25 травня 2021 року Справа №215/2566/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради (50083, м.Кривий Ріг, вул.Короленко 1а) про визнання бездіяльності протиправною,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу з позовом в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилася у не належному застосуванні управлінської функції, при розгляді його заяви від 26.10.20р. вх. С-574 і не підкоренні ч. 3 ст. 32, ст.ст. 34, 49 Конституції України, ч. 1 ст.3, п. 7 ст. 4, ст. 6, 10, п. «а», «б», ст.ст. 10, 31, 32, ч. 1 ст. 38, ч. 3 ст. 39, 42, 43, ст. 53, п. «а» ст. 78 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилася у не винесенні за результатами розгляду звернення від 26.10.20р. вх.С-574 рішення та у порушенні управлінської функції відповідно п. 18, 19 ч. 1 ст. 4 КАС України і ст.ст. 3, 19, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 29, 144 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилася у не вжитті заходів для забезпечення права на отримання інформації, у відмові звернутися з клопотанням до Криворізького міського голови, а саме просити вжити заходи до начальника управління охорони здоров'я м. Кривого Рогу ОСОБА_2 , який не видав наказ до 26.10.20р. щодо забезпечення ОСОБА_3 , як ОНКО хворої людини, безкоштовними медикаментами для лікувально-профілактичних заходів згідно постанови КМУ від 17.08.98р. № 1303 та який використовує бюджетні кошти за не призначенням після розгляду заяви від 26.10.20р. вх. С-574 до правової позиції ст. 3, 22, ч. 3 ст. 32, ст.ст. 34, 46, 68 Конституції України;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради, яка виявилася у порушенні права на свободу від шкоди, спричиненої неналежним функціонуванням системи місцевого самоврядування, у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви від 26.10.20р. вх. С-574 та зазначити закон вимоги якого порушено ним згідно ст. 249 КАС України.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 27.04.2021 позов ОСОБА_1 , передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до позовної заяви, пунктами 1 - 11 частини 5 якої визначена інформація, яка обов'язково повинна зазначатись в позовній заяві.
Проте, в порушення зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов не відповідає вимогам частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
До того ж, суд не може, відповідно до ч.2 ст.43 КАС України, встановити адміністративну дієздатність позивача, оскільки до матеріалів позовної заяви не долучено документів на її підтвердження (копії паспорта).
Крім того, відповідно до вимог частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття "письмових доказів", якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08.05.2019 по справі №160/7887/18 зазначено, що під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України “Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003”, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Згідно із пунктом 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, копія документа засвідчується відміткою, що складається зі слів "Згідно з оригіналом", назвою посади, особистим підписом особи, яка засвідчує копію, її ініціалами та прізвищем, датою засвідчення копії.
У відповідності до п.8 підрозділу 10 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 - копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".
При перевірці матеріалів справи судом встановлено, що не всі копії документів, доданих до матеріалів позову, засвідчені належним чином відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір” частиною 2 статті 8 якого визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
На підтвердження неможливості сплатити судовий збір позивачем надано довідку з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради від 13.04.2021 року №2216, у якій зазначено, що він отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи у період з січня 2020 року по грудень 2020 року у сумі 410грн. 88коп. Слід зазначити, що з цієї довідки неможливо визначити розмір річного доходу позивача, як того вимагає стаття 8 Закону України “Про судовий збір”.
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду, а саме: в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10.10.2019 у справі №215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 від 16.10.2019 у справі №215/5288/18; в ухвалі про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху від 17.10.2019 року у справі №215/3786/18.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в ухвалі про відмову у звільненні від сплати судового збору та повернення касаційної скарги ОСОБА_1 від 18.10.2019 у справі №215/5427/18 та ухвалі від 21.10.2019 у справі №215/1025/19 про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Таким чином, з урахуванням висновків Верховного Суду, копія довідки, надана позивачем, не може бути належним доказом на підтвердження скрутного матеріального становища позивача ОСОБА_1 , оскільки доказів того, що щомісячна компенсація виплат непрацюючій особі є єдиним джерелом доходів позивача до суду надано не було, а тому така довідка не відображає відомості про об'єктивний матеріальний стан позивача станом на дату подання адміністративного позову, оскільки останній може мати і інші джерела доходу. З урахуванням наведенного суд відмовляє у звільненні від сплати судового збору за подання позовної заяви.
За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ст.ст.160, 161, 169, 171 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення визначених в описовій частині даної ухвали недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали надіслати:
- позивачу за адресою: 50083, м.Кривий Ріг, вул.Ухтомського, буд. 2-8.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В.Кадникова