24 травня 2021 року Справа №160/8623/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі №160/8623/20 позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконної відмови у здійсненні перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії,-
28.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточнень від 10.08.2020 року, просить суд:
- визнати незаконною відмову відділу з питань перерахунків пенсій №20 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , виходячи із суддівської винагороди станом на 18 лютого 2020 року згідно довідки Територіального Управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області Б-с-359 від 24 лютого 2020 року, з моменту виникнення права на таке утримання, тобто з 18 лютого 2020 року;
- допустити рішення до негайного виконання;
- зобов'язати відповідача надати суду звіт про виконання рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 року передано на розгляд судді Ількову В.В.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року у справі №160/8623/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконної відмови у здійсненні перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із його заявою від 25.02.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області від 24.02.2020 року №Б-с-359, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
19.11.2020 року рішення суду від набрало законної сили.
25.01.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
20.05.2021 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/8623/20.
В обґрунтування заяви заявником зазначено відповідачем рішення суду від 19.10.2020 року отримано та зареєстровано у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, проте, рішення суду станом на день подання цієї заяви не виконано.
Згідно з частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Оскільки статтею 382 КАС України, не передбачено спеціального порядку розгляду заяв про встановлення судового контролю, суд вважає за можливе призначити розгляд поданого клопотання за правилами спрощеного позовного провадження (письмовому провадженні) без виклику учасників справи.
Розглянувши заяву позивача слід зазначити про такі обставини.
Інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як зазначено у ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу зазначених норм законодавства можна зробити висновок, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
З аналізу норм частини другої статті 14, статей 370, 382 КАС України слід зазначити, що встановлення судового контролю шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов'язком; завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»); у разі невиконання судових рішень у добровільному порядку цим Законом урегульований порядок дій та заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень.
Так, Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі “Скордіно проти Італії” (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі “Сіка проти Словаччини” (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006 року, пп. 18 рішення “Ліпісвіцька проти України” №11944/05 від 12.05.2011 року).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах “Бурдов проти Росії” від 07.05.2002 року, “Ромашов проти України” від 27.07.2004 року, “Шаренок проти України” від 22.02.2004 року тощо зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі “Сокур проти України” (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005 року, та у справі “Крищук проти України” (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009 року).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такого рішення суду та відновленню порушених прав позивача.
Слід звернути, увагу, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме наявність належних доказів невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таких доказів позивач суду не надав.
Таким чином, виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 160/8623/20.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Ільков