Справа № 502/52/21
26.05.2021 м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження,
внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань
за № 12020165310000086 від 16.12.2020 р.
відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вилкове Одеської області, громадянина України, з професійною освітою, офіційно непрацюючого, проживаючого в громадянському шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків,
передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у тому, що на початку квітня 2020 р. (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим), він, знаходячись за місцем мешкання свого батька за адресою: АДРЕСА_2 , на території городу посіяв насіння конопель у кількості 17 штук. Далі, починаючи з травня 2020 р. ОСОБА_4 побачив, що на вказаній ділянці проростають ще самосівом рослини роду конопель. Також, починаючи з травня 2020 р. від моменту проросту рослин роду конопель з моменту незаконного вирощування коноплі, до серпня 2020 р. ОСОБА_4 умисно здійснював культивування рослин роду конопель без наявності у нього ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, чим порушував вимоги ст. 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2009 р. № 589.
Відповідні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, - незаконний посів та вирощування конопель.
Крім цього, ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у тому, що в кінці липня 2020 р. (більш точної дати та часу досудовим розслідування встановити не виявилось можливим), він, маючи намір на незаконне придбання наркотичних засобів з метою особистого вживання без мети збуту, знаходячись за місцем мешкання свого батька за адресою: АДРЕСА_2 , на території городу зірвав 3 гілки рослини роду коноплі, які переніс до господарського приміщення вказаного будинку. Після чого маючи намір на незаконне виготовлення наркотичного засобу, ОСОБА_4 висушив гілки рослин роду коноплі, чим виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, який відповідно до Списку № 1 Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 770 /з наступними змінами та доповненнями/ належить до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено - канабіс загальною масою у висушеному стані 61,3 г який зберігав у цьому ж будинку для особистого вживання без мети збуту.
Відповідні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
26.05.2021 р. під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 було укладено угоду про визнання винуватості на підставі статей 468, 469, 472 КПК України.
Згідно даної угоди її сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, зокрема, обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Вказаною угодою передбачено, що обвинувачений беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень. Також вказаною угодою визначено покарання, яке з урахуванням кількох обставин, що пом'якшують покарання, повинен понести ОСОБА_4 , а саме:
-за ч. 1 ст. 310 КК України у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 грн (розмір санкції статті, що діяв на момент вчинення кримінального проступку);
-за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн (розмір санкції статті, що діяв на момент вчинення кримінального проступку).
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені в ст. 476 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, визнав свою вину у пред'явленому обвинуваченні та просив затвердити зазначену угоду.
Захисник в судовому засіданні підтвердив факт добровільності укладення угоди обвинуваченим, зазначив, що вона відповідає інтересам його підзахисного та вважав за можливе затвердити угоду.
Прокурор в судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути, серед іншого, укладена щодо кримінальних проступків.
Судом встановлено, що висунуте ОСОБА_4 обвинувачення відповідно до ст. 12 КК України стосується вчинення ним кримінальних проступків.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1-4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки її невиконання, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання з застосуванням положень ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України.
У кримінальному провадженні є документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, тому суд на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України вважає за необхідне стягнути їх з обвинуваченого.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.05.2021 р. між прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020165310000086 від 16.12.2020 р. за ознаками кримінальних проступків, передбачених ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання:
-за ч. 1 ст. 310 КК України - штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень.
-за ч. 1 ст. 309 КК України - штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 70, ч. 3 ст. 72 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання ОСОБА_4 визначити у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень та штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, які підлягають самостійному виконанню.
Речові докази - знищити.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - на користь держави 2615,20 гривень документально підтверджених витрат на залучення експерта.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1