26 травня 2021 року Справа № 160/4093/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
при секретарі: Мартіросян Г.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/4093/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийняття митної декларації,-
І. ПРОЦЕДУРА
19.03.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 26.03.2021 року просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, б. 21-А, код ЄДРПОУ 43333459) про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 року №UА500500/2020/500031/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м.Одеса, вул.Лип.Івана та Юрія, б.21-А код ЄДРПОУ 43333459) від 22.09.2020 року №UА500500/2020/50058.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 19.03.2021 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.
Ухвалою суду від 23.03.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийняття митної декларації, було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.
Позивачем, у строк визначений в ухвалі суду, усунуті недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 29.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/4093/21 та призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, в порядку положень ст. 262 КАС України.
Також, ухвалою суду від 29.03.2021 року було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів, а саме:
- рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 року №UА500500/2020/500031/2;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби (65078, Одеська обл., м.Одеса, вул. Лип. Івана та Юрія, б.21-А код ЄДРПОУ 43333459) від 22.09.2020 року №UА500500/2020/50058;
- ЕМД;
- пояснення товариства разом із додатками та інші докази щодо суті спору.
За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 26.05.2021 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У позовній заяві, зазначено, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту.
Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень.
Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами.
У зв'язку із чим, на думку позивача, наявні правові підстави для скасування рішення, яке ними звернуто до оскарження.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
Ухвалою суду від 29.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/4093/21 та призначено справу до розгляду в порядку положень ст. 262 КАС України.
Цією ухвалою суду відповідачеві було надано строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідачем отримано ухвалу суду від 29.03.2021 року, разом із позовною заявою та додатками до неї, а також уточненою позовною заявою - 05.05.2021 року, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, станом на 26.05.2021 року від відповідача відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим положеннями КАС України, відзив на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, до суду не надав, у зв'язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
07.05.2021 року відповідачем було заявлено клопотання про продовження митниці строку подання відзиву на позов товариства, з тих підстав, що ними не було отримано позовну заяву.
Між тим, такі посилання відповідача є неналежними та спростовуються наведеним вище, таким чином у суду відсутні підстави для продовження строку подання відзиву на позовну заяву.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ”, код ЄДРПОУ 30487219, 19.07.1999 року зареєстроване як юридична особа, місцезнаходження: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Олександра Поля, будинок 40.
27.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” як покупцем та компанією “NINGBO GLOBALWAY IMP. &EXP” (Китай) як продавцем був укладений контракт №3477-NG/CN, за умовами якого продавець зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цьому контракті.
Пунктом 1.2 контракту визначено, що товар, який постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений та поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які зазначені у додатках та специфікаціях до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.
21.09.2020 року позивач подав відповідачеві митну декларацію №UА500500/2020/506805 з метою митного оформлення поставленого позивачеві товару - декоративні вироби зі скла: - арт. GW0743 - Прикраса новорічна «Шар скляний» - 42192 шт., - арт. GW0744 - Прикраса новорічна «шар скляний» музичний - 4200 шт., Торгівельна марка: нема даних, Виробник: NINGBO GLOBALWAY IMP&EXP. CO.,LTD, Країна походження: СN. Ціна товару в іноземній валюті 62494,20 дол. США. Код товару 7018909000.
Разом з митною декларацією були подані супровідні документи, а також документи, які підтверджують митну вартість товару, що підтверджується відповідними відомостями у графі 44 митної декларації: зовнішньоекономічний контракт №3477-NG/CN від 27.12.2019 року; специфікація № 29NG від 10.08.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) №HY3-АТВ20839 від 10.08.2020 року, транспорті (перевізні) документи №1634 від 17.09.2020 року, №ZJSM20080711В від 10.08.2020 року, СФ-18003 від 21.09.2020 року, СФ-18007 від 21.09.2020 року, генеральний договір добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 р. № 04г0д; заява на страхування № 2250 від 20.08.2020 року.
Також, товариством додатково було надано: пакувальний лист б/н від 10.08.2020 року; декларація про походження товару № HY3-АТВ20839 від 10.08.2020 року та сертифікат якості б/н від 10.08.2020 року.
Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення, відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, що подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
- відповідно до пп.в) п.2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий документ, що підтверджує вартість страхування від 20.08.2020 року №2250 не відповідає вищезазначеним умовам. Крім того, зазначена в документі, що підтверджує вартість страхування від 20.08.2020 року №2250, страхова сума не відповідає даним зазначеним у рахунку-фактурі (інвойсі) № HY3-АТВ20839 (у перерахунку на курс валюти указаної в зовнішньоекономічному договору (контракті) від 3477- NG/CN від 27.12.2019 року. Також відсутні підпис страхувальника;
- відповідно до п.п.4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 3477- NG/CN від 27.12.2019 року продавець передає разом з товаром оригінали товаросупровідних документів на товар, серед яких, засвідчена продавцем копія митної декларації країни відправлення, але, вищезазначений документ до митного оформлення не надавався.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.3 ст.53 МК України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; каталоги, специфікації фірми - виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
22.09.2020 року електронним повідомленням декларантом ТОВ “АТБ-маркет” було надіслане повідомлення, в якому вказано, що зазначені відповідачем розбіжності необгрунтовані, а також додав до відповіді такі документи: прайс-лист виробника товару б/н від 27.07.2020 року; комерційну пропозицію б/н від 03.08.2020 року; страховий поліс № 2250 від 20.08.2020 року; копію митної декларації країни відправлення № 310420200549497346 від 07.08.2020 року.
Також, відповідно до положень ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України, позивач протягом 80 днів з дня випуску товару надав додатково відповідачу разом із заявою №М1111-2 від 11.11.2020 року: оригінал виписки з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 30.10.2020 року), swift від 25.09.2020 року, експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-2447 від 30.10.2020 року, прайс-лист виробника товарів №б/н від 27.07.2020 року (копія); комерційна пропозиція № б/н від 03.08.2020 року (копія); банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення № 427158 від 06.10.2020 року, платіжне доручення № 427174 від 06.10.2020 року; акти виконаних робіт № ОУ-0004759 від 21.09.2020 року, № ОУ-0004763 від 21.09.2020 року до Договору транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019 року, копію митної декларації країни відправлення № 310420200549497346 від 07.08.2020 року, заяву на страхування окремого перевезення вантажу № 2250 від 20.08.2020 року.
22.09.2020 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості №UА500500/2020/500031/2 та картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА500500/2020/50058.
Відповідач скоригував митну вартість товару №2 за шостим резервним методом. У результаті такого коригування сума переплати митних платежів склала - 207 840,60 гривень.
Отже, відповідач не визнав заявлену товариством митну вартість товару № 2 та прийняв рішення №UА500500/2020/500031/2 від 22.09.2020 року, яким відкориговано та визначено митну вартість товару: Декоративні вироби зі скла: - арт. GW0743 - прикраса новорічна «Шар скляний» -42192 шт; - арт. GW0744 - прикраса новорічна «Шар скляний» музичний - 4200 шт; Торгівельна марка: нема даних; виробник: NINGBO GLOBALWAY IMP&EXP. CO.,LTD, країна походження: СN. Ціна товару в іноземній валюті 62494,20 дол. США. Код товару 7018909000 на рівні 5,6400 дол. США за одиницю.
Не погодившись із зазначеними вище рішеннями про коригування митної вартості товару та карткою відмови, позивач звернувся до суду із цим позовом, та просить суд визнати їх протиправними та скасувати.
Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товарів на предмет їх відповідності закону суд виходить з такого.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).
Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.
Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато - логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Передбачене частиною п'ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши докази по справі, встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.
Щодо обґрунтування відповідача, що покладені в основу оскаржуваного рішення, а саме відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 Митного кодексу України (далі - МКУ) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товар».
Так, згідно положень пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначені митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Правилами заповнення декларації митної вартості, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599 передбачено, що у Графі 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(а)), тобто не включені продавцем до рахунку-фактури, виставленого покупцеві, але мали місце у зв'язку з увезенням оцінюваних товарів на митну територію України та були сплачені або підлягають сплаті покупцем. У Пункт "в" Графи 16 додаткового аркуша «А» до основного аркуша ДМВ зазначаються витрати, понесені покупцем, на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Поставка Товару здійснювалася на підставі Контракту на поставку продукції від 27.12.2019 року № 3477NG-/CN, укладеного між ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» (Покупець) та NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP.
У п. 2.3 контракту вказано, що ціна на товар розуміється відповідно до умов FОВ - Нінбо, КНР, згідно з Міжнародними правилами тлумачення торговельних термінів «Інкотермс» Міжнародної торгової палати у редакції 2010 року (надалі - «Правила «Інкотермс -2010») (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаній обома Сторонами, не зазначені інші умови згідно з Правилами «Інкотермс» 2010 року) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей в країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.
У специфікації № 29NG від 10.08.2020 року зазначено, що умови поставки - FОВ-Нінбо.
Умовами Контракту № 3477NG-/CN було визначено, що ціна на товар включає в себе вартість пакування, у зв'язку із чим відсутні підстави для окремого додавання вартості упаковки до ціни, що фактично сплачена за Товар, при визначенні митної вартості Товару.
Таким чином, вказані вище доводи відповідача про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо цієї складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, є неналежними.
У цьому випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Верховний Суд у складі колегії судців Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.03.2018 року у справі № 815/4132/17 (К/9901/11263/18) зазначив: «Посилання контролюючого органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість пакування є також необґрунтованими, з огляду на п. 4.1 контракту від 14 грудня 2016 року №14-12/2016, відповідно до якого вартість упаковки та маркування входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем (позивачем), у зв'язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06.03.2018 року у справі № 815/3142/17 (К/9901/789/18) зазначив: «Звідси випливає, що у разі включення до ціни товару вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, їх вартість не додається при розрахунку митної вартості товару. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, пунктами 3.2, 5.1. контракту №2015/10/28 від 28.10.2015 року передбачають включення до ціни товару вартості тари, упаковки, полетів та маркування, а також те, що, вказана в інвойсах ціна товару включає вартість піддонів. Цим спростовується твердження відповідача про відсутність у наданих до митного оформлення документах (зокрема контракті) будь-якої інформації щодо включення до складових ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари вартості упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Законодавство не містить вимог щодо обов'язку сторін за контрактом зазначати у ньому числове значення таких витрат.
Крім того, з наведеного слідує, що у даному випадку при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріачів та робіт, пов'язаних із пакуванням».
Щодо посилання відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110%) і повинно бути обумовлене у валюті договору. Наданий документ, що підтверджує вартість страхування від 20.08.2020 року №2250 не відповідає вищезазначеним умовам. Крім того, зазначена в документі, що підтверджує вартість страхування від 20.08.2020 року №2250, страхова сума не відповідає даним зазначеним у рахунку-фактурі (інвойсі) НY3-АТВ20839 (у перерахунку на курс валюти указаної в зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 3477-NG/CN від 27.12.2019 року. Також відсутні підпис страхувальника.
Розділом 9. «Терміни» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» в редакції 2000 року передбачено, що існують тільки два терміни, пов'язані із страхуванням, це терміни СІF і СІР. Відповідно до них продавець зобов'язаний забезпечити страхування на користь покупця. В інших випадках сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
Термінами СІF і СІР передбачено обов'язок продавця за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110 %) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.
Специфікацією № 29 NG від 10.08.2020 року до Контракту № 3477-NG/CN передбачено, що товар має бути поставлений на умовах поставки FОВ-Ningbo, Китай/ FОВ-Нінгбо.
Згідно пунктів А.3. та Б.3. «Договори перевезення та страхування» терміну поставки FОВ як у продавця та і покупця відсутні зобов'язання щодо укладення договорів страхування.
Отже, при поставці товару на умовах FОВ сторони самі вирішують, чи бажають вони застрахуватися та в якій мірі.
Позивач, за генеральним договором добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 року № 04г0д, укладеним з АТ «Страхова компанія «АРКС», здійснило добровільне страхування Товару.
20.08.2020 року сторонами підписано заяву на страхування окремого перевезення вантажу № 2250, якою передбачено, що товар за інвойсом № НY3-АТВ20839 від 10.08.2020 року, вантажовідправник NINGBO GLOBALWAY IMP.&EXP, страхова вартість вантажу 2318912,06 грн. застраховано. Страхова сума складає 2318912,06 грн., страховий тариф % -0,029, страхова премія 672,48 грн.. з яких 481,535 грн. припадає на товар № 2.
Таким чином, витрати товариства на страхування товару № 2 у розмірі 481,535 грн. підтверджуються Генеральним договором добровільного страхування вантажів від 11.03.2020 року № 04г0д, заявою на страхування № 2250 від 20.08.2020 року, які у тому числі, були надані позивачем контролюючому органу під час митного оформлення Товару.
Декларант разом з листом № 2209/20-1 від 22.09.2020 року надав митному органу заяву про страхування окремого перевезення вантажу № 2250 разом з печатками та підписами сторін.
З урахуванням викладеного, доводи Відповідача, що згідно Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс мінімальне страхування має покривати зазначену в договорі ціну плюс 10% (тобто 110 %) і повинно бути обумовлене у валюті договору, а наданий страховий сертифікат № 2250 від 20.08.20 року, є неналежними.
Щодо посилання відповідача, що відповідно до п.п.4.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 3477-NG/СN від 27.12.2019 року продавець передає разом з товаром оригінали товаросупровідних документів на товар, серед яких, засвідчена продавцем копія митної декларації країни відправлення. Але, вищезазначений документ до митного оформлення не надавався.
Слід вказати, що копія митної декларації країни відправлення товару не входить до переліку документів, які подаються під час митного оформлення товару, згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
На вимогу відповідача, декларант надав копію митної декларації країни відправлення товару № 310420200549497346 від 07.08.2020 року разом з листом за вих. № 2209/20-1 від 22.09.2020 року.
Згідно положень ч.3 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення на вимогу посадової особи митного органу, що здійснює митне оформлення були надані під час митного оформлення або надаються разом із заявою в рамках ч. 8 ст. 55 МКУ, такі додаткові документи:
договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається - договорів із третіми особами не укладалося;
рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) - платежі третім особам на користь продавця не здійснювалися;
рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - оплата комісійних винагород не здійснювалася;
виписку з бухгалтерської документації - Картка рахунку: 63.2 на 30.10.2020 року - надавалася разом з заявою від 11.11.2020 року за вих. М1111-2;
ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів - жодних інших договорів, окрім договору на поставку, не укладалося;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару - прайс-лист виробника товару б/н від 27.07.2020 року та комерційна пропозиція б/н від 03.08.2020 року від продавця оцінюваних товарів надавалась разом з Листом за вих, № 2209/20-1 від 22.09.2020 року;
копію митної декларації країни відправлення - копія митної декларації країни відправлення № 310420200549497346 надавалася разом з Листом за вих. № 2209/20-1 від 22.09.2020 р.;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені
спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини - разом з заявою від 11.11.2020 року за вих. № М1111-2 було надано Експертний висновок Дніпропетровської ТПП № ГО-2447 від 30.10.2020 року;
Для підтвердження транспортних витрат у складі митної вартості надавалися: банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжні доручення № 427158, № 427174 від 06.10.2020 року; акти виконаних робіт №ОУ-0004759, №ОУ-0004763 від 21.09.2020 року до Договору транспортного експедирування № 88189 від 09.04.2019 року.
Витрати на страхування підтверджені заявою на страхування окремого перевезення вантажу № 2250 від 20.08.2020 року Посилання на взаємозв'язок між продавцем та покупцем відсутні. Будь-які інші витрати зазначені у ч.10 ст. 58 МКУ покупцем понесені не були.
Таким чином, твердження відповідача про ненадання документів за вимогою є безпідставними.
Верховним Судом, при прийнятті рішень по справам про коригування митної вартості неодноразово висловлювались такі правові висновки щодо умов оплати за товар: у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 804/4680/16.
Згідно з частин першої, другої статті 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України, у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
З тлумачення цих норм у їх системному зв'язку між собою та з положеннями пункту 2 частини шостої статті 54, частини третьої статті 53 МК України, встановлено, що відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими органом доходів і зборів витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі №815/3142/17.
Надані позивачем документи, у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, шо спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.
За таких обставин, доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у відзиві на позовну заяву не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем доказами.
Згідно ч.3 ст.335 МК України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв'язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Встановлено, що у спірній митній декларації зазначені відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Порушень митного законодавства не встановлено.
Посилання митного органу на порушення позивачем митного законодавства при декларуванні товару не можуть вважатись розбіжністю у розумінні частини 3 ст.53 МК України і не можуть бути підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості.
Зворотного суду не доведено.
Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 р. за № 883/21195.
Згідно п.1.3 Правил, Рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:
У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;
У графі 33 Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості” при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно п.2.3 Правил, Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.
Ненадання без будь-яких пояснень позивачу на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про грубе порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб ( пункт 7 частини 1 статті 8 МК України), який означає обов'язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.
Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 року, по справі № 813/7903/14, від 18.12.2018 року, по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 року, по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 року, по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі ЄАІС).
При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
У Рішенні №UА500500/2020/500031/2 відповідачем належно не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за другорядним методом: за резервним методом.
У пункті 3.4 Листа ВАСУ від 13.03.2017 року «Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13.03.2012 року» Вищий адміністративний суд України зазначив, що варто зважити на таку вимогу до діяльності суб'єктів владних повноважень, як обов'язок діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) (пункт 3 частини третьої статті 2 КАС України). Необхідність наводити обставини як підстави прийняття рішення, у тому числі зумовлена тим, що уможливлює контроль за таким рішенням, зокрема судовий контроль. При цьому обґрунтувати рішення, очевидно, означає не лише ствердити про наявність відповідних обставин, але й зазначити докази, які доводять їх наявність.
Отже, у ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, в чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості.
Отже, суди повинні мати на увазі, що при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів».
У Рішенні №UА500500/2020/500031/2 відповідач зазначив, що «У митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Відповідно до пункту 1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ) - за резервним методом».
Відповідач у рішенні не конкретизував підстави незастосування попередніх методів.
Загальні посилання на норми Митного кодексу України щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є належним обґрунтуванням прийнятого відповідачем рішення.
Відсутність в митниці інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами не є належною підставою для незастосування методів визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а відсутність у митниці необхідних документів не є належною підставою для незастосування методів на основі віднімання та на основі додавання вартості товарів. Отже, наведені у Рішенні доводи Відповідача не є належними для застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару та доказом неможливості застосування попередніх чотирьох методів визначення митної вартості відповідно до вимог Митного кодексу України.
Також необхідно зазначити, що митний орган у рішенні про коригування митної вартості посилається на митну декларацію раніше оформленого товару, яку було взято за основу при коригуванні митної вартості товару позивача, але не зазначено, що за товар завозився за цією декларацією, і в рішенні відсутня інформація, що за цією декларацією відбулося митне оформлення такого ж самого товару.
Отже, підсумовуючи викладене, слід дійти висновку про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Вказувати про можливі порушення позивачем та/або припущення з боку суб'єкта владних повноважень є неприпустимим. Суд не може включати такі докази до предмету дослідження, оскільки вони не є належними доказами в розумінні положень КАС України.
З урахуванням викладеного, з наданих документів вбачається, що підприємство для митного оформлення і підтвердження митної вартості надало належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості. Надані документи підтверджують числові значення складових митної вартості, відомості в них не мають протиріч та розбіжностей дозволяють провести обчислення митної вартості.
Враховуючи викладене, обставини, покладені в обґрунтування підстав прийняття оскаржуваних рішення та картки відмови носять формальний характер.
З урахуванням наведеного, слід дійти висновку, що митним органом оскаржувані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.
Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v.Turkey” №48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).
Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” №30985/96).
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності прийнятих рішень.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову, у зв'язку із чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” до Одеської митниці Держмитслужби, слід задовольнити та визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 року №UА500500/2020/500031/2, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби від 22.09.2020 року №UА500500/2020/50058.
Щодо розплоду судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5388,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови в прийняття митної декларації - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 22.09.2020 року №UА500500/2020/500031/2.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Держмитслужби від 22.09.2020 року №UА500500/2020/50058.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5388,00 гривень.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-МАРКЕТ” (49000, м.Дніпро, пр. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ 30487219).
Відповідач: Одеська митниця Держмитслужби (65078, м.Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 43333459).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 26.05.2020 року.
Суддя В.В. Ільков