12 травня 2021 року Справа № 160/9423/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіМаковської О.В.
за участі секретаря судового засіданняДубовика Г.Е.
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_1 Голівера П.В. Борисенка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Володимира Огурченка від 03.07.2020 №1019к про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Володимира Огурченка від 13.07.2020 №190 о/с про звільнення зі служби в поліції у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення;
- зобов'язати відповідача - Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити позивача на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Інгулецького відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 20700,00 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.11.2020.
В судове засідання 19.11.2020 сторони не з'явились, розгляд справи відкладено на 03.12.2020.
В судове засідання 03.12.2020 сторони повторно не з'явились, розгляд справи відкладено на 09.12.2020.
В судове засідання 09.12.2020 з'явився позивач та його представник. Розгляд справи відкладено на 15.12.2020.
В судове засідання 15.12.2020 сторони не з'явились. Від позивача до суду надійшла заява про продовження підготовчого провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 клопотання позивача задоволено. Строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів. Розгляд справи відкладено на 18.01.2021.
В судове засідання 18.01.2021 сторони з'явились. Розгляд справи відкладено на 25.01.2021.
Від відповідача 21.01.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якій він заперечує проти її задоволення та зазначає, що ним жодних протиправних дій відносно позивача допущено не було, оскільки наказ від 03.07.2020 №1019к в частині застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та наказ від 13.07.2020 №190о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції) видані в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Від відповідача 22.01.2021 до суду надійшло клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2020 клопотання ГУ НП в Дніпропетровській області про залишення частини позовних вимог без розгляду задоволено. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування Наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Володимира Огурченка від 03.07.2020 №1019к про притягнення до дисциплінарної відповідальності залишено без розгляду.
В судове засідання 25.01.2021 сторони з'явились. Розгляд справи відкладено на 22.02.2021.
В судове засідання 22.02.2021 з'явились представники сторін. В судовому засідання досліджено відеозапис, наданий відповідачем в якості доказу у справі.
Сторони не заперечували про закриття підготовчого провадження. Суд вирішив закрити підготовче провадження та перейти до розгляду справи по суті.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19.03.2021.
Справу призначену до розгляду на 19.03.2021 знято з судового розгляду, у зв'язку з перебуванням судді Маковської О.В. на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 28.04.2021.
В судове засідання 28.04.2021 сторони не з'явились. Розгляд справи відкладено на 12.05.2021.
В судове засідання 12.05.2021 сторони з'явились та надали пояснення по суті позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 05.04.1996 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та 06.11.2015 звільнений з органів внутрішніх справ, а 07.11.2015 прийнятий в ГУ НП в Дніпропетровській області звідки був звільнений 13.07.2020, що підтверджується копією трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 04.06.2020 №948 «Про організацію проведення службового розслідування» відносно позивача призначено службове розслідування. В даному наказі зазначено, що 02.06.2020 до ГУ НП в Дніпропетровській області надійшла інформація про складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Також, в наказі вказується, що на ім'я начальника Криворізького ВП надійшов рапорт про відсутність 03.06.2020 на службі позивача без поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, саме дані обставини стали підставою для призначення відносно позивача службового розслідування.
В Акті від 03.06.2020 №1 про відсутність поліцейського на робочому місці зазначено, що позивач 03.06.2020 з 09.00 до 13.00 та з 13.45. до 18.00 був відсутній на робочому місці без поважних причин.
В Акті від 04.06.2020 №2 про відсутність поліцейського на робочому місці зазначено, що позивач 04.06.2020 з 09.00 до 13.00 та з 13.45. до 18.00 був відсутній на робочому місці без поважних причин.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 03.07 2020 складено Висновок про результати службового розслідування відносно позивача, на сторінці 4 якого зазначено наступне: «приблизно о 13:00 год. 02.06.2020 майор поліції ОСОБА_1 у телефонному режимі повідомив, що по дорученню слідчого він свідків не встановив та продовжує їх встановлювати. Останньому була надана вказівка прибути до Інгулецького ВП та доповісти про виконану роботу. Однак, з 14:00 до 18:00 години 02.06.2020, останній до відділення поліції не прибув та майору поліції ОСОБА_2 не доповів. … Слід зазначити, що переглядом відеозаписів з камери відеоспостереження, яка встановлена у холі першого поверху та з камери, яка здійснює відображення центрального входу Інгулецького ВП, з'ясовано, що у період часу з 08.00 до 19.00 02.06.2020 майор поліції ОСОБА_1 до адміністративної будівлі Інгулецького ВП не заходив».
Як вбачається з Висновку службового розслідування, дисциплінарною комісією запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки ним порушено службову дисципліну, що виразилось:
- у відсутності 02.06.2020 у період з 14.00 до 18.00 на робочому місці без поважних причин;
- невиконання наказу керівництва Інгулецького ВП щодо прибуття до відділення поліції;
- передачі керування транспортним засобом громадянину ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 03.07.2020 №1019к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Інгулецького ВП Криворізького ВП ГУ НП майора поліції ОСОБА_1 » до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. В даному наказі зазначено, що за даним фактом (складання відносно позивача протоколу про адміністративне правопорушення) дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, під час якого встановлено порушення позивачем службової дисципліни, що виразилось:
- у відсутності 02.06.2020 у період з 14.00 до 18.00 на робочому місці без поважних причин;
- невиконання наказу керівництва Інгулецького ВП щодо прибуття до відділення поліції;
- передачі керування транспортним засобом громадянину ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 13.07.2020 №190о/с «По особовому складу» позивача звільнено за п.6 ч.1 ст.77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Вважаючи такий наказ протиправним, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію".
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" передбачені обов'язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Статтею 64 Закону України "Про Національну поліцію" визначена Присяга працівника поліції.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з статтею 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
У відповідності до пункту 3 статті 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України щодо виконання дисциплінарних стягнень - дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Підставою для застосування до поліцейського дисциплінарних стягнень, перелік яких визначено у статті 13 Дисциплінарного статуту є вчинення дисциплінарного проступку, тобто протиправних, винних дій чи бездіяльність, що полягає в порушенні поліцейським службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Перелічені у статті 13 Дисциплінарного статуту види дисциплінарних стягнень застосовуються виходячи із обставин і характеру проступку, особи поліцейського, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередньої поведінки поліцейського, його ставлення до служби, ступеня його вини.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Згідно зі статтею 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
При цьому, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій.
Щодо висновку службового розслідування про відсутність 02.06.2020 позивача на робочому місці, то суд звертає увагу відповідача, що службове розслідування було призначено по факту відсутності позивача на робочому місці саме 03.06.2020, а тому наданий в якості доказу у справі відеозапис судом до уваги не приймається, оскільки датою зйомки є 02.06.2020. Крім того, під час дослідження в судовому засіданні 22.02.2021 відеозапису, представник відповідача вказав на те, що даний відеозапис не стосується самого дисциплінарного проступку.
Також, суд критично ставиться до наявного в матеріалах справи Акту про відсутність позивача на робочому місці 04.06.2020, оскільки за даним фактом службове розслідування не призначалось.
Щодо висновку службового розслідування про передачу позивачем керування транспортним засобом громадянину ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння, то суд зазначає, що постановою Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.08.2020 у справі №213/2311/20, яке згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень набрало законної сили 18.018.2020, закрито провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням правової позиції, викладеної у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 11.03.2014 у справі №21-13а14, суд при розгляді кожної справи про застосовування дисциплінарних стягнень повинен враховувати фактичні обставини, що мали місце і передували звільненню особи. За наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення та з урахуванням інших даних про особу така особа може бути звільнена.
Водночас, обставини та факти вчинення дисциплінарного проступку мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено суду правомірності застосування до позивача крайнього виду дисциплінарного стягнення, чим порушено принцип обґрунтованості, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.
Як, наслідок, порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено «Порядок обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Пунктом 8 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач у справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи, що останнім днем складання повного тексту рішення суду є 22.05.2021 (вихідний день), а 24.05.2021 суддя перебувала у відпустці, повний текст рішення складено в перший робочий день - 25.05.2021.
Керуючись ст.ст. 77, 78, 90, 143, 242- 246, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13.07.2020 №190 о/с «По особовому складу».
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Інгулецького відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 13.07.2020 по 12.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 25.05.2021.
Суддя О.В. Маковська