вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
24.05.2021м. ДніпроСправа № 904/441/21
Ярошенко В.І.
За позовом Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича, м. Дніпро
до Фізичної особи-підприємця Потєхіна Владислава Дмитровича, м. Дніпро
про стягнення суми
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Сергієнко М.О.
Представники:
від позивача: Неволін Ю.О., посв. № 000704 від 19.04.2019, адвокат;
від відповідача: Янковська Г.В., посв. № 2689 від 31.07.2020, адвокат.
Фізична особа-підприємець Горлань Євген Володимирович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Потєхіна Владислава Дмитровича про стягнення заборгованості у розмірі 435 180, 54 грн, з яких: 342 000 грн - сума основного боргу, 30 274, 03 грн - 3 % річних, 62 906, 51 грн - інфляційні втрати.
Також позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача всі судові витрати.
Ухвалою суду від 09.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
25.02.2021 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 459 846, 39 грн, з яких: 357 000 грн - сума основного боргу (у тому числі 342 000 грн - заборгованість за вкладом у спільну діяльність та 15 000 грн - сума додаткового внеску у спільну діяльність, сплачена за купівлю та монтаж кондиціонеру для приміщення пекарні), 32 540, 79 грн - 3 % річних, 70 305, 60 грн - інфляційні втрати.
Ухвалою суду від 16.03.2021 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича про збільшення позовних вимог та постановлено здійснювати розгляд справи в загальному позовному провадженні з повідомленням (викликом) представників сторін.
В судовому засіданні 11.05.2021, до початку судових дебатів, представником позивача зроблено заяву про намір подати докази фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2021 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Потєхіна Владислава Дмитровича на користь Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича заборгованість з відшкодування вартості вкладу в спільну діяльність у розмірі 342 000 грн, інфляційні втрати в розмірі 67 351, 59 грн, 3% річних у розмірі 31 173, 53 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 607, 88 грн. Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення заборгованості з відшкодування вартості додаткових витрат на спільну діяльність у розмірі 15 000 грн, інфляційних втрат у розмірі 2 954, 01 грн та 3% річних у розмірі 1 367, 26 грн. Відкладено вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича на користь Фізичної особи-підприємця Потєхіна Владислава Дмитровича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 714, 29 грн.
14.05.2021 позивач подав до суду заяву про долучення документів в порядку частини 8 статті 128 Господарського процесуального кодексу України, а саме: копій акту приймання послуг по договору № 202 від 10.05.2019, квитків на проїзд адвоката до міста розгляду справи, банківських квитанцій.
Ухвалою суду від 19.05.2021 призначено розгляд питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу в судовому засіданні на 24.05.2021.
17.05.2021 відповідач подав заперечення щодо розподілу судових витрат у справі, в якому просить відмовити в задоволенні вимог Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича до Фізичної особи-підприємця Потєхіна Владислава Дмитровича про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/441/21.
24.05.2021 представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: засвідчених банком копій платіжних доручень про часткову компенсацію витрат на відрядження; додатку до договору № 202 від 10.05.2019 від 16.04.2020. У поданому клопотанні представник позивача просить поновити строк на подання вказаних доказів через виявлену додаткову необхідність та відсутність заперечень відповідача щодо обставин, які підтверджуються документами.
Розглянувши подане клопотання, суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу встановлено строк подання сторонами доказів у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, - до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до приписів частин 4, 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Представник позивач у межах встановленого законом строку для подання доказів у підтвердження розміру понесених судових витрат не повідомив суд про неможливість своєчасного подання додаткової угоди до договору № 202 від 10.05.2019, датою підписання якої є 16.04.2020, та про причини, з яких цей доказ не може бути подано у зазначений строк.
Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Статтею 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи недоведеність представником позивача поважності причин пропуску строку для подання додаткових доказів у підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та недотримання ним вимог статті 80 Господарського процесуального кодексу України, клопотання представника позивача та додані до нього документи підлягають залишенню судом без розгляду.
Відповідно до статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3-5 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши в порядку статті 244 Господарського процесуального кодексу України вимогу Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Позивач просить розподілити понесені ним у зв'язку з розглядом даної справи судові витрати в загальному розмірі 30 132, 84 грн, що складаються безпосередньо з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 29 052, 84 грн та транспортних витрат адвоката в розмірі 1 080 грн. Відповідач проти вказаних витрат заперечує.
За приписами частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення позивачем таких витрат до матеріалів справи надано: договір № 202 від 10.05.2019, укладений Горланем Євгеном Володимировичем (далі - замовник) та Неволіним Юрієм Олеговичем (далі - адвокат); додаток до договору № 202 від 10.05.2019; ордер серії ВІ № 1011239 на представництво інтересів Горланя Є.В. у судах всіх спеціалізацій на підставі договору № 202 від 10.05.2019; акт приймання послуг (проміжний, наростаючим підсумком) від 30.12.2020 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1 на суму 20 359, 45 грн; акт приймання послуг (проміжний, наростаючим підсумком) від 12.05.2021 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1 на суму 30 132, 84 грн; квитанції на оплату транспортних послуг адвоката Неволіна Ю.О.; банківські квитанції від 28.03.2021, 04.04.2021, 10.05.2021, 22.05.2021 на загальну суму 2 400 грн (600 грн х 4) про сплату коштів адвокату Неволіну Ю.О. в якості часткової компенсації на відрядження.
В розділі 1 договору № 202 від 10.05.2019 визначено, що предметом цього договору є, зокрема:
- забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта в будь-якому статусі: позивача, відповідача, третьої особи, свідка під час розгляду цивільних, адміністративних чи кримінальних проваджень;
- надання правової допомоги та представництва клієнта в усіх можливих статусах та органах, вповноважених вирішувати спори, включаючи, але не обмежуючись: судові органи всіх інстанцій та спеціалізацій;
- надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння відновленню в разі порушень;
- представництво інтересів клієнта, в тому числі і в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного чи кримінального судочинства.
Згідно з пунктом 7.1 договору № 202 від 10.05.2019 гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, що зазначені в додатку 1 до цього договору та податків, зборів і обов'язкових платежів, базою для яких є дохід від надання такої послуги на день оплати (п. 7.2 договору № 202 від 10.05.2019).
За умовами пункту 7.5 договору № 202 від 10.05.2019 до гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 7.6 договору № 202 від 10.05.2019 передбачено, що факт надання послуг підтверджується актом наданих послуг або іншими доказовими документами.
Відповідно до пункту 8.1 договору № 202 від 10.05.2019 цей договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 24 наступних календарних місяців. Після закінчення строку дії договору він пролонгації не підлягає (п. 8.2 договору № 202 від 10.05.2019).
У додатку до договору № 202 від 10.05.2019 сторонами цього договору узгоджено вартість послуг згідно з наведеним у ньому переліком та встановлено наступне:
- одиниця виміру вартості послуг - сума в доларах США по курсу НБУ на день оплати послуг;
- вартість послуг наведена у формі коефіцієнта до одного долара США;
- вартість послуг виражена та підлягає оплаті в гривнях, округлюється до меншого цілого числа;
- до вартості послуг додається ставка податку на доходи, інших податків чи зборів, базою для обчислення яких є дохід від здійснення вказаних послуг станом на день оплати, що на дату укладення договору становить: для послуг, що оплачуються адвокату податок на доход становить 18%; військовий збір становить 1,5%;
- вартість інших послуг, що не вказана в переліку становить еквівалент 50 доларів США;
- оплата інших сум (крім добових при відрядження та поточних витрат) здійснюється протягом десяти календарних днів з дати події, яка настане раніше: або сплив одного року з дати прийняття компетентним органом остаточного рішення по справі клієнта; або фактичне виконання рішення на користь клієнта.
Відповідно до акту приймання послуг (проміжного, наростаючим підсумком) від 30.12.2020 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1 позивачу адвокатом надані наступні послуги:
- усна консультація, ознайомлення з матеріалами справи 14.05.2019, 18.05.2019, 19.10.2019, 20.10.2020, 21.10.2020, 13.02.2020, 03.07.2020, 20.11.2020, 03.12.2020, 12.12.2020 на суму 9 941, 20 грн;
- складання позовної заяви на суму 7 096 грн.
Загальна вартість послуг за даним актом становить 20 359, 45 грн із урахуванням сум податку на доход 18% та військового збору 1,5%.
Детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), які включено до акту приймання послуг (проміжного, наростаючим підсумком) від 30.12.2020 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1, до матеріалів справи не надано.
Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру підлягає доведенню на загальних підставах.
Судом не прийнято до розгляду в якості доказу в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу наданий із пропуском встановленого законом строку акт приймання послуг (проміжний, наростаючим підсумком) від 12.05.2021 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1 на суму 30 132, 84 грн. Однак, зважаючи на надані відповідачем заперечення, суд вважає за необхідне зазначити про неналежність та недопустимість такого доказу понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки дата підписання акту приймання послуг (проміжний, наростаючим підсумком) від 12.05.2021 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1 на суму 30 132, 84 грн виходить за межі строку дії договору № 202 від 10.05.2019, встановленого у пункті 8.2 цього договору.
В силу вимог частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, який укладається в письмовій формі (ч. 1 ст. 27 цього Закону). Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Тому акт приймання послуг (проміжний, наростаючим підсумком) від 12.05.2021 не може вважатись належним доказом у підтвердження факту надання послуг з професійної правничої допомоги за договором, строк дії якого сплинув 10.05.2021, і вартості цих послуг (розміру гонорару адвоката та додаткових витрат, необхідні для виконання договору).
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами
Заперечення відповідача щодо розподілу судових витрат у справі обґрунтовані тим, що позивачем не доведено розміру витрат на правничу допомогу та не надано детального опису (звіту) про надані послуги на виконання вимог ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для відхилення вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених позивачем. Крім того, відповідач зауважує на можливості суду відступити від загального правила розподілу судових витрат (ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України) при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, суд бере до уваги доводи відповідача щодо закінчення строку дії договору № 202 від 10.05.2019 та ненадання позивачем на виконання вимог частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) у межах вказаного договору, у зв'язку з чим судом відхиляється наданий позивачем акт приймання послуг (проміжний, наростаючим підсумком) від 12.05.2021 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1 на суму 30 132, 84 грн та визнаються недоведеними витрати позивача на професійну правничу допомогу в частині усних консультацій та ознайомлення з матеріалами на суму 9 941, 20 грн (без урахування ПДФО 18%, ВЗ 1,5%), що включені до акту приймання послуг (проміжного, наростаючим підсумком) від 30.12.2020 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1. За змістом акту приймання послуг (проміжного, наростаючим підсумком) від 30.12.2020 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1 дати надання усних консультацій та ознайомлення з матеріалами справи (14.05.2019, 18.05.2019, 19.10.2019, 20.10.2020, 21.10.2020, 13.02.2020, 03.07.2020) знаходяться у великому часовому інтервалі з датою звернення позивача до суду - 26.01.2021. Тому за відсутності детального опису цих послуг у суду відсутня можливість встановлення факту їх зв'язку з розглядом даної справи.
Таким чином, обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи визнаються лише витрати позивача на професійну правничу допомогу зі складання позовної заяви в розмірі 7 096 грн, включені до акту приймання послуг (проміжного, наростаючим підсумком) від 30.12.2020 по договору № 202 від 10.05.2019 в частині правовідносин клієнта по договору СД-1, вартість яких з урахуванням ставки податку на доходи 18% та військового збору 1,5% складає 8 479, 72 грн.
Інші доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають матеріалам справи, а також стосуються дискреційних повноважень суду.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Втім, за приписом частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник з неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник з винних дій відповідача, які полягають у порушенні умов укладеного з позивачем договору про спільну діяльність № СД1 від 01.06.2017, суд відповідно до приписів статті 126, частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України задовольняє вимогу позивача про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу частково та покладає ці витрати, розмір яких визнано судом обґрунтованим та доведеним, на відповідача в повному обсязі - в сумі 8 479, 72 грн.
Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Вимогу Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Потєхіна Владислава Дмитровича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Горланя Євгена Володимировича ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 479, 72 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення складено 26.05.2021.
Суддя В.І. Ярошенко