25 травня 2021 року Справа 160/8057/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по нарахуванню ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 2018 по 2021 роки;
- визнати протиправними та скасувати Вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1540-51 від 17.05.2019 року на суму 21 030,90 грн., та №Ф-1540-51-13-05/62 від 11.02.2021 року на суму 37 788,74 грн., сформовані Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
З матеріалів позовної заяви, суд не може, відповідно до ч.2 ст.43 КАС України, встановити адміністративну дієздатність позивача, оскільки до матеріалів позовної заяви не долучено документів на її підтвердження (копії паспорта).
Частинами 1 та 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що за практикою Європейського Суду з прав людини, у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, Європейський Суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Згідно висновків викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Фогарді проти Сполученого Королівства, право доступу до суду не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням; вони дозволені тому, що право доступу до суду, в силу своєї природи, потребує регулювання з боку держави, а також і рішення Європейського суду з прав людини Устименко проти України, яке набуло статусу остаточного 29.01.2016, проте, що причини поважності пропуску строку звернення до суду повинні бути досліджені судом та повинні бути обґрунтованими та вмотивованими.
Також, суд зазначає шо платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Вказана позиція узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною в постановах в справі №640/9172/20 від 05.03.2021 року, та у справі №580/3469/19 від 25.02.2021 року.
Позивач в позовній заяві зазначає, що випадково 25.04.2021 дізнався про наявність вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1540-51 від 17.05.2019, але доказів, на підтвердження вказаного, до суду не надає.
Так, враховуючи зазначене, суд позбавлений можливості встановити дотримання позивачем шестимісячного строку звернення до суду з вимогою від 17.05.2019.
Згідно частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Отже, позивачу необхідно надати докази звернення до суду в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин поважності його пропуску.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 43, 122, 123, 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:
- копії паспорта громадянина України, як документу, що підтверджує наявність у позивача ОСОБА_1 процесуальної дієздатності;
- доказів звернення до суду щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1540-51 від 17.05.2019 в межах строків, визначених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України або заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин його пропуску.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Маковська