17.05.2021 м. Ужгород Справа № 907/845/20
Господарський суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Ушак І.Г.
секретаря судового засідання Лазар С.Л.
за участю представників:
позивача - Орбан Н.Л., двокат;
відповідача - Дубровська О.М., адвокат;
третьої особи - не з'явився (належним чином повідомлений)
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом управління капітального будівництва Ужгородської міської ради, м. Ужгород (далі - позивач, Управління)
за участі Державної аудиторської служби України в особі управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, м. Ужгород як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (далі - третя особа, Держаудитслужба)
до приватного підприємства «КАРПАТИ 2000», м. Мукачево (далі - відповідач, Підприємство)
про стягнення збитків за договором підряду на суму 3788221,25 грн.
Управління звернулося до суду з позовом до Підприємства про стягнення збитків на суму 3788221,25 грн. Стверджує, що Підприємством згідно умов договору від 02.09.2019 б/н на виконання підрядних будівельних робіт на загальну суму 8 299 999,00 грн. по об'єкту "Капітальний ремонт басейну класичної гімназії по вул. 8-го Березня в м. Ужгороді" було виконано підрядні роботи на зазначену суму, що підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт, виконані роботи були оплачені позивачем у повному обсязі. У подальшому, за твердженням позивача, Держаудитслужбою було проведено ревізію в Управлінні щодо правильності використання коштів на реконструкції та ремонти, зокрема, на капітальний ремонт басейну класичної гімназії. За результатами проведення ревізії встановлено завищення Підприємством вартості робіт з капітального ремонту басейну на загальну суму 3788221,25 грн. Позивач зазначив, що ним було направлено на адресу відповідача вимогу № 28.01-15/167 від 17.11.2020 про сплату грошових коштів на суму 3788221,25 грн, які відповідач відмовився сплачувати, що послугувало підставою звернення з даним позовом до суду.
Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволені позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтованість долученими до матеріалів справи документами.
Держаудитслужба надала суду письмові пояснення, за змістом яких наполягає на задоволенні заявлених позивачем вимог з тих же підстав, пояснивши, про виявлене завищення Підприємством вартості робіт з капітального ремонту басейну на загальну суму 3788221,25 грн.
Відповідач письмовим відзивом та його представник усними поясненнями у ході судового розгляду справи заперечує проти позову повністю, зазначає, що сторонами було виконано умови договору підряду: виконано та оплачено підрядні роботи на суму передбачену договором, про що свідчать підписані акти прийому-передачі виконаних робіт, платіжні документи, відсутність будь-яких взаємних претензій у сторін. Вважає поданий позивачем акт ревізії Управління Держаудитслужбою неналежним доказом на підтвердження заявлених позовних вимог, який не може бути правовою підставою для стягнення з відповідача грошових коштів сплачених на виконання умов вказаного договору з огляду на існування між сторонами договірних відносин, які у повному обсязі виконані сторонами. Крім того, посилається на долучений до матеріалів справи висновок будівельно-технічної експертизи № 0013/2021 від 09 березня 2021, згідно якого фактичні обсяги виконаних робіт відповідають актам форми КБ-2В, обсяги фактично виконаних робіт та їх вартість відповідають обсягам та вартості, визначеній первинною звітною документацією з будівництва, вартість виконаних робіт становить 8300546,08 грн.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши у ході судового розгляду учасників процесу, суд, керуючись законом дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
При цьому судом встановлено наступне.
Управлінням як замовником та Підприємством як підрядником 02.09.2019 був укладений договір підряду б/н (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору підрядник зобов'язався власними силами і засобами, на власний ризик виконати і здати замовнику об'єкт "Капітальний ремонт басейну класичної гімназії по вул. 8-го Березня в м. Ужгороді" відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та у встановлений строк, а замовник зобов'язався прийняти виконаний об'єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт і матеріалів.
Відповідно до п. 3.1 договору договірна ціна є динамічною та становить 8299999,00 грн.
Умовами договору визначено порядок здачі і приймання робіт. Так, згідно п.п. 5.1-5.7 здача-приймання виконаних робіт проводиться поетапно згідно з календарним планом виробництва та оформляється приймально-здавальними актами; після завершення кожного етапу робіт підрядник передає замовнику акт про виконані роботи для підписання; замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи не пізніше 7-ми днів з дня отримання від підрядника повідомлення про їх виконання (акта про виконані роботи); у разі мотивованої відмови замовника прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, у якому вказуються терміни усунення недоліків; якщо по суті акта про недоліки (порушення якості або обсягів) виникає спір, для участі в прийманні залучається незацікавлена експертна організація; у разі підтвердження факту виявлення недоліків або неналежного виконання робіт, складається акт про недоліки або акт про невиконання робіт, що підписується двома сторонами.
На виконання умов договору відповідачем на протязі вересня 2019-червня 2020 було виконано роботи на загальну суму 8299999,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних будівельних робіт і виробничі витрати форми КБ-3 форми; позивачем як замовником виконані роботи були прийняті та оплачені у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.
Наведене визнається сторонами у ході судового розгляду.
У подальшому Держаудитслужбою було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління - позивача у даній справі - за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, за результатами якої був складений акт № 13-07-05/04 від 07.10.2020
Згідно зазначеного акту йдеться про те, що замовником прийняті роботи, які не передбачені проектно-кошторисною документацією та договірною ціною, на суму 1760331,00 грн., встановлено завищення динамічної договірної ціни на блоки дверні в сумі 32 292,33 грн., пластикові плити на суму 102 918,82 грн., керамічну облицювальну плитку на суму 10587,47 грн., збільшено вартість матеріально-технічних ресурсів об'єкт будівництва на 106 022,23 грн., за результатами проведених контрольних обмірів встановлено завищення вартості виконаних будівельних робіт на загальну суму 51 109,00 грн., тобто у загальному завищено вартість будівельних робіт по проведенню капітального ремонту басейну класичної гімназії на суму 3788221,55 грн.
Вирішуючи даний спір, суд керується такими приписами чинного законодавства.
Приписами ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до пункту 3 частини 1ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору; ст. 627 цього Кодексу визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно приписів ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з частиною першою ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Відповідно до частин першої та другої ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Частиною першою ст. 858 ЦК України встановлено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Згідно з частиною першою ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до частини четвертої ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Приписами ст. 224, 225 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права відповідно до ст. 22 ЦК України має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків та їх розміру; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Як встановлено у ході судового розгляду справи та визнається всіма учасниками процесу, зобов'язання за договором підряду сторонами виконані у повному обсязі, приймання-передачу виконаних будівельних робіт оформлено без будь-яких зауважень і претензій відповідними актами, які підписані та скріплені печатками сторін, позивач повністю оплатив вартість виконаних відповідачем робіт.
Акт ревізії, на який як на єдину підставу позовних вимог посилається позивач, не може слугувати достатнім доказом для їх задоволення, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Звіт аудиту не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені Договором.
Встановлені в акті ревізії обставини щодо господарської діяльності позивача підлягають доказуванню та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України, і саме лише посилання позивача на акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача визначеної в ньому суми грошових коштів.
При цьому, позивачем не надано доказів, на підставі яких Держаудитслужбою було встановлено завищення вартості будівельних робіт по проведенню капітального ремонту басейну класичної гімназії на суму 3788221,55 грн., відтак вказаний акт ревізії не може свідчити про неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором.
Акт перевірки Держаудитслужби не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, такий є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13, постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 9171064/17, від 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі № 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі № 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, а також від 26.03.2019 року у справі № 910/26948/15.
Дослідивши наявні у справі докази в сукупності з обставинами справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено складу цивільного правопорушення як необхідної умови для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки не доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками на суму 3788221,55 грн., не доведено вини відповідача у їх понесенні позивачем.
При цьому, суд зазначає, що акт ревізії Держаудитслужби не є належним, допустимим та вірогідним доказом в розумінні ст. ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України вини відповідача, оскільки не є первинним документом та не носить обов'язковий характер. Крім того, суд враховує і те, що за умови існування між сторонами договірних відносин, посилання позивача як на підставу задоволення позовних вимог на те, що в акті зазначено виявлені порушення - є необґрунтованим, оскільки виявлені порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору, а лише можуть бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому законом порядку.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3788221,55 грн. грошових коштів, як суми завищення вартості підрядних робіт не є законними та обґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати позивача сплачені за розгляд даної справи відповідно до приписів ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. У позові відмовити повністю.
2. Судові витрати сплачені за подання позову покласти на позивача.
Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 25.05.2021
Суддя Ушак І.Г