Справа № 2-1069/06
25 грудня 2006 року Суворовський районний суд м. Херсона під
головуванням судді В.М. Палькової
при секретареві І.В. Литовській
з участю адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Херсона справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про стягнення боргу та моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1Третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4. про визнання угоди недійсною
Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просить постановити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2. заборгованість у розмірі 15900.00 грн., та в рахунок моральної шкоди просить стягнути 5000.00 грн., посилюючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1року відповідач отримав від нього в займи 15900 грн., які зобов'язався повернути ІНФОРМАЦІЯ_2 року, але борг не повернув мотивуючи відсутністю коштів, із-за неповернення боргу, він, в якого на утримані троє неповнолітніх дітей поніс моральні страждання.
ОСОБА_2. звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить постановити рішення, яким визнати угоду купівлі продажу автомобіля марки ЛІАЗ 10042, яка була оформлена дорученням від ІНФОРМАЦІЯ_3року недійсним та прийняти рішення відповідно до правових наслідків недійсної угоди, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3року між ним та ОСОБА_1. була укладена угода купівлі-продажу автомобіля ЛІАЗ 10042, яку оформив дорученням приватний нотаріус Херсонського нотаріального округу ОСОБА_4., при укладені угоди, він сплатив відповідачеві ОСОБА_1., вартість автомобіля у розмірі 15 000 доларів США, але угода була посвідчена третьою особою, як доручення на вказаний автомобіль, згідно якого він мав право розпоряджатися спірним авто. Вважає, що вказане доручення не надає йому права власності на автомобіль, а лише обмежує його в діях відносно спірного авто. При оформленні угоди, вважає, що його навмисно відповідач та третя особа ввели в оману відносно природи угоди, прав та обов'язків сторін, у зв'язку з чим і просить визнати її недійсною, також посилюючись на те, що відповідач ОСОБА_1. на протязі 6-ти років з дня продажу автомобіля порушував його права на спірне авто, тобто викрадав авто та ховав його, від ім*я відповідача до нього постійно приходи люди з погрозами та вимогами повернути гроші за авто.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримав свій позов, який просив задовольнити, підтвердивши, що розписку відповідач ОСОБА_2. не писав, та гроші він останньому не
позичав, розписка була написана сином відповідача. В рахунок того, що відповідач сплатить йому кошти за авто ЛІАЗ, вважає, що долгова розписка відповідача надає йому право на стягнення боргу. Зустрічний позов не визнав просив від мотиви в його задоволенні.
Відповідач - позивач, за зустрічним позовом ОСОБА_2., та його представник в судовому засіданні підтримали зустрічний позов, який просили задовольнити, на підставах в ньому зазначених. В задоволенні позову ОСОБА_1. просили від мотиви, мотивуючи тим, що ОСОБА_2. ніяких розписок не писав, в борг гроші йому ОСОБА_1. не давав.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідка ОСОБА_5., судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3року мало місце написання від імені відповідача ОСОБА_2. розписки, про те, що він взяв у борг у позивача ОСОБА_1. кошти у розмірі 3000.00 доларів США, з поверненням вказаної суми до 31.12.99 року, але в суді встановлено, що розписку відповідач ОСОБА_2. не писав, та кошти в борг у позивача не брав, даний факт підтвердив в судовому засіданні свідок та сторони в своїх поясненнях. Згідно доручення, посвідченого ІНФОРМАЦІЯ_3року третьою особою, ОСОБА_1., уповноважив ОСОБА_2., або ОСОБА_6., розпоряджатися автомобілем ЛІАЗ 10042, випуску 1985 року.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись при цьому рівними правами, на засадах змагальності сторін, згідно до вимог ст. 10 ЦПК України.
Суд, вважає, що позивач ОСОБА_1. не довів в судовому засіданні ті обставини на які він посилається в підтвердження своїх вимог, оскільки як вбачається з пояснень свідка, та самих сторін - гроші в борг не передавались, розписку відповідач ОСОБА_2. на борг у розмірі 3000.00 доларів США не писав, суд вважає, що договір займу від ІНФОРМАЦІЯ_3року (дата написання розписки) не мав місця, оскільки грошові кошти не передавалися, а відповідно до вимог ст. 374-375 ЦК України (ред.1963р.) договір займу вважається укладеним в момент передачі грошей або майна, та вказаний договір повинен бути виконано у письмовій формі, крім того позивачем ОСОБА_1. не доведено в суді, що розписка була підписана відповідачем ОСОБА_2. Також, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1. не доведено в суді, що йому саме діями відповідача ОСОБА_2., відповідно до вимог ст. 440-1 ЦК України(ред.1963р.) спричинено моральну шкоду.
Що стосується зустрічного позову ОСОБА_2., суд знаходить його в повному обсязі не конкретизованим та неогрунтованним, і вважає, що позивачем ОСОБА_2. не надано суду доказів в підтвердження вимог свого позову. Крім того суд вважає, що позивачем ОСОБА_2., при звернені в суд із зустрічним позовом, безпідставно, та без поважних причин, пропущено строки, звернення до суду, з позовними вимогами про визнання угоди купівлі-продажу, оформленої дорученням від ІНФОРМАЦІЯ_3року, передбаченні вимогами ст. 71 ЦК України (ред. 1963р.), які є загальними та обчислюються в три роки. Відповідно до вимог ст.
80 ЦК України (ред. 1963р.) - пропуск строку позовної даності, до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Оскільки зустрічний позов позивачем ОСОБА_2. пред'явлено через чотири роки, після того як зійшов строк позовної давності, і він не просив поновити цей строк, а суд не знаходить підстав для його поновлення і в цілому знаходить зустрічний позов не підлягаючим задоволенню.
Зважаючи на викладене, суд вважає позовні вимоги сторін неогрунтованними, та задоволенню не підлягаючими, на підставах зазначених судом вище.
Справу розглянуто відповідно, до діючого на час, спірних правовідносин (1999р.) - цивільного законодавства.
Керуючись ст. 374-375,440-1,71,80 ЦК України (ред.1963 p.), ст.ст. 10,60,84, 212,214-215,218 ЦПК України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1про стягнення боргу та моральної шкоди з ОСОБА_2- відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_4., про визнання недійсною угоди купівлі-продажу автомобіля марки ЛІАЗ 10042, оформленої дорученням від ІНФОРМАЦІЯ_3року, прийняття рішення, відповідно до правових наслідків недійсності угоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.