Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"17" травня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/130/21
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Кравець С.Г.
секретар судового засідання: Гекалюк О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Джерело-Буд" (смт.Брюховичі, Львівська область)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агротех" (с.Піски,
Житомирський район, Житомирська область)
про стягнення 614763,47грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело-Буд" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агротех" про стягнення 614763,47грн з яких: 530000,00грн основного боргу, 35930,11грн пені, 20237,53грн 3% річних, 28595,83грн інфляційних втрат, а також судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №02ДЖ2019/09 від 02.09.2019 про виконання робіт.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 11.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 03.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.03.2021, зокрема, відкладено підготовче засідання на 25.03.2021.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.03.2021 прийнято до розгляду клопотання позивача про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та ухвалено розгляд справи здійснювати з урахуванням поданих змін про стягнення: 530000,00грн основного боргу, 28458,34грн пені, 20237,53грн 3% річних, 28595,83грн інфляційних втрат, а також судових витрат. Також даною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу №906/130/21 до судового розгляду по суті на 16.04.2021.
Враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 16.04.2021 розгляд справи по суті відкладено на 17.05.2021.
Сторони повноважних представників в судове засідання 17.05.2021 не направили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.167, 168).
17.05.2021 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання від 17.05.2021, в якому представник ТОВ "Джерело-Буд" просила судове засідання провести без її участі, позовні вимоги просила задовольнити у повному обсязі (а.с.169).
Відповідач повноважного представника в судове засідання 17.05.2021 не направив, відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення №1000232392006 про вручення поштового відправлення (а.с.167).
Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З огляду на те, що неподання відповідачем письмового відзиву та неявка в засідання суду представників сторін, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агротех" (відповідач/замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело-Буд" (позивач/генпідрядник) було укладено договір №02ДЖ2019/09 про виконання роботи (далі - договір, а.с.8-11), відповідно до п.1.1 якого генпідрядник зобов'язується за завданням замовника виконувати наступні види робіт:
- підготовка місця для складування ґрунту (розчистка бульдозером місяця для складуванню ґрунту з переміщення ґрунту, планування тощо);
- розчищення відстійника (розчистка відстійника екскаватором з навантаженням на автомобілі та перевезення до 1км, планування площ та укосів відстійника, утримання ґрунтовозних доріг).
У п.1.2 договору сторони обумовили, що замовник зобов'язується прийняти та своєчасно здійснювати оплату за виконані роботи на умовах, передбачених цим договором.
Роботи виконуються генпідрядником на об'єкті, який розташований за адресою: - Донецька область, Бахмутський район, с.Федорівка-2, вул. Молодіжна, б.9. (пункт 1.3 договору).
За умовами пункту 2.2.1 договору, генпідрядник має право вимагати оплату за виконані роботи згідно з цим договором.
Згідно з пунктом 4.1 договору, сторони домовились про те, що облік виконання робіт та розрахунки за виконані роботи за цим договором будуть вестися на підставі Актів виконаних робіт за формою КБ-2в. Ціна робіт за домовленістю сторін визначається відповідно до розділу 10 даного договору. Договірні зобов'язання вважаються виконаними після розрахунку за останнім Актом виконаних робіт. Зміна вартості робіт може змінюватись тільки за узгодженням сторін.
Відповідно до пункту 4.2 договору, оплата робіт, виконаних генпідрядником у відповідному місяці, здійснюється замовником протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання обома сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок генпідрядника, або іншим шляхом, що не суперечить законам України.
Пунктом 5.1 договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами, дата закінчення терміну дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх обов'язків обумовлених цим договором, датою закінчення строку дії договору є 31.12.2019 року, а у випадку невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов'язань за цим договором, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами у відповідності з умовами договору) всіх прийнятих на себе за договором зобов'язань.
До цього договору додаються і є його невід'ємними частинами: договірна ціна №02-002 (підготовка місця для складування ґрунту) - форма №9, ДСТУ Б Д.1.1:2013, Додаток С; Локальний кошторис на будівельні роботи №02-002 (підготовка місця для складування ґрунту) - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, Додаток А, Форма №1; договірна ціна №02-003 (розчищення відстійника) - форма №9, ДСТУ Б Д.1.1:2013, Додаток С; Локальний кошторис на будівельні роботи №02-003 (розчищення відстійника) - ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, Додаток А, Форма №1 (п.п.10.1-10.4 договору).
Додатковою угодою від 16.10.2019 до договору про виконання роботи №02ДЖ2019/09 від 02.09.2019 сторони керуючись п.9.1 договору прийшли до згоди збільшити обсяги робіт за договором, на підставі відповідних замовлень. Облік виконаних робіт та розрахунки за виконані роботи за цим договором будуть вестися на підставі Актів виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Ціна робіт за домовленістю сторін визначається відповідно до розділу 10 даного договору. Договірні зобов'язання вважаються виконаними після розрахунку за останнім Актом виконаних робіт (а.с.19).
Договір та додаткова угода підписані представниками сторін та їх підписи скріплені печатками.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №02ДЖ2019/09 про виконання роботи від 02.09.2019 в частині проведення розрахунків, просить стягнути з відповідача 530000,00грн основного боргу, 28458,34грн пені, 20237,53грн 3% річних, 28595,83грн інфляційних втрат за виконані роботи.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини підряду.
Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст.853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
За приписами частина 4 статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Матеріали справи свідчать про те, що позивачем були виконані передбачені договором №02ДЖ2019/0 від 02.09.2019 роботи на загальну суму 2762636,91грн, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками підприємств: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за вересень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 16.09.2019 на суму 36807,83грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за вересень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 16.09.2019 на суму 211760,40грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за вересень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 30.09.2019 на суму 208376,06грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за вересень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року від 30.09.2019 на суму 767153,96грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за жовтень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 на суму 586525,49грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за жовтень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 16.10.2019 на суму 89188,18грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за жовтень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 42470,54грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за жовтень 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2019 року від 31.10.2019 на суму 216732,77грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за листопад 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року від 08.11.2019 на суму 439402,26грн; довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) за листопад 2019 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року від 08.11.2019 на суму 164219,42грн, що підтверджує прийняття відповідачем робіт без зауважень (а.с.37-71).
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
З урахуванням погоджених сторонами в п.4.2 договору строків проведення розрахунків за виконані роботи, відповідач мав провести розрахунок з генпідрядником за виконані роботи на підставі наданих підрядником та підписаних замовником актів приймання виконаних будівельних робіт в термін 10 календарних днів з моменту їх підписання обома сторонами.
Позивач у позовній заяві зазначає, що за актами приймання виконаних будівельних робіт за період з 16.09.2019 по 31.10.2019 на суму 2159015,23грн кошти відповідачем були сплачені відповідачем у повному обсязі; акт виконаних робіт від 31.10.2019 був оплачений відповідачем частково, залишок складає 13621,68грн; акти виконаних будівельних робіт 08.11.2019 на суму 439402,26грн, акт від 08.11.2019 на суму 164219,42грн = 603621,68грн були оплачені відповідачем частково; відповідачем була проведена оплата: 05.01.2021 на суму 10000,00грн, 12.01.2021 на суму 30000,00грн, 21.01.2021 на суму 10000,00грн, 25.01.2021 на суму 10000,00грн; сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 530000,00грн.
Матеріали справи свідчать про те, що у період з 11.10.2019 по 25.01.2021, відповідачем проведено оплати на загальну суму 2232636,91грн, що підтверджується банківськими виписками: 11.10.2019 - 50000,00грн, 18.10.2019 - 50000,00грн, 21.10.2019 - 50000,00грн, 22.10.2019 - 40000,00грн, 25.10.2019 - 58568,23грн, 29.10.2019 - 50000,00грн, 04.11.2019 - 50000,00грн, 05.11.2019 - 30000,00грн, 07.11.2019 - 30000,00грн, 11.11.2019 - 50000,00грн, 12.11.2019 - 42318,29грн, 03.12.2019 - 50000,00грн, 21.12.2019 - 50000,00грн, 03.01.2020 - 100000,00грн, 12.02.2020 - 50000,00грн, 18.02.2020 - 50000,00грн, 26.02.2020 - 100000,00грн, 12.03.2020 - 100000,00грн, 17.03.2020 - 50000,00грн, 13.04.2020 - 80000,00грн, 29.04.2020 - 50000,00грн, 12.05.2020 - 50000,00грн, 20.05.2020 - 50000,00грн, 28.05.2020 - 100000,00грн, 01.06.2020 - 50000,00грн, 09.06.2020 - 50000,00грн, 06.07.2020 - 50000,00грн, 08.07.2020 - 50000,00грн, 16.07.2020 - 50000,00грн, 23.07.2020 - 100000,00грн, 28.07.2020 - 50000,00грн, 03.08.2020 - 50000,00грн, 04.08.2020 - 31750,39грн, 13.08.2020 - 50000,00грн, 25.08.2020 - 50000,00грн, 31.08.2020 - 20000,00грн, 21.09.2020 - 50000,00грн, 25.09.2020 - 50000,00грн, 26.11.2020 - 50000,00грн, 24.12.2020 - 20000,00грн, 28.12.2020 - 20000,00грн, 05.01.2021 - 10000,00грн, 12.01.2021 - 30000,00грн, 21.01.2021 - 10000,00грн, 25.01.2021 - 10000,00грн (а.с.72-116).
Крім того, судом встановлено, що відповідач 03.02.2021, тобто до звернення позивача з позовом у даній справі (позовна заява була здана на пошту 04.02.2021), що підтверджується поштовим конвертом, згідно з яким було надіслано позов до суду (а.с.126), сплатив на рахунок позивача грошові кошти в сумі 10000,00грн в рахунок часткової сплати заборгованості, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою (а.с.136). Отже, заборгованість в сумі 10000,00грн відповідачем було сплачено до звернення позивача з позовом у даній справі.
Тобто, станом на час звернення позивача з позовом, неоплаченими залишились акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року від 08.11.2019 на загальну суму 520000,00грн.
Припинення (закриття) провадження у справі можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі (ч.4 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Оскільки частина заборгованості в сумі 10000,00грн, що є предметом позовних вимог у цій справі, була сплачена відповідачем до подачі позивачем позову, то суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-Буд" в цій частині безпідставними, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10000,00грн.
Зважаючи на те, що акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року до договору №02ДЖ2019/0 від 02.09.2019 про виконання роботи, підписано сторонами 08.11.2019, відповідач мав провести розрахунок у строк до 18.11.2019.
З наданих представником позивача документів також вбачається, що після звернення позивача з позовом до суду, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості в сумі 10000,00грн - 09.02.2021 та 10000,00грн - 11.02.2021, які були зараховані позивачем в рахунок погашення наявної заборгованості, що підтверджується банківськими виписками (а.с.137-138).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20000,00грн підлягає закриттю на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Отже, за виконані роботи за актами приймання виконаних будівельних робіт за період з 16.09.2019 по 08.11.2019 відповідачем було проведено оплату на загальну суму 2262636,91грн (2762636,91грн-2262636,91грн). Неоплаченим станом на час звернення позивача з позовом залишився товар та надані послуги на суму 500000,00грн.
Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 500000,00грн заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 28458,34грн пені, 20237,53грн 3% річних та 28595,83грн інфляційних втрат.
Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд враховує наступне.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами пункту 6.2 договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт замовник сплачує генпідряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення.
Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 28458,34грн за період з 01.10.2020 по 23.03.2021 (розрахунок а.с.149).
Судом встановлено, що при нарахування пені за прострочку оплати за послуги надані позивачем за договором №02ДЖ2019/0 від 02.09.2019, позивач не врахував обмеження визначені ч.6 ст.232 ГК України та нарахував пеню з 01.10.2020 по 23.03.2021, а не з моменту прострочення виконання зобов'язання.
Нормою ч.6 ст.232 ГК України передбачено період часу за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано; законом або укладеним договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано (ст.253 ЦК України), і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Аналогічна правова позиція наведена у численних судових актах касаційної інстанції, у тому числі і у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.08.2019 у справі №914/508/17, від 20.08.2020 у справі №902/959/19.
У даному випадку, з умов укладеного між сторонами договору не вбачається, що між ними погоджено інший строк нарахування пені ніж передбачено ч.6 ст.232 ГК України, а отже, позивач мав право здійснювати нарахування пені в строк, що не перевищує 6 місяців з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, тобто з 19.11.2019 по 19.05.2020. Здійснене позивачем нарахування пені в сумі 28458,34грн за період з 01.10.2020 по 23.03.2021 не узгоджується з приписами ч.6 ст.232 ГК України, а тому суд дійшов висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 28458,34грн. У задоволенні позову в цій частині суд відмовляє.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд враховує вищевикладене, а також таке.
У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до наведеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 20237,53грн 3% річних та 28595,83грн інфляційних втрат (розрахунки а.с.118-119).
Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 20237,53грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Здійснивши перевірку проведених позивачем нарахувань інфляційних втрат, судом встановлено, що правомірним є нарахування інфляційних втрат в сумі 28535,64грн за період з 19.11.2019 по 31.12.2020.
Отже обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 28535,64грн. В частині стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 60,19грн (28595,83грн - 28535,64грн = 60,19грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.
Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення 500000,00грн основного боргу, 20237,53грн 3% річних, 28535,64грн інфляційних втрат є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10000,00грн, пені в сумі 28458,34грн та інфляційних втрат в сумі 60,19грн суд відмовляє. Провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20000,00грн підлягає закриттю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, п.2 ч.1 ст.231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в сумі 20000,00грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агротех" (12431, Житомирська область, Житомирський район, село Піски, вул. Польова, буд.3; ідентифікаційний код 39881715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело-Буд" (79491, Львівська область, місто Львів, смт. Брюховичі, вул.Кліматична, буд. 39; ідентифікаційний код 42112539):
- 500000,00грн основного боргу,
- 20237,53грн 3% річних,
- 28535,64грн інфляційних втрат,
- 8531,60грн витрат по сплаті судового збору.
4. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 26.05.21
Суддя Кравець С.Г.
Друк. :
1 - до справи,
2 - позивачу (рек. з пов.),
3 - відповідачу (рек. з пов.).