26 травня 2021 року Справа № 160/3931/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Камілла ЛТД» (пр. О.Поля, 72, кімн. 48, м.Дніпро, 49054, код ЄДРПОУ 42687912) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії,-
17 березня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Камілла ЛТД» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.02.2021 року №6041 про відповідність ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з відомостей, які містяться в особистому кабінеті платника податків, рішенням про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 15.02.2021 року № 6041 позивача віднесено до переліку ризикових та податковим органом прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: п. 8 Критеріїв ризиковості.
На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв'язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС Україна) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
19 лютого 2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому останнім зазначено, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання комісією враховано інформацію відповідних структурних підрозділів, отриману в межах алгоритму дій щодо віднесення (внесення) TOB «КАМІЛЛА ЛТД», як такого, що відповідає пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку.
В ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН протягом липня-грудня 2020 року ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» здійснює реалізацію автозапчастин контрагентам ТОВ «ФОРМА-ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ 43502822) та TOB «КВІНТЕР ОПТ» (код ЄДРПОУ 41820693), яких віднесено до переліку ризикових 09.02.2021р. та 22.01.2021р. відповідно.
Податковий кредит ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» сформовано за рахунок придбання автозапчастин у ризикових підприємств: ТОВ «ЖЕНІС ЛТД» (код ЄДРПОУ 43502691) (включено до переліку ризикових 08.12.2020), тому за результатами проведеного аналізу та отриманої інформації по підприємству ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» наявний ризик формування «штучного» податкового кредиту по ланцюгу.
Крім того, відповідачем зазначено, що станом на 12.02.2021 у платника ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» наявний податковий борг з ПДВ у сумі 1 343,6 тис. грн.
Згідно з базами даних єдиного реєстр податкових накладних у ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» з вересня 2020 року відсутня реалізація.
На думку відповідача, ТОВ "Камілла ЛТД", відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома в процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючи органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування», визначені Порядком зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, затвердженого постановою Кабінета Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Таким чином, у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.
20 квітня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшла відповідь на відзив, де останнім зазначено, що належної мотивації підстав та причин віднесення поданих ТОВ «Камілла ЛТД» податкових накладних до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку ,а також віднесення ТОВ «Камілла ЛТД» до числа ризикових платників податку відповідачем не надано. посилання відповідача на відсутність реалізації товарів ТОВ «Камілла ЛТД» з вересня 2020 року жодним чином не свідчить про «ризиковість» підприємства.
Рішення контролюючого органу не є та не може бути «формою збирання інформації щодо наявності або відсутності документального підтвердження господарських операцій», оскільки фактично зазначеним протокольним рішенням визнано суб'єкта господарювання - ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Оскаржуване рішення порушує права та інтереси позивача з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних. Позовні вимоги просить задоволити у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та додаткові пояснення до позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КАМІЛЛА ЛТД" (код ЄДРПОУ 42687912) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 10.12.2018 Номер запису: 12241020000088335. Взято на облік територіальним органом ДПС України 11.12.2018 року та є платником податку на додану вартість з 01.01.2019 року (ІПН 426879104654).
Основним видом діяльності ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД», що визначений в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
З-поміж інших видів, діяльності:
46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;
46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами;
46.14 Діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткованням, суднами та літаками;
46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами;
46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;
46.22 Оптова торгівля квітами та рослинами;
46.23 Оптова торгівля живими тваринами;
46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою;
46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами;
46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами;
46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;
46.34 Оптова торгівля напоями;
46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами;
46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами;
46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами;
46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;
46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;
46.41 Оптова торгівля текстильними товарами;
46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям;
46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;
46.44 Оптова торгівля фарфором, скляним посудом і засобами для чищення; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами;
46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами;
46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям;
46.48 Оптова торгівля годинниками та ювелірними виробами;
46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;
46.51 Оптова торгівля комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням;
46.52 Оптова торгівля електронним телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього;
46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 46.62 Оптова торгівля верстатами;
46.63 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва;
46.64 Оптова торгівля машинами й устаткуванням для текстильного, швейного та трикотажного виробництва;
46.65 Оптова торгівля офісними меблями;
46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням;
46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;
46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами;
46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами;
46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;
46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього;
46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими -проміжними продуктами;
46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом
Для здійснення господарської діяльності ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» використовує нежитлові (офісні та виробничі) приміщення.
З метою здійснення господарської діяльності ТОВ «КАМІЛЛА ЛТД» відкрито банківські рахунки.
ТОВ «Камілла ЛТД» з даних електронного кабінету платника податків дізнався, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника № 6041 від 15.02.2021 року ТОВ «Камілла ЛТД» включено до переліку ризикових, а саме: наявна податкова інформація структурного підрозділу стосовно взаємовідносин з суб'єктами господарювання, які віднесені та/або свідчать про здійснення ризикових операцій.
Однак, позивач категорично не погоджується з прийнятим відповідачем рішенням від 15.12.2021 року № 6041 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оскільки, на думку позивача, таке рішення не містить належної мотивації підстав і причин віднесення ТОВ «Камілла ЛТД» до ризикових платників податків. В свою внесення позивача до переліку ризикових платників перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Тому, прийняте рішення підлягає скасуванню, а позивач - виключенню з переліку ризикових платників податків.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
В пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72, 73 ПК.
Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 3, 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165) (далі - Порядок), передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так само, зупиняється реєстрація, якщо за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.
Моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на підставі аналізу податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, за алгоритмом, встановленим пунктом 3 Порядку.
Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов'язку.
Обов'язковою ознакою рішення, дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають для них обов'язковий характер.
Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Верховним Судом вже зроблено висновок щодо застосування наведених вище норм у подібних правовідносинах (зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19).
Згідно з висновком Верховного Суду використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків в порядку передбаченому ПК та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Включення Комісією контролюючого органу платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Дана правова позиція виклачена у постанові Верховного Суду від 12.11.2020 року у справі №240/3906/19 (№К/9901/36831/19).
Підстав для відступу від наведеної правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах суд у цій справі не знаходить.
Суд погоджується із відповідачем, що контролюючий орган збирає та використовує податкову інформацію для виконання своїх повноважень та функцій що покладені на нього податковим законодавством та іншими нормативними актами.
Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2019 року №К/9901/17394/19.
Відтак, рішенням від 15.02.2021 року № 6041 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку не породжує для позивача негативних наслідків, оскільки є лише відображенням певної інформації бази даних контролюючого органу, яка сама по собі не порушує прав платника.
Отже, позивач, звернувшись до суду з цим позовом, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.
Оскільки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
При цьому, суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Камілла ЛТД» до головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Камілла ЛТД» (пр. О.Поля, 72, кімн. 48, м.Дніпро, 49054, код ЄДРПОУ 42687912) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії - відмовити.
Судові витрати у справі не стягуються.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук