25 травня 2021 року Справа № 160/3820/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-
16.03.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (пр. Трубників, 56, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53201, код ЄДРПОУ 37837198) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), в якій позивач просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0006770520 від 02.04.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято ППР № 0006770520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки на 771 197,03 грн., з яких на 616 957,62 грн. за основним платежем та на 154 239,41 грн. за штрафними санкціями. Вказане ППР прийнято без урахування всіх обставин та в порушення приписів чинного законодавства, оскільки споруда димової труби, інв. № 1256, загальною площею 2,8 м2, споруда димової труби, інв. № 1257, загальною площею 2,8 м2, споруда димової труби, інв. № 1258, загальною площею 2,8 м2, що розташовані за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, пр-т. Трубників, буд. 56, згідно договору купівлі-продажу № 995 від 01.08.2017 та витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 93427899 від 01.08.2017 належать ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ". Димова труба (димар) - інженерна система життєзабезпечення будівель і споруд, призначена для відведення продуктів згоряння від працюючих теплогенеруючих апаратів в атмосферу, за допомогою природного або примусового спонукання тяги, на безпечну висоту (віддаленість) для людей і будівель. Промислові димові труби можуть бути до декількох сотень метрів у висоту. Основним призначенням димових труб є відведення газів (продуктів згоряння палива). Разом з ними через трубу видаляються дим, сажа, смола, водяні пари, попіл, зола і кіптява. Ще одним призначенням димових труб є забезпечення нормальної тяги в печі, яка знаходиться в прямому співвідношенні з перетином і висотою димового каналу. Температура продуктів згоряння на виході з труби повинна перевищувати 373 К (близько 100 градусів по Цельсію), що дозволяє створювати в опалювальній конструкції природну тягу - шляхом заміщення гарячих парів повітря холодними. У зв'язку з цим стінки димової труби повинні бути досить тепло ізольовані. Зазначені об'єкти знаходяться на території колишнього НПТЗ, використовуються за прямим призначенням в якості відводу диму та пару з виробничого цеху № 1. Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача виробничу будівлю цеху № 1, площею 37890,7 кв.м. віднесено контролюючим органом до будівлі промисловості. Будівля цеху № 1 тісно пов'язана з димовою трубою, інв. № 1256, димовою трубою, інв. № 1257 та димовою трубою, інв. № 1258, а відтак використання цеху № 1 без зазначення об'єктів є неможливим, як і використання димових труб без працюючих теплогенеруючих апаратів, які розташовані в будівлі цеху № 1. Оскільки димові труби призначені для відведення продуктів згоряння від працюючих теплогенеруючих апаратів, які розташовані у виробничій будівлі цеху № 1, то рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про незастосування до димової труби, інв. № 1256, димової труби, інв. № 1257 та димової труби, інв. № 1258 абз. "є" пп.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України є протиправним. 02.01.2020 господарським судом Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 904/6023/19 про банкрутство ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ". Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 02.01.2020 та призначено арбітражного керуючого. Однак, не зважаючи на відкриття провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, контролюючий орган нарахував позивачу штрафні санкції, всупереч абз. 2 та 3 ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Крім того, з перевіреного періоду контролюючим органом, лише четвертий квартал 2019 року підпадає під поточну заборгованість, разом з тим, поточна заборгованість включно по третій квартал 2019 року є конкурсною. За неведених обставин, контролюючий орган був позбавлений можливості застосувати фінансові санкції (штраф, пеню) за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, на які поширюється дія мораторію (включно по третій квартал 2019 року).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3820/21 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
25.02.2021 року судом отримано відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ", в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх не обгрунтованими та зазначає, що у період з 01.04.2018 по 31.12.2019 позивач не декларував та не сплачував податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" є 24.20 "Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі". Промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій: В "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", С "Переробна промисловість", зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо; D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами", F "Будівництво". Згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.10 № 530, ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" відноситься до підприємств промисловості, а саме до секції С "Переробна промисловість". Отже, дія абзацу "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ щодо не оподаткування будівель промисловості поширюється зокрема тільки на виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. Згідно даних Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що у власності ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" перебувають (перебували) наступні об'єкти нежитлової нерухомості: будівля лабораторії випробувань металів загальною площею 1053,8 кв.м. (договір купівлі-продажу №982 від 28.07.2017); будівля мастильних матеріалів загальною площею 241,8 кв м. (договір купівлі-продажу №983 від 28.07.2017); будівля паровозо-вагонного депо загальною площею 3310,2 кв.м. та будівля КТП-28 загальною площею 45,0 кв.м. (договір купівлі-продажу №984 від 28.07.2017); будівля прохідної контори № 1 загальною площею 837,2 кв.м. (договір купівлі-продажу №981 від 29.07.2017); виробнича будівля цеху № 1 загальною площею 37990,7 кв.м., побутові приміщення літ "А-2" інв.№000002 - 1837,6 кв.м., будівля станції перекачування відпрацьованої води літ "А" інв.№000002 - 1837,6 кв.м.. побутові приміщення літ "A-З" інв.№000004 - 2779,7 кв.м. (договір купівлі-продажу №996 від 01.08.2017); будівля цеху 2 086,5 кв.м., будівля цеху 3 678,3 кв.м., будівля майстерні 709,2 кв.м., будівля 1 202,5 кв.м., будівля 204,3 кв.м., будівля складу 81,4 кв.м., будівля станції захисного газу 2 328,7 кв.м., насосна станція 53,6 кв.м., кислотно-насосна станція 46,2 кв.м., споруда димової труби 2,8 кв.м., споруда димової труби 2,8 кв.м., споруда димової труби 2,8 кв.м., будівля підстанції №18- 146,0 кв.м., будівля цеху 59 902,4 кв.м., будівля підстанції №16 - 443,1 кв.м., будівля перетворювальної станції №18 - 202,7 кв.м., будівля посту централізації 127,7 кв.м., будівля будки ваговика 13,8 кв.м., центральна лабораторії 8011,6 кв.м. (договір купівлі продажу №995 від 01.08.2017). Згідно договору-продажу від 12.07.2018 №664 будівлю посту централізації, площею 127,7 кв.м. (нерухоме майно) реалізовано ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" (код ЄДРПОУ 35537363). Згідно даних Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності встановлено, що 15.03.2019 ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" було закрито наступні три об'єкта нерухомого майна: будівля 1 202,5 кв.м,, будівля 204.3 кв.м. та виробнича будівля цеху № 1 загальною площею 37 990,7 кв.м. Також, у грудні 2019 року TOB "НЗСТ "ЮТІСТ" продало 13/100 часток у праві власності на центральну лабораторію (інв. №000436) підприємству ПП "БАСВА" (код ЄДРПОУ 41927931), згідно п. 1.3 договору купівлі-продажу від 17.12.2019 відчужується 13/100 часток у праві власності на центральну лабораторію інв. №000436, загальною площею 1073,2 м% до складу яких входять: коридор 58 площею 50,1 м2, приміщення 59 площею 15,7 м2, приміщення 60 площею 17,4 м2, приміщення 61 площею 386,4 м2, приміщення 62 площею 202,0 м2, приміщення 63 площею 66,3 м2, приміщення 64 площею 133,2 м2, приміщення 65 площею 17,4 м2, приміщення 66 площею 44,2 м2, приміщення 67 площею 31,6 м2, приміщення 68 площею 15,5 м2, приміщення.69 площею 14,2 м2, приміщення 70 площею 41,3 м2, приміщення 71 площею 10,4 м2, приміщення 72 площею 10,3 м2, туалет 73 площею 8,7 м2, туалет 74 площею 8,5 м2. Перевіркою, також встановлено, що ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" здає в оренду будівлю та приміщення під офіси, згідно наступних Договорів оренди нерухомого майна, а саме: Договір від 14.02.2018 №01-891/1 про надання в оренду арбітражному керуючому ОСОБА_1 приміщення, розташованого на другому поверсі будівлі ЦЗЛ за адресою: пр.Трубників,56, загальною площею 20,4 кв.м.; Договір від 14.02.2018 №01-891/2 про надання в оренду арбітражному керуючому ОСОБА_2 приміщення, розташованого на другому поверсі будівлі ЦЗЛ за адресою: пр.Трубників,56, загальною площею 19,4 кв.м.; Договір від 23.10.2019 №01-1076 оренди з правом викупу з ТОВ "Укр Метал Груп" (код ЄДРПОУ 40755126) будівлі станції захисного газу, що розташоване за адресою: пр.Трубників,56, загальною площею 2328,7 кв.м. Отже, підприємство не використовує дані об'єкти нерухомого майна за призначенням, а здає з оренду та повинно, як власник об'єктів, самостійно обчислювати та подавати контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкту оподаткування декларацію за встановленою формою, згідно пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України. Державним комітетом України стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Об'єктами класифікації ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торгівельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та інші. Згідно ДК 018-2000, будівлі повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повиннj бути визначене таким чином. Обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угрупування; потім будівля класифікується за методом "згори - донизу". Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частину всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кодом визначається група (три рядки розряди коду) за найбільшою частиною всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах групи. Отже, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Одиницею класифікації в класифікаторі в основному є окрема будівля чи інженерна споруда (будинок, дорога, трубопровід тощо). Для комплексних будівель, що складаються з декількох будівель, кожна будівля може класифікуватися окремо. Згідно з ДК 018-2000 до класу "Будівлі промислові" (код 1251) належать криті будівлі промислового призначення визначені відповідними підкласами (коди 1251.1-1251.9), зокрема будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості, чорної металургії, хімічної та нафтохімічної промисловості, легкої, харчової, медичної та мікробіологічної промисловості, лісової, деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, будівельної індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості, будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне. Враховуючи зазначене, інші будівлі, що використовуються підприємством та не відносяться до будівель промисловості у тлумаченні пп.14.1.129 прим.1 п.14.1 ст.14 та абзацу "є" пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України та ДК 018-2000, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно Відомостями з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та проведеною перевіркою встановлено, що у власності ТОВ НЗСТ "ЮТІСТ" в період з 01.04.2018 по 31.12.2019 перебували виробничі будівлі, що належать до будівель промисловості а саме, згідно ДК 018-2000 до класу "Будівлі промисловості" (код 1251), зокрема: будівля цеху, площею 2086,5 кв.м., інв. № 000067; будівля цеху, площею 3678,3 кв.м., інв. № 000068; будівля майстерні, площею 709,2 кв.м., інв. № 000069; будівля складу, площею 81,4 кв.м., інв. № 000080; будівля цеху, площею 59902,4 кв.м., інв. № 000066; виробнича будівля цеху №1, площею 37890,7 кв.м. (об'єкт нерухомого майна закрито 15.03.2019). Разом з тим, згідно Відомостям з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно та проведеною перевіркою встановлено, що у ТОВ НЗСТ "ЮТІСТ" у власності перебували будівлі, що не належать до виробничих будівель, згідно ДК 018-2000, зокрема: будівля станції захисного газу, площею 2328,7 кв.м., інв. № 000079; насосна станція, площею 53,6 кв.м., інв. № 001253. кислотно-насосна станція, площею 46,2 кв.м., інв. № 001254; споруда димової труби, площею 2,8 кв.м., інв. № 001256; споруда димової труби, площею 2,8 кв.м., інв. № 001257; споруда димової труби, площею 2,8 кв.м., інв. № 001258; будівля підстанції №18, площею 146 кв.м., інв. № 000228; будівля підстанції №16, площею 443,1 кв.м., інв. № 000229; будівля перетворювальної станції №18, площею 202,7 кв.м., інв. № 000231; будівля будки ваговита, площею 13,8 кв.м., інв. № 000399; центральна лабораторія, площею 8011,6 кв.м., інв. №000436; будівля посту централізації, площею 127,7 кв.м.; побутові приміщення літ "А-2", площею 1837,6 кв.м., івн. № 000002; будівля станції перекачування відпрацьованої води літ "А", площею 119,6 кв.м., інв. № 000003; побутові приміщення літ "А-3", площею 2779,7 кв.м., інв. № 000004; будівля прохідної контори №1, площею 837,2 кв.м., інв. № 000496; будівля паровозо-вагонного депо, площею 3310,2 кв.м., будівля КТП-28, площею 45 кв.м., будівля мастильних матеріалів, площею 241,8 кв.м., інв. № 000071; будівля лабораторії випробувань металів, площею 1053,8 кв.м., інв. № 000437; будівля, площею 1202,5 кв.м. (об'єкт нерухомого майна закрито 15.03.2019); будівля, площею 204,3 кв.м. (об'єкт нерухомого майна закрито 15.03.2019). Наприклад, згідно ДК 018-2060: будівля центральної лабораторія та будівля прохідної контори №1 відносяться до класу 1220 "Будівлі офісні"; будівля паровозо-вагонного депо - до класу 1241 "Будівлі транспорту та засобів зв'язку інші"; кислотно-насосна станція, споруда димової груби та будівля станції захисного газу - до класу 2211 "Магістральні нафтопроводи та газопроводи"; насосна станція та будівля станції перекачування відпрацьованої води літ "А" - до класу 2212 "Магістральні водопроводи"; будівля підстанції №18 та №16, будівля перетворювальної станції №18 - до класу 2214 "Магістральні лінії електропередачі". В ході перевірки підприємством не надано експертні висновки щодо визначення класу будівель у відповідності до ДК018-2000. З огляду на зазначене, описані вище будівлі не відносяться до будівель промисловості, отже дія абзацу "є" пп. 266.2.2 п. 266,2 ст.266 ПКУ щодо не оподаткування будівель промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, не поширюється на зазначені об'єкти нерухомого майна. У перевіряємому періоді TOB "НЗСТ "ЮТІСТ" не подавало податкової звітності по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 та 2019 роки, чим порушено пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України. Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02 12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 616 957,62 грн., в тому числі: за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 у сумі 256052,54 грн.; за 2019 рік у сумі 360 905,08 грн. Вказані порушення були зафіксовані контролюючим органом у Акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НЗСТ"ЮТІСТ" №9863/04-36-05- 20/37837198 від 28 лютого 2020 року. На підставі вище зазначеного та Акта відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 02.04.2020 року №0006770520 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (нараховано пеню). Відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктом 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4. 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з нього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Таким чином, до ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" було застосовано штраф у розмірі 25% від суми встановленого порушення, а саме: 616 957,62 грн.*25%= 154 239,41 грн. Крім того, Державною податковою службою розглянуто скаргу ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" (вх..№18029/6 від 12.05.2020) на податкові повідомлення-рішення від 02.04.2020 №0006740520, №0006770520, №0006780520, .№0010973307, №0010983307. Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги № 21497/6/99-00-06-02-02-06 від 09.07.2020 року зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 21497/6/99-00-06-02-02-06 від 09.07.2020 року направлено позивача засобами поштового зв'язку на юридичну адресу підприємства, однак конверт із рішенням повернувся на адресу відправника у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання поштового відправлення.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі направлень від 27.01.2020 № 453, № 455, № 457, № 458, № 459, від 03.02.2020 № 536, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв'язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про порушення проваджень у справах про визнання банкрутом ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" на підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.01.2020 № 191-п проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" за період діяльності з 01.04.2018 по теперішній час з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства та за період діяльності з 01.04.2018 по теперішній час з метою перевірки дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
Документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення пп.266.2.1 п.266.2, пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України від 02 12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями (в редакції, що діяла на момент вчинення правопорушення), в результаті чого занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 616 957,62 грн., в тому числі:
- за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 у сумі 256 052,54 грн.;
- за 2019 рік у сумі 360 905,08 грн.
До висновку про допущення вказаних порушень відповідач дійшов з огляду на те, що підприємство не використовує об'єкти нерухомого майна за призначенням, а здає в оренду та повинно, як власник об'єктів, самостійно обчислювати та подавати контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкту оподаткування декларацію за встановленою формою, згідно пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України. Оскільки ряд будівель не відноситься до будівель промисловості, дія абзацу "є" пп. 266.2.2 п.266.2 ст. 266 ПКУ щодо не оподаткування будівель промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, не поширюється на зазначені об'єкти нерухомого майна. У зв'язку з чим, об'єкти нерухомості, які належать суб'єкту господарювання на праві власності, оподатковуються на загальних підставах, якщо інше не передбачено рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, на території якого знаходяться об'єкти нерухомості.
Вказані порушення були зафіксовані контролюючим органом у Акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НЗСТ"ЮТІСТ" №9863/04-36-05- 20/37837198 від 28 лютого 2020 року.
На підставі акта № 9863/04-36-05- 20/37837198 від 28 лютого 2020 року відповідачем було видано податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0006770520 від 02.04.2020 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 616957,62 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 154239,41 грн.
Позивач, не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, оскаржив його в адміністративному порядку до контролюючого органу вищого рівня.
За результатом розгляду скарги ДПС України прийнято Рішення про результати розгляду скарги № 21497/6/99-00-06-02-02-06 від 09.07.2020 року, згідно з яким, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Вказане рішення направлено юридичну на адресу позивача засобами поштового зв'язку, однак конверт провернувся на адресу відповідача з відміткою "у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання".
Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0006770520 від 02.04.2020 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з позовом про його оскарження.
Надаючи оцінку обґрунтованості висновків контролюючого органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. (п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України).
Згідно із п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами ст. 266 Податкового кодексу України врегульовано порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно із п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Водночас приписами пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України визначено перелік об'єктів, які не є об'єктами оподаткування.
За умовами абзацу "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 23.05.2020) не є об'єктами оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
Аналіз пункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України свідчить про те, що нерухомість має бути класифікована як "будівлі промисловості промислових підприємств". При цьому законодавець використав прислівник "зокрема", який уживається для підкреслення, виділення чого-небудь з-поміж однотипного, та який відноситься в даному випадку до виду будівель промисловості (виробничі корпуси, цехи, складські приміщення), та має на увазі і наявність інших будівель промисловості.
Згідно із пп. 14.1.129-1 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації, наказом від 17 серпня 2000 року № 507, затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням.
Згідно з ДК 018-2000 до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) належать будівлі промислові (код 1251) - цей клас включає: криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства та інші за їх функціональним призначенням. Цей клас не включає: резервуари, силоси та склади (1252), будівлі сільськогосподарського призначення (1271), комплексні промислові споруди (електростанції, нафтопереробні завод та т. ін.), які не мають характеристик будівель (230).
Також до будівель промисловості відносяться будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості (код 1251.1) та будівлі підприємств чорної металургії (код 1251.2).
Таким чином, в розумінні абзацу "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ, не є об'єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки промислові будівлі та складські приміщення, які належать промисловим підприємствам.
Якщо промислова будівля або складське приміщення належить не промисловому підприємству, у цьому разі, будівля (приміщення) є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та податок повинен нараховуватися та сплачуватись на загальних підставах, відповідно до норм чинного законодавства.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" є 24.20 "Виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі".
Промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій: В "Добувна промисловість та розроблення кар'єрів", С "Переробна промисловість", зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо; D "Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря", Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами", F "Будівництво".
Згідно з Національним класифікатором України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.10 № 530, ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ" відноситься до підприємств промисловості, а саме до секції С "Переробна промисловість".
Вказаний висновок відповідачем не заперечується.
Отже, дія абзацу "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ поширюється на будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств, в тому числі і на будівлі, що належать (належали) позивачу.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16 січня 2020 року № 466-IX, який набрав чинності 23.05.2020, абзац "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: "будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку".
Отже, контролюючий орган під час проведення перевірки, за результатом якої складено акт від 28.02.2020, фактично обгрунтував свої висновки з урахуванням приписів абзацу "є" пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України в редакції, що діяла після 23.05.2020.
Таким чином, враховуючи нормативно-правове регулювання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на час виникнення спірних правовідносин (за період з 2018 року по лютий 2020 року), суд дійшов висновку про необгрунтованість доводів відповідача про наявність у позивача обов'язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та порушення пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.
Крім того, судом встановлено та матеріалами справ підтверджено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 року у справі № 904/6023/19 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів в порядку встановленому ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. (п.3 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. (ч. 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом")
Тобто, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів, а не зобов'язань поточних кредиторів, то за такими зобов'язаннями може нараховуватися неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, похідними від основного зобов'язання. Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням.
Нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі.
Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію та не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Однак, введення мораторію зупиняє виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припиняє заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Тобто, вирішальним для з'ясування наявності законних підстав для нарахування штрафних санкцій за несплату позивачем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки позивачем є встановлення часу виникнення зобов'язань, а саме: виникли вони до порушення прави про банкрутство чи після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Судом, з наданого до оскаржуваного рішення розрахунку штрафної санкції, встановлено, що відповідач під час нарахування штрафних санкцій не врахував вище викладені приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не зважаючи на те, що підставою проведення позапланової перевірки позивача зазначено саме отримання інформації про внесення в ЄДР запису про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ "НЗСТ "ЮТІСТ".
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Оскільки, належних доказів вчинення позивачем порушення приписів ст. 266 Податкового кодексу України, матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів не надано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006770520 від 02.04.2020 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області необхідно стягнути судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 11567,96 грн. відповідно до платіжного доручення № 30 від 12.03.2021 року.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0006770520 від 02.04.2020 року.
Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, як відокремленого підрозділу (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ ВП 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський завод сталевих труб "ЮТІСТ" (пр. Трубників, 56, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53201, код ЄДРПОУ 37837198) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 11567,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя О.С. Луніна