача в цій частині не були порушені відповідачем.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії, і це прямо вбачається з п. 7 ч.2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.
Згідно ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з управління відповідача судового збору у розмірі 908,00 грн. на користь позивача, як того вимагає ч.2 ст. 4 Закон України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 13, м. Мирноград, Донецька області, код ЄДРПОУ: 42169323) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1258 від 02 березня 2021 року Про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 .
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", застосувавши при розрахунку стажу пенсії позивача роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 "Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від року працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням висновків суду та зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1, що дає право на призначення пенсії періоди його роботи на підприємстві ТОВ "Донуглепоставка":
з 08.04.2009 року по 30.04.2009 року;
з 01.05.2009 року по 11.05.2009 року;
з 08.06.2013 року по 31.12.2013 року;
з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року;
з 05.04.2015 року по 31.05.2015 року;
з 01.06.2015 року по 16.06.2015 року;
зарахувати до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 по ст. 14-25, що дає право на призначення пенсії періоди його роботи на підприємстві ТОВ "Донуглепоставка"
з 12.05.2009 року по 31.05.2009 року;
з 01.01.2014 року по 31.01.2014 року;
з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року;
з 17.06.2015 року по 31.07.2015 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 травня 2021 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.В. Арестова